Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №476/106/26 — Єланецький районний суд Миколаївської області

Справа № 476/106/26

Провадження № 2/476/210/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.05.2026 року с-ще Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого-судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Желєзняк А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

18.02.2026 року представник ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 03.02.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ" та відповідачкою укладено договір №1421607 про надання споживчого кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ" зобов`язався надати відповідачці кредит у гривні, у розмірі 2500,00 грн. на умовах, передбачених договором, а відповідачка зобов`язалася одержати та повернути кредит, сплатити відсотки за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Згідно умов договору відповідачці були перераховані кредитні кошти на його банківську карту в сумі 2500,00 грн.

24.12.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №24122024, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки за договором № 1421607 від 03.02.2024 року на загальну суму заборгованості - 23937,50 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту – 2500 грн., заборгованості за процентами – 20187,50 грн., штрафні санкції – 1250 грн.

Відповідачка взяті на себе зобов`язання за договором № 1421607 від 03.02.2024 року належним чином не виконувала, що створило заборгованість у розмірі 26375 грн., яка складається з наступного: 2500,00 грн. - заборгованість за тілу кредиту, 20187,50 грн. – нарахованих процентів первісним кредитором, 2437,50 грн. – нарахованих процентів ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" за 39 календарних днів, 1250 грн. - штрафні санкції.

Посилаючись викладене, ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" просив стягнути з відповідачки заборгованість за договором № 1421607 від 03.02.2024 року у розмірі 26375 грн., судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу в його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідачка у визначений строк відзив до суду не направила, у судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, тому, у відповідності до ст.ст. 279, 280, 281 ЦПК України, за заявою позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши письмові матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого висновку.

Так, відповідно до частини 1 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зокрема, частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.02.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ" та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір №1421607 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідно до п.п. 1.3-1.5 вищевказаного договору сума кредиту складає 2500 грн., строк кредиту 364 дні. Стандартна процентна ставка становить 2,50% в день. Знижена процентна ставка становить 0,010%.

Відповідно до зазначеного договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ" успішно перерахувало кошти на платіжну картку відповідачки НОМЕР_1 на суму 2500 грн.

24.12.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №24122024, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки за договором № 1421607 від 03.02.2024 року на загальну суму заборгованості - 23937,50 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту – 2500 грн., заборгованості за процентами – 20187,50 грн., штрафні санкції – 1250 грн.

Із матеріалів справи слідує, що відповідачка взяті на себе зобов`язання за договором № 1421607 від 03.02.2024 року належним чином не виконувала, що створило заборгованість у розмірі 26375 грн., яка складається з наступного: 2500,00 грн. - заборгованість за тілу кредиту, 20187,50 грн. – нарахованих процентів первісним кредитором, 2437,50 грн. – нарахованих процентів ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" за 39 календарних днів, 1250 грн. - штрафні санкції.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідачки штрафних санкції у розмірі 1250 грн., суд приходить до слідуючого.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 N 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 року у справі № 910/10901/23 зазначив, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати штрафу. За такого, суд вважає, що вимоги в частині стягнення з відповідачки на користь ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" заборгованості за штрафними санкціями в розмірі 1250 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч.1ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3 статті 12 ЦПК України).

За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості за тілу кредиту - 2500,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 20187,50 грн., нарахованих процентів ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" за 39 календарних днів - 2437,50 грн., а всього у загальному розмірі 25125 грн.

Також представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідачки на користь позивача сплаченого судового збору в сумі 2662 грн. 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Так, відповідно до ч.ч.1,3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, по в`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи(частина 4 статті 137 ЦПК України).

У разі часткового задоволення позову судові витрати, в тому числі і витрати на правничу допомогу, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини 2 статті 141 ЦПК України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, в тому числі і витрат на правничу допомогу, суд, зокрема, враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову (частина 3 статті 141 ЦПК України).

Визначаючи суми відшкодування судових витрат на користь позивача, суд приходить до переконання, що у відповідності до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню 2536,22 грн. у рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 9526 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 279, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 44559822) суму заборгованості за договором № 1421607 від 03.02.2024 року у розмірі 25125 (двадцять п`ять тисяч сто двадцять п`ять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 44559822) 2536 (дві тисячі п`ятсот тридцять шість) грн. 22 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 9526 (дев`ять тисяч п`ятсот двадцять шість) грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Єланецьким районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.В.Чернякова