Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №523/9023/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/9023/25

Провадження №2-о/523/97/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Мурманової І.М.

за участі секретаря судового засідання – Сивак К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Красносільська сільська рада Одеського району Одеської області, Лиманська державна нотаріальна контора Одеської області, про встановлення факту батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Пересипського районного суду м. Одеси з заявою про встановлення факту батьківства.

В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначив, що згідно свідоцтва про його народження батьками зазначені: ОСОБА_2 , вказаний зі слів матері та мати: ОСОБА_3 . Батьки проживали без реєстрації шлюбу. Окрім заявника, у батьків був ще син ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що за час життя його батько ОСОБА_5 склав заповіт на ім`я ОСОБА_4 . Після смерті батька, рідний брат заявника прийняв спадщину, але не встиг оформити свої права, у зв`язку зі смертю.

Заявник зазначає, що єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5 є заявник у справі, однак, заявник не може оформити свої спадкові права, з підстав того, що у свідоцтві про народження заявника вказана інша особа в графі батька.

З урахуванням викладеного заявник просить: встановити факт того, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після надходження та реєстрації зазначеної заяви, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 21 травня 2025 заяву було залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст. 177 ЦПК України.

На адресу суду 26.06.2026 року (вх. № 25351) надійшла заява за підписом позивача про усунення недоліків, до якої надано платіжне доручення про сплату судового збору.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 27 червня 2025 року заяву прийнято до розгляду та призначено судовий розгляд справи.

Ухвалою суду від 17 вересня 2025 року було задоволено клопотання представника заявника ОСОБА_1 адвоката Осьмініна Сергія Дмитровича про витребування доказів. Витребувано від Лиманської державної нотаріальної контри Одеської області належним чином засвідчену копію спадкової справи № 305/2021, що відкрилась смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .(а.с.49).

На адресу суду надійшов лист відповідь на виконання ухвали, згідно якого зазначено, що спадкова справа не заводилась (а.с.51).

Також, на адресу суду 03.02.2026 року (вх. №5128) надійшло клопотання представника заявника ОСОБА_1 адвоката Осімініна Сергія Дмитровича про залучення до участі в справі в якості заінтересованої особи Красносільську сільську раду Одеського району Одеської області.

Ухвалою суду від 17 березня 2026 року було задоволено клопотання представника заявника ОСОБА_1 адвоката Осімініна Сергія Дмитровича про залучення до участі в справі в якості заінтересованої особи Красносільську сільську раду Одеського району Одеської області.

Залучено до участі в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Лиманська державна нотаріальна контора Одеської області, про встановлення факту батьківства, в якості заінтересованої особи: Красносільську сільську раду Одеського району Одеської області (а.с.78).

В судове засіданні призначене на 21 квітня 2026 року сторони до суду не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені.

Так, на адресу суду 21.04.2026 року (вх. №18698) надійшло клопотання за підписом представника заявника ОСОБА_1 адвоката Осьмініна Сергія Дмитровича про можливість розгляду справи за відсутності сторони позивача, згідно якої представник зазначив, що заяву підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити. (а.с.85)

Також, 20.04.2026 року (вх. №2915/26) надійшло клопотання за підписом представника Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області щодо розгляду справи за відсутності представника заінтересованої особи, відповідно до поданої заяви представник просить повідомити про результати розгляду справи (а.с.84).

Також, 28.01.2026 року (вх. №4159) на адресу суду надійшов лист за підписом представника заінтересованої особи Лиманської державної нотаріальної контори Одеської області щодо розгляду справи у відсутність представника заінтересованої особи (а.с.66).

З огляду на викладене, судом встановлено, що сторони про час та місце слухання справи повідомлені, звернулись на адресу суду з заявами про слухання справи за їх відсутності, а відтак, підстав для відкладення слухання справи передбачених ст. 223 ЦПК України, судом не встановлено.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, докази надані заявником на підтвердження обставин викладених у заяві, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту батьківства, заявник зазначив, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками зазначені: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , оскільки батьки не перебували в зареєстрованому шлюбі, відомості про батька були вказані зі слів матері. Окрім заявника у батьків, що був один син, прізвище якого також ОСОБА_6 . З урахуванням викладеного заявник просить встановити факт, що ОСОБА_5 є батьком заявника.

На підтвердження фактів викладених у заяві заявником надані наступні документи.

Так, згідно копії свідоцтва про народження встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актовий запис про народження № 2.

