Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №754/2204/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-о/754/183/26

Справа №754/2204/26

РІШЕННЯ

Іменем України

07 травня 2026 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді Панченко О.М.

при секретарі Сарнавському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Свої вимоги заявник мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дідусь ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина, яку він прийняв у встановленому законом порядку. Інших спадкоємців у померлого немає.

Як зазначає заявник, з 1996 року він проживав разом з померлим однією сім`єю, вони піклувались один про одного, були пов`язані спільним побутом, правами та обов`язками, вели господарство. Постановою державного нотаріуса П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та роз`яснено, що він як спадкоємець четвертої черги може звернутись до суду для доведення факту проживання разом із спадкодавцем не менше 5 років до часу відкриття спадщини.

Посилаючись на викладені обставини, а також на необхідність встановлення факту для оформлення спадщини, заявник просить задовольнити його вимоги та встановити факт його проживання однією сім`єю із спадкодавцем ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менше ніж п`ять років до часу відкриття спадщини.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 19.02.2026 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та призначено до судового розгляду, а також витребувано від П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи, що заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судове засідання заявник та його представник не з`явилися, представник заявника подав до суду заяву в якій підтримав вимоги заяви та просив проводити судове засідання без їх участі.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явилась, направивши на адресу суду листа, в якому просить розглянути справу в її відсутність.

Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність заявника, його представника та зантересованої особи на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є дідусем заявника ОСОБА_1 , оскільки був одружений на бабусі заявника ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126,133, 135 СК України №00049039110 від 28.01.2025 року ОСОБА_4 (мати заявника) народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві та її батьками є - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого подружжя № 00049435104 від 13.02.2025 року ОСОБА_3 320.02.1971 року уклала шлюб із ОСОБА_2 та її прізвище після укладення шлюбу стало ОСОБА_6 . Шлюб було укладено після розлучення ОСОБА_3 з першим чоловіком ОСОБА_5 . Зміна прізвища матері ОСОБА_1 пояснюється укладенням нею шлюбу з ОСОБА_7 - батьком заявника та зміною прізвища ОСОБА_8 на ОСОБА_9 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №000499033978 від 28.01.2025 року.

17.04.2025 року заявник звернувся до П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, на підставі чого була заведена спадкова справа № 434/2025.

Інших спадкоємців у ОСОБА_2 немає.

Постановою державного нотаріуса П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та роз`яснено, що для отримання спадщини заявнику, як спадкоємцю четвертої черги, необхідно довести, що він проживав зі спадкодавцем однією сім`єю (мали спільне господарство, витрати тощо), і що таке проживання тривало не менше 5 років до часу відкриття спадщини, тобто на момент смерті спадкодавця.

Згідно копії договору купівлі-продажу від 26.12.1996 року ОСОБА_10 продав, а ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 придбали у рівних частках квартиру АДРЕСА_1 .

З моменту придбання квартири у 1996 році ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , заявник ОСОБА_1 та його брат ОСОБА_12 були зареєстровані та проживали однією сім`єю у вказаній вище квартирі, що підтверджується відповіддю Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичнх осіб Деснянської РДА в м. Києві від 12.02.2024 року №102/28/233 на запит П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори від 09.02.2024 року №646/02-14.

Крім того, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 18.09.2024 року встановлено юридичний факт родинних відносин сина ОСОБА_1 та матері ОСОБА_11 .

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справу про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно ч. 2 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК(2947-14) про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постійно спільно проживали та були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, як дідусь та онук, з 1996 року по день смерті ОСОБА_2 .

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Таким чином заявником доведено, що встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 має для нього юридичне значення, в іншому, окрім судового, порядку встановити такий факт він не має можливості, у зв`язку із чим суд вважає за можливе задовольнити заяву, оскільки встановлено, що заявник спільно проживав з померлим ОСОБА_2 не менш як п`ять років до дня відкриття спадщини, їхнім взаєминам були притаманні ознаки сім`ї, зокрема як дідуся та онука, що підтверджується дослідженими судом доказами.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи обґрунтування заяви знайшли своє об`єктивне підтвердження, суд вважає, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 13, 258-259, 264, 265, 268, 315, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю більше п`яти років до часу відкриття спадщини - до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Панченко