Вирок від 07 травня 2026 р. у справі №496/8414/25 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/8414/25

Провадження № 1-кп/496/181/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Біляївка матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, громадянина України, українця за національністю, має неповну середню освіту, одружений, має на утриманні дитину 2009 року народження, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 04.06.2020 та має непогашену судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України;

-вироком Біляївського районного суду від 19.02.2025 року за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років обмеження волі, звільнений від відбуття покарання з випробувальним строком на 1 рік та 03.01.2025 відносно останнього направлено до Хаджибейського районного суду м. Одеси обвинувальний акт за ч. 2 ст. 289 КК України;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , в період з 05 лютого 2025 до 05 листопада 2025 року неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 126, 130 КУпАП, зокрема:

- 05.02.2025 постановою Київського районного суду м. Одеси у справі

№ 947/3700/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік;

- 07.02.2025 постановою Київського районного суду м. Одеси у справі

№ 947/3136/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік;

- 13.02.2025 постановою Київського районного суду м. Одеси у справі

№ 947/3609/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років;

- 05.03.2025 постановою Приморського районного суду м. Одеси у справі

№ 522/3084/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік;

- 06.03.2025 постановою Малиновського районного суду м. Одеси у справі № 521/2425/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік;

- 26.03.2025 постановою Приморського районного суду м. Одеси у справі

№ 522/2755/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років;

- 08.04.2025 постановою Приморського районного суду м. Одеси у справі

№ 522/5346/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік;

- 24.04.2025 постановою Київського районного суду м. Одеси у справі

№ 947/11894/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк десять років;

- 07.05.2025 постановою Приморського районного суду м. Одеси у справі

№ 522/5548/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років;

- 27.05.2025 постановою Приморського районного суду м. Одеси у справі

№ 522/8954/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк десять років;

- 27.05.2025 постановою Біляївського районного суду Одеської області у справі № 496/2646/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років;

- 05.06.2025 постановою Київського районного суду м. Одеси у справі

№ 947/11753/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років;

- 24.06.2025 постановою Біляївського районного суду Одеської області у справі № 496/2473/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк десять років;

- 02.07.2025 постановою Приморського районного суду м. Одеси у справі

№ 522/8604/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк десять років;

- 18.08.2025 постановою Біляївського районного суду Одеської області у справі № 496/2742/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк десять років;

- 26.08.2025 постановою Приморського районного суду м. Одеси у справі

№ 522/16071/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років;

- 12.09.2025 постановою Приморського районного суду м. Одеси у справі

№ 522/14865/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк десять років;

- 05.11.2025 постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси у справі № 521/17393/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк десять років;

- 05.11.2025 постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси у справі № 521/17395/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Однак, ОСОБА_4 достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду, які набрали законної сили, а також про те, що вищевказаними рішеннями суду його позбавлено права керування транспортними засобами, будучи ознайомлений з її змістом, у подальшому, достовірно знаючи, що його позбавлено права керування транспортними засобами на строк десять років, умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом при наступних обставинах.

Так, всупереч рішенням суду, ОСОБА_4 , 21.11.2025 приблизно о 09 годині 00 хвилин, пересуваючись на транспортному засобі марки «ЗАЗ-DAEWOO LANOS» р.н. НОМЕР_1 чорного кольору, за адресою: Одеська область, Одеський район, смт. Хлібодарське, на автодорозі Одеса-Курган 16 км, біля АЗС «Укр-Петроль», був зупинений поліцейськими СРПП Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області за порушення дорожнього руху, а саме руху транспортного засобу без ввімкненого ближнього світла фар або денних ходових вогнів за межами населеного пункту відповідно до п.9.8 ПДР України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового розслідування, при цьому зазначив, що він заробляє на життя за допомогою транспортного засобу, його колись зупинили та склали адміністративний протокол за ст. 130 КУпАП, потім ще були випадки його зупинки та працівники поліції зазначали, що у нього наявні ознаки наркотичного або алкогольного сп`яніння з чим він був не згодний, він погодився проїхати до медичного закладу, але його повезли до «ТЦК», після чого коли його зупиняли, він відмовлявся від медичного огляду та на нього складали протоколи за ст. 130 КУпАП, також за ст. 126 КУпАП, йому необхідно було заробляти кошти, так як мати хворіє та не пересувається, а також на утримання родини, тому сідав за кермо та працював. Також пояснив, що 21.11.2025 року пересуваючись на транспортному засобі марки «ЗАЗ-DAEWOO LANOS», знаючи про наявність вказаних постанов суду, які набрали законної сили, а також про те, що вищевказаними рішеннями суду його позбавлено права керування транспортними засобами, був зупинений поліцейськими за порушення правил дорожнього руху. У вчиненому розкаявся.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з`ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз`яснює, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінальних правопорушень доведена у повному обсязі і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 382 КК України, а саме: умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, стан його здоров`я та сімейний стан, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, також суд звертає увагу на ту обставину, що він раніше був неодноразово судимий, офіційно не працевлаштований, разом з тим суд приймає до уваги його відношення до вчиненого - визнання своєї вини, а також приймає до уваги пом`якшуючі обставини, зазначені вище, разом з тим, суд звертає увагу на те, що він раніше був судимий, вироком Біляївського районного суду Одеської області від 19.02.2025 засуджений за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним строком на 1 рік, при цьому належних висновків для себе не зробив та скоїв в період іспитового строку адміністративні правопорушення за ст.ст. 124, 126, 130 КУпАП (судом встановлені та безпосередньо визнані самим обвинуваченим 19 епізодів), тому суд прийшов до переконання, що така поведінка обвинуваченого свідчить про те, що останній не бажає виправитись та перевиховатись, суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства та необхідно призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції статті за якою кваліфіковані його дії.

Статтею 50 КК України встановлено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Призначення покарання за сукупністю вироків застосовується у випадках, коли засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин. У цьому разі суд відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Отже враховуючи, що ОСОБА_4 в період не відбутого покарання вчинив новий злочини, то суд вважає, що йому необхідно визначити покарання в порядку ч. 1 ст. 71 та ст. 72 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного за цим вироком покарання невідбутої частини покарання за вироком Біляївського районного суду Одеської області від 19.02.2025 року.

Вирішуючи питання, які відповідно до положень пп.2 п.4 ст. 374 КПК України повинен вирішити суд при ухваленні вироку, в тому числі щодо заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься і питання запобіжного заходу, встановивши можливість вчинення обвинуваченим дій, передбачених ст. 177 КПК України, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого до набрання вироком законної сили, суд вважає за необхідне обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Цивільний позов по справі заявлений не був, арешт на майно не накладався, речові докази, судові витрати відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченного ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання, призначеного за вироком Біляївського районного суду Одеської області від 19.02.2025, та остаточно призначати ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту з моменту фактичного затримання.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту фактичного затримання.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.