Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №754/15741/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/2838/26

Справа №754/15741/25

РІШЕННЯ

Іменем України

05 травня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т. А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Бердар Микола Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка в особі своєї представниці - адвокатки Зачепіло З. Я. звернулась до суду із вищевказаною позовною заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позовна заява обґрунтована тим, що 23.09.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем було вчинено виконавчий напис №2003 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН. ГРУП», ЄДРПОУ 41240530, згідно кредитного договору №014/0223/82/0505749 від 11.01.2018 року, укладеного з АТ «Райффайзен Банк Аваль». Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 86 865,67 грн. за період з 17.12.2020 р. по 15.08.2021 р. в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 65 470, 75 грн.; по несплаченими відсотками за користування кредитом - 20 744, 92 грн.; за видання виконавчого напису - 650 грн. 14.12.2021 р. Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименко Олексієм Олександровичем на підставі виконавчого напису №2003, виданого 23.09.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., було відкрите виконавче провадження НОМЕР_3. Станом на 17.09.2025 р. приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Олексій Олександрович не діє, його замінює Бердар М. М . Приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та не надав достатніх та належних доказів відповідно до п. 3.2 передбаченого Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, у зв`язку з чим, оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням діючого законодавства, вважає за необхідне, визнати даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді від 30.09.2025 року було відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та витребувано від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича належним чином засвідчену копію матеріалів нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису №2003 від 23.09.2021 р..

Разом з цим учасникам справи було направлено ухвалу суду про відкриття провадження у справі та направлено відповідачу копії позовної заяви з додатками та встановлено для учасників строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» повідомлений судом про розгляд даного провадження належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду з відміткою про отримання кореспонденції 28.10.2025 року. Відзиву та будь - яких клопотань на адресу суду не надходило.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович про розгляд справи повідомлявся шляхом належним чином. Витребувані ухвалою суду документи не надав.

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Бердар Микола Миколайович про розгляд справи повідомлявся належним чином, про що свідчить відмітка про вручення поштової кореспонденції суду, проте будь - яких пояснень з приводу вимог позовної заяви не надав.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги позивачки підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 23 вересня 2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2003, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЛ.ЕН. ГРУП» заборгованості за кредитним договором №014/0223/82/0505749 від 11.01.2018 року. Заборгованість складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 65 470, 75 грн.; заборгованості по несплаченими відсотками за користування кредитом - 20 744, 92 грн.; заборгованості за видання виконавчого напису - 650 грн.

Як вбачається з даних АСВП, 14.12.2021 на підставі вищевказаного виконавчого напису Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименком О.О. було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з копії оспорюваного виконавчого напису, він був вчинений на підставі кредитного договору №014/0223/82/0505749 від 11.01.2018, що був укладений між позивачкою та АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідно до п.1 ч.2, ч.6 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до п.19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно з вимогами ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При цьому, слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості на підтвердження того, що лист з вимогою про усунення порушень за кредитним договором позивач отримав, у зв`язку з чим останній був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги стягувача або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Нотаріусом, в свою чергу, не було надано суду доказів, що було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останньою нотаріусу обґрунтованих заперечень, щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення. з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 23 вересня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Як зазначено в позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні всі підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, у зв`язку з чим, оспорювальний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням діючого законодавства.

Вказані доводи позивача не спростовані відповідачем.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як роз`яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, той факт, що ухвала суду про витребування доказів на підтвердження правомірності здійсненого стягнення на підставі виконавчого напису виконана не була, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Згідно із вимогами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 18, 203 ЦК України, ст.ст.10, 12, 76, 77-81, 89, 141, 265, 274, 279- 280, 354 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Бердар Микола Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 23 вересня 2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 2003, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» заборгованості в розмірі 86 865, 67 гривень.

Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211, 20 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дані позивачки: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 .

Дані відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП», 41240530, місцезнаходження: м. Київ, вул. М.Грушевського, буд. 10.

Дані третіх осіб: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Бердар Микола Миколайович, місцезнаходження: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення суду виготовлено 06.05.2026.

Суддя: Т. А. Зотько