Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №128/5138/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 128/5138/25

Провадження № 2/127/185/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор П» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор П» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор П» заборгованість за Кредитним договором №006/03311/08/20 від 11.08.2020 у розмірі 45 650,67 грн., з яких: 24 516,01 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 21 134,66 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом, а також судові витрати, мотивуючи позовні вимоги тим, що 11.08.2020 між ТОВ «Просто Позика» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №006/03311/08/20, відповідно до умов якого ТОВ «Просто Позика» надало позичальнику грошові кошти в сумі 26 000,00 грн., а позичальник зобов`язався кредит та сплачувати проценти відповідно до умов Договору, строком на 270 днів. 01.03.2021 між ТОВ «Просто Позика» та ТОВ «Фактор П» укладено Договір факторингу №19-ФП- ПП-202103, відповідно до якого ТОВ «Просто Позика» відступило ТОВ «Фактор П» свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, в тому числі за Кредитним договором №006/03311/08/20 від 11.08.2020. Зобов`язання за кредитним договором відповідачем виконано не було, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою суду від 19.01.2026 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

03.04.2026 на адресу суду надійшли письмові пояснення від відповідачки ОСОБА_1 , в яких вона просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначила, що позивачем не доведено факт укладення кредитного договору та надання коштів в зазначеному в позові розмірі. Крім того, з розрахунку заборгованості неможливо встановити коли заборгованість була переведена в прострочену та який був порядок нарахування відсотків. Також, відповідачка зазначила, що вона не була належним чином повідомлена про відступлення права вимоги, а тому позовні вимоги ТОВ «Фактор П» повинні бути залишені без задоволення.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але звернувся до суду з клопотанням про проведення розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка та її представник до судового засідання не з`явилися, однак на адресу суду надійшли доповнення до пояснення, в яких відповідачка просила прийняти письмові пояснення як виступ в судовому засіданні та розглянути справу у її відсутність. Зазначила, що погоджується лише на стягнення з неї розміру тіла кредиту, в задоволенні інших позовних вимог просила відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з заявою на видачу кредиту від 11.08.2020 ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Просто Позика» з пропозицією на підставі Кредитного договору видати їй кредит в розмірі 26 000,00 грн. на умовах, вказаних в п. 6 Заяви, а саме: загальна сума кредиту з урахуванням відсотків – 37 816 грн., продукт – Просто тиждень, строк кредиту – 18 періодів, сума внеску – 3 212 грн., періодичність оплати – щотижня. Заява підписана власноруч відповідачкою.

Відповідно до Паспорту споживчого кредиту від 11.08.2020, підписаного ОСОБА_1 власноруч, тип кредиту – кредит, сума/ліміт кредиту, грн. – 26 000,00 грн., строк кредитування – 270 днів, мета отримання кредиту – для погашення іншого кредиту, спосіб та строк надання кредиту – готівковим шляхом, тип процентною ставки - фіксована, процентна ставка, процентів річних – 248,2075.

Згідно з Заявою (Додаток №4 до Кредитного договору №006/03311/08/20 від 11.08.2020, підписаною власноруч ОСОБА_1 , позичальник підтвердила, що ознайомлена з умовами надання кредиту.

Як вбачається з Кредитного договору №006/03311/08/20 від 11.08.2020, предметом договору є грошові кошти в розмірі 26 000,00 грн., які надаються на умовах терміновості, повернення та платності. Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених в договорі. Перебіг строку кредиту починається з моменту підписання цього Договору, перерахування коштів Позичальнику і складає 270 календарних днів. Реальна річна процентна ставка по кредиту становить 248,6867%.

Згідно з Видатковим касовим ордером від 11.08.2020, на підставі кредитного договору №006/03311/08/20 від 11.08.2020 ОСОБА_1 одержала 26 000,00 грн., що підтверджується особистим підписом одержувача.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень, що врегульовано положеннями ст. 77 ЦПК України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Правовідносини даного правочину регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про споживче кредитування».

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

З наданого позивачем розрахунку та документів вбачається наявність заборгованості відповідача за Кредитним договором №006/03311/08/20 від 11.08.2020 у розмірі 45 650,67 грн., з яких: 24 516,01 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 21 134,66 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Вказаний розрахунок не спростований відповідачем належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, відповідно до ст.ст. 627-629, 638 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами і є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

За ст.ст.525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Так, Кредитний договір №006/03311/08/20 від 11.08.2020, заявка та паспорт споживчого кредиту підписано відповідачкою власноруч, особистим підписом, що підтверджує її волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Факт отримання відповідачкою кредитних коштів за вищенаведеним кредитним договором та наявність у відповідачки заборгованості у заявленому до стягнення розмірі підтверджується наявними у матеріалах справи видатковим касовим ордером від 11.08.2020, розрахунком заборгованості, копією кредитного договору та договору факторингу.

Отже, суд вважає, що стороною позивача доведено факт отримання та користування відповідачем кредитними коштами за вище вказаним договором. Крім того, в доповненнях до письмових пояснень (а.с. 52-52зворот) відповідачка визнала заборгованість за тілом кредиту.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що ТОВ «Фактор П» не нараховувало ніяких сум заборгованості за кредитним договором відносно позичальника, а вказаний розмір заборгованості є незмінним з моменту отримання ТОВ «Фактор П» права вимоги за договором кредиту.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

До позовної заяви додані копія договору факторингу №19-ФП-ПП-202103 від 01.03.2021 між ТОВ «Просто Позика» та ТОВ «Фактор П» за яким Первісний кредитор відступив ТОВ «Фактор П» право вимоги за Кредитним договором. Зі змісту вказаних документів вбачається, що позивач набув право вимоги до позичальника ОСОБА_1 , відступлене первісним кредитором.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2422,40 грн. судового збору.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор П» заборгованість за Кредитним договором №006/03311/08/20 від 11.08.2020 у розмірі 45 650 (сорок п`ять тисяч шістсот п`ятдесят) грн. 67 коп., з яких: 24 516,01 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 21 134,66 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор П» 2 422,40 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР П», код ЄДРПОУ: 41921531, м. Київ, просп. Леоніда Каденюка, буд. 23

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Повний текст рішення суду складено 08.05.2026.

СУДДЯ: