Постанова від 07 травня 2026 р. у справі №487/2359/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/2359/26

Провадження №1-кп/487/478/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , прокурора – ОСОБА_3 , особи відносно якої розглядається клопотання – ОСОБА_4 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону у кримінальному провадженні №62025150010002079 від 20.03.2025 про звільнення від кримінальної відповідальності:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який народився у с. Мала Бурімка Чорнобаївського району Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді начальника електростанції відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «старший солдат», раніше не судимого

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Заводського районного суду міста Миколаєва перебуває клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону у кримінальному провадженні №62025150010002079 від 20.03.2025 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

У клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, понад три доби, в умовах воєнного стану, за наступних обставин.

Громадянин України ОСОБА_4 , на виконання Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» та у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, 05.03.2022 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 44 від 05.03.2022 (по стройовій частині) рекрута ОСОБА_4 призначено на посаду начальника електростанції відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 , зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення, а з 05.03.2022 він вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

У подальшому наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 12-РС від 02.04.2022 (по особовому складу) ОСОБА_4 присвоєно військове звання «солдат», а наказом командира військової частини НОМЕР_3 № 31-РС від 30.05.2022 (по особовому складу) – «старший солдат».

Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відтак, з 05.03.2022, тобто з моменту відправлення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 для проходження служби до військової частини НОМЕР_2 , він набув статусу військовослужбовця – особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку – проходження військової служби.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період – це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» надається визначення терміну воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

З моменту видання Президентом України Указу № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України почав діяти воєнний стан, який триває дотепер.

Згідно п.п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби, а також поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Про запроваджений в Україні воєнний стан та порядок проходження служби старшому солдату ОСОБА_4 достеменно було відомо і до самовільного залишення військової частини він дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.

Проходячи військову службу, старший солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Однак, діючи в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, старший солдат ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного військового злочину проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.

Так, 26.10.2024, близько 23:00 год., старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи службу на посаді начальника електростанції відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 , діючи умисно, всупереч вищезазначених вимог закону, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце служби у військовій частині НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) та незаконно перебував поза її межами, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, до 09.03.2026.

09.03.2026 старший солдат ОСОБА_4 прибув до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, та повідомив про себе як про військовослужбовця, який ухиляється від військової служби.

Також, до клопотання прокурора долучена письмова згода ОСОБА_4 на звільнення його від кримінальної відповідальності в межах кримінального провадження №62025150010002079 від 20.03.2025.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримав подане до суду клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора та просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності, зазначивши, що розуміє суть підозри та підставу звільнення від кримінальної відповідальності.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників провадження, роз`яснивши наслідки закриття провадження за вказаних обставин, суд дійшов наступного висновку.

07 вересня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану».

Так, ч. 5 ст. 401 КК України встановлено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність. Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 286 КПК України передбачено, що у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.

Судом встановлено, що підозрюваний цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 401 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і надав згоду на його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Окрім того, з наданих прокурором матеріалів, вбачається, що ОСОБА_4 раніше за ст. 407, 408 КК України під час дії воєнного стану до кримінальної відповідальності не притягувався, при цьому добровільно звернувся із клопотанням до слідчого про його бажання повернутися для проходження військової служби, та про звільнення від кримінальної відповідальності.

Також, суд враховує письмову згоду від 16.03.2026 за №1451/15/6057 командира військової частини НОМЕР_3 полковника ОСОБА_5 на продовження проходження військової служби у військовій частині ОСОБА_4 .

Частиною 3 статті 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов`язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов`язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 284 КПК України, зокрема, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.

У зв`язку із викладеним, враховуючи що підозрюваний ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності за ст. 407, 408 КК України під час дії воєнного стану не притягувався, виявив бажання продовжити проходити військову службу, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, підозрюваний ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження щодо неї закриттю.

Речові докази та процесуальні витрати у вказаному кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не застосовувався, підстави для його застосування відсутні.

Матеріальна шкода кримінальним правопорушення не завдана, потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.284, 285, 286, 288, 314, 369, 371 КПК України, ст.5, 12, 401 КК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону у кримінальному провадженні №62025150010002079 від 20.03.2025 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження №62025150010002079 від 20.03.2025 закрити.

Зобов`язати командування Військової частини НОМЕР_3 , після набрання ухвали законної сили, невідкладно забезпечити продовження проходження військової служби ОСОБА_4 .

Зобов`язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1