Також, згідно копії свідоцтва про народження, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актовий запис про народження № 15 (а.с.9).

Так, згідно копії свідоцтва про смерть встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , актовий запис № 12 (а.с.10).

Також, згідно копії свідоцтва про смерть встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 68 років, актовий запис № 12 (а.с.11).

Також, згідно копії свідоцтва про смерть встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , актовий запис № 12 (а.с.13).

Згідно копії заповіту встановлено, що ОСОБА_5 за життя склав заповіт, яким на випадок свої смерті зробив розпорядження, а саме: право на земельну частку/пай/ на землях КСП «Шлях Леніна» розміром 10,9 в умовах кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі/місцевості/заповідає у власність ОСОБА_4 . Заповіт зареєстровано в реєстрі за № 12 (а.с.15).

Відповідно до довідки про склад спадкоємців по спадковій справі, Лимансьска державна нотаріальна контора повідомляє, що в нотаріальній конторі 19.10.2021 року заведена спадкова справа №305/2021 до майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_10 . Відповідно до матеріалів спадкової справи ОСОБА_4 , його спадкоємцем є – рідний брат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с.16).

Також, заявником надано копію Свідоцтва про право на спадщину за законом, відповідно до якого встановлено, що заявник прийняв спадщину після смерті брата ОСОБА_4 (а.с.17).

Дослідивши матеріали справи та докази надані на підтвердження факту батьківства, суд приходить до наступного.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Згідно із частинами першою, другою статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Тобто, передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Разом з тим, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року передбачено, що оскільки підстави визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК України істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, суди повинні виходити з дати народження дитини.

Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Враховуючи те, що заявник народився у 1972 році, суд застосовує до вказаних правовідносин норми Кодексу про шлюб та сім`ю, а саме норми ч. 2 ст. 53 КпШС України.

Згідно норм вказаної статті, в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків, батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою як одного з батьків так і самої дитини після досягнення нею повноліття.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що при встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини та батьком дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

В третьому абзаці п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Згідно ст. 55 КпШС, якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, запис про матір дитини провадиться за заявою матері, а запис про батька дитини - за спільною заявою батька і матері дитини, або батько записується згідно з рішенням суду. В разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав, а також при неможливості встановити місце її проживання, запис про батька дитини провадиться за заявою батька.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває в шлюбі, якщо немає спільної заяви батьків і рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини в книзі записів народжень провадиться за прізвищем матері, ім`я, по батькові та національність батька дитини записуються за її вказівкою. В разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав, а також при неможливості встановити місце її проживання, запис відомостей про матір і батька дитини провадиться за правилами, викладеними в цій статті, за заявою осіб, зазначених у статті 163 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 - у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК.

З огляду на роз`яснення пункту 9 Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вбачається, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК ( 1618-15 ), згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20). Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини (постанова Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 201/3963/16-ц).

Разом з тим, обставини, що входять до предмету доказування, можуть встановлюватися такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. При вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі вище перераховані докази в сукупності. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Так, допитані в судовому свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суду пояснила наступне.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що із заявником ОСОБА_9 знайомий з моменту його народження, вказав, що батьки ОСОБА_10 були його кумами, він є хрещеним батьком заявника. Підтвердив, що померлий ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_1 . Зазначив, що родина проживала в батьківській хаті, у ОСОБА_11 , тобто матері заявника була сестра, у батька заявника ОСОБА_10 були брати. Заявник займався похованням батьків. Пояснив, що ОСОБА_11 працювала в чайні, ОСОБА_10 працював в колгоспі, зустрічались, як куми, разом відпочивали та ходили в гості.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що в село приїхала в 1976 році на практику і залишилась там проживати. Пояснила, що у батьків заявника було два сини, родина проживала в одному будинку, вела спільне господарство.

Згідно із ч. 1 ст. 90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.

Тому, при оцінці показань свідків судом проаналізовано процес формування, збереження і передачі відомостей свідками.

Судом прийнято до уваги, що свідки надавали покази, посилаючись на інформацію, якою володіють особисто. Покази свідків узгоджуються з поясненнями представника заявника і не суперечать матеріалам справи, тому судом прийнято до уваги покази вказаних свідків.

Як роз`яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які були посилання як на підставу вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 90, 211, 247, 259, 263-265, 268, 273, 315-319, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Красносільська сільська рада Одеського району Одеської області, Лиманська державна нотаріальна контора Одеської області, про встановлення факту батьківства - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_12 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 27.04.2026р.

Суддя: