Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №521/1892/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа №521/1892/26

Провадження №3/521/1242/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря Онуфрієнко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси перебувають матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 581477 від 02.02.2026 року вбачається, що 02.02.2026 року о 15 год. 55 хв., за адресою: вул. Тираспольське шосе, 22, м. Одеса, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi A4 д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у визначеному законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306.

Представник ОСОБА_1 подала до суду письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 581477 від 02.02.2026 року, в яких просила суд закрити провадження у справу, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обґрунтовуючи свої доводи зазначила наступне.

На підтвердження доводів, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, до матеріалів справи долучено відеозапис з відеокамери поліцейського, який не є безперервним. Вказує, що о 15:52:16 вмикається камера та о 15:52:45 год. поліцейський розпочинає справу за ч. 1 ст. 121 КУпАП, за керування автомобілем з невідображеним у документах ГБО та роз`яснює відповідальність та розмір штрафу, а вже о 15:54. знову вимикає камеру. І тільки о 15:57:56 – після значного за часом спілкування – більше 8 хвилин, працівник поліції незрозумілим чином виявив у ОСОБА_1 ознаки наркотичного спяніння. Вказує, що останній виявив бажання скористатися правовою допомогою адвоката, про що 15:59:37 год. повідомив працівника поліції. На відеозаписі о 15:59:38 зафіксовано спілкування ОСОБА_1 з адвокатом, але в порушення ст. 59 Конституції України та ст. 268 КУпАП, працівники поліції не надали можливості скористатися правовою допомогою під час складання протоколу за ст. 130 КУпАП, що є істотним порушенням права на захист.

Вказує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у даній справі у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів. Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували суть адміністративного правопорушення, викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення, особою, яка його склала, всупереч обов`язку, визначеного ч. 2 ст. 251 КУпАП, на думку сторони захисту до суду не надано.

Крім того, представник Горбатюка Д.Р. зазначила, що останній самостійно 02.02.2026 року пройшов медичні огляди на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі – КНП «ООМЦІЗ» ООР», які підтвердили повну відсутність 02.02.2026 року у гр-на ОСОБА_1 наркотичного сп`яніння (медичний висновок № 000205 від 02.02.2026 року; результат імунохроматографічного дослідження (CITO TEST) на 3 наркотики №192 від 02.02.2026 року; результат імунохроматографічного дослідження (CITO TEST) на 10 наркотиків №191 від 02.02.2026 року).

Суд, дослідивши доводи представника Горбатюка Д.Р., проаналізувавши та дослідивши докази в їх сукупності, та давши їм оцінку, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вирішуючи питання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд керується наступним.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.

Розділом І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я). У разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як визначено п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Згідно роз`яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підтвердження обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 581477 від 02.02.2026 року, працівниками поліції надано відеозаписи з портативного, а також Направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.02.2026 року.

Вивчивши відеозаписи, долучені співробітниками поліції до протоколу, судом встановлено, що 02.02.2026 року о 15 год. 55 хв., за адресою: вул. Тираспольське шосе, 22, м. Одеса, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi A4 д.н.з. НОМЕР_2 .

З відеозапису вбачається, що після розгляду справи за ч. 1 ст. 121 КУпАП, за керування автомобілем з невідображеним у документах ГБО, працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про наявність останнього ознак наркотичного сп`яніння: «зіничі очей, поведінка», та пропонує пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Встановлено, що між ОСОБА_1 та поліцейським виникає конфлікт з приводу наявності ознак сп`яніння та обґрунтованість їх встановлення поліцейським. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння, ОСОБА_1 не погоджується, посилаючись на відсутність у нього ознак наркотичного сп`яніння, при цьому повідомляє, що бажає скористатись правничою допомогою адвоката, без якого не бажає спілкуватись з працівниками поліції.

На відеозаписі зафіксовано як ОСОБА_1 телефонує адвокату задля отримання консультацій та правничої допомоги, в цей час, працівник поліції розпочинає розгляд справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП та повідомляє ОСОБА_1 , що відносно нього буде складно протокол за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Суд звертає увагу, що з відеозапису вбачається, що після зупинення транспортного засобу працівник поліції взагалі не повідомив водія ОСОБА_1 про те, що в останнього виявлено будь-які ознаки сп`яніння. Вказані припущення з`явились у поліцейського лише після складання протоколу за ч. 1 ст. 121 КУпАП, після виникнення конфліктної ситуації з ОСОБА_1 .

Крім того, з відеозапису вбачається, що перевірки ознак реагування зіниць очей на світло поліцейським не проводилась, крім того, на переконання суду, твердження, що поведінка ОСОБА_1 , враховуючи конфліктну ситуацію, що склалася, не відповідала обстановці не є цілком обґрунтованим.

Серед іншого, суд погоджується з доводами ОСОБА_1 . ОСОБА_1 про те, що в порушення Наказу МВС України №1026, яким затверджена Інструкція про порядок застосування відеореєстраторів, наданий працівниками поліції відеозапис з містця події не є безперервним.

Суд звертає увагу на те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння підлягає доведенню не лише факт керування особою транспортним засобом, а й наявність ознак наркотичного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, умови та можливість проходження такого огляду в медичному закладі. Крім того, має бути встановлено факт відмови водія від проходження зазначеного огляду, якому має передувати роз`яснення прав особи, виявлення та фіксація ознак сп`яніння, а не формальне припущення наявності у особи цих ознак.

За наведених обставин, у конкретному випадку вбачається, що зазначення працівниками поліції у протоколі ознак наркотичного сп`яніння само по собі не свідчить про їх наявність у особи.

Таким чином, суд вважає не доведеним фактом наявності у ОСОБА_1 вказаних у протоколі про адміністратвине правопорушення ознак наркотичного сп`яніння.

Суд також звертає увагу, що відеозаписами підтверджується те, що починаючи з моменту зупинки водія ОСОБА_1 і до моменту складання адміністративних матеріалів, ніхто з працівників патрульної поліції не роз`яснив ОСОБА_1 його прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Крім того, працівниками поліції не був дотриманий порядок і процедура огляду особи на стан сп`яніння, оскільки як вбачається з відеозаписів з портативних відеореєстраторів, письмове Направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я ОСОБА_1 поліцейськими взагалі не вручалось.

При постановленні постанови, суд також враховує те, що ОСОБА_1 02.02.2026 року самостійно відвідав медичний заклад - КНП «ООМЦПЗ» ООР», де пройшов медичний огляд на виявлення стану наркотичного сп`яніння.

Відповідно до Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000205 від 02.02.2026 року, результату імунохроматографічного дослідження (CITO TEST) на 3 наркотики №192 від 02.02.2026 року, результату імунохроматографічного дослідження (CITO TEST) на 10 наркотиків №191 від 02.02.2026 року, результати дослідження на вміст наркотичних засобів – негативні.

Згідно із ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 року №5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Керуючись принципом презумпції невинуватості, діючому в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права в Україні, кожному гарантовано право на справедливий суд, тобто кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Керуючись положеннями ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суд виходить з того, що як і у кримінальному провадженні, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання належить вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 р. (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви щодо її винуватості повинні тлумачитись на користь цієї особи.

В силу того, що протокол про адміністративне правопорушення позбавлений доказової сили, якщо він не підтверджений іншими належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 24, 130, 247, 266, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Ю.В. Тополева