Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №127/11483/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/11483/26

Провадження № 3/127/2352/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2026 року о 16.00 год в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою, погрожував вбивством, шарпав за одяг та волосся, штовхав руками та ногами, чим завдав їй психологічних та фізичних страждань.

У судове засідання, призначене на 08 квітня 2026 року, ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду адміністративного матеріалу повідомлявся в порядку, визначеному чинним законодавством. Виклик здійснювався шляхом направлення судової SMS-повістки за вказаним у протоколі контактним номером телефону, з підтвердженням про доставку згідно відомостей автоматизованої системи документообігу суду.

У судове засідання, призначене на 07 травня 2026 року, ОСОБА_1 повторно не з`явився, поштове відправлення з судовою повісткою направлене за адресою місця проживання повернулося до суду не врученим.

Суд вважає, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, не був позбавлений можливості реалізувати усі свої права, визначені КУпАП у будь-який спосіб. Однак жодних дій для обґрунтування власної позиції у справі ним здійснено не було.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип – верховенство права, зокрема, проводити судове засідання у відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з урахуванням скорочених строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, та враховуючи положення ст.268 КУпАП щодо можливості розгляду такої категорії справ у відсутність особи, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суддя дійшла висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП, і повинен нести відповідальність, встановлену Законом.

Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №081458 від 04 квітня 2026 року слідує, що 04 квітня 2026 року о 16.00 год в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою, погрожував вбивством, шарпав за одяг та волосся, штовхав руками та ногами, чим завдав їй психологічних та фізичних страждань.

Вказані обставини підтверджуються також поясненнями ОСОБА_2 , наявними в матеріалах справи.

Дослідивши надані докази, убачається можливим констатувати, що дії ОСОБА_1 підпадають під склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. за ознаками вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру.

Винність ОСОБА_1 підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №081458 від 04 квітня 2026 року, протоколом прийняття заяви ОСОБА_2 про вчинене правопорушення від 04 квітня 2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 04 квітня 2026 року, проведеною поліцейським оцінкою ризиків вчинення домашнього насильства від 04 квітня 2026 року, винесеним поліцейським терміновим заборонним приписом стосовно кривдника сер. ЕТ №106892.

При визначенні виду адміністративного стягнення, суд враховує обставини та характер скоєного правопорушення, які відображені в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, особу та ступінь вини ОСОБА_1 та приходить до переконання в тому, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу.

Крім того, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 665,40 грн, сплата якого передбачена ст.4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 173-2 КУпАП, ст. 283, 284, 287 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 (сорок) неоподаткованих мінімум доходів громадян, що становить 680 грн (шістсот вісімдесят гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665,40 грн.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання 3(три) місяці.

Суддя: