Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №930/508/26 — Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/508/26

Провадження №2/930/773/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"ЗАОЧНЕ"

05.05.2026 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Науменка С.М., з участю секретаря судового засідання Андрущак Л.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні Немирівського районного суду Вінницької області цивільну справу №930/508/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення по сплаті аліментів ,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2026 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення пені по заборгованості за аліментами, в якому просила стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення сплати аліментів, в сумі 25 164,00 грн., нараховану за період з 01.01.2025 року по 01.02.2026 року.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона та відповідач являються батьками неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В зв`язку з тим, що відповідач не бажав добровільно надавати позивачу допомогу на утримання дитини – то позивач звернулася до суду і рішенням Немирівського районного суду від 07.08.2017 року по цивільній справі №140/1750/17 з відповідача на користь позивача на утримання дитини були стягнуті аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 900,00 грн. проте, в подальшому позивач звернулася до суду з позовною заявою про зміну способу стягнення аліментів.

26.10.2022 року Немирівським районним судом Вінницької області винесено рішення по справі №930/245/22, яким розмір стягуваних з відповідача аліментів було змінено з твердої суми на частку від усіх доходів, але не менше як 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Дане судове рішення (виконавчий лист) позивач подала для примусового виконання до органів ДВС.

Проте, відповідач ухилявся від виконання рішення суду про стягнення з нього аліментів.

Тому, позивач ОСОБА_1 , подала до суду позов про стягнення пені, і згідно рішення Немирівського районного суду від 07.02.2025 року по справі №930/3089/24, з відповідача ОСОБА_2 стягнуто пеню в розмірі 59 579,64 грн. за період з жовтня 2022 року по 01.11.2024 року.

Проте, на протязі 2025-2026 років відповідач продовжує сплачувати аліменти в меншому розмірі ніж з нього стягнув суд, тому позивач вважає за необхідне звернутися до суду з новим позовом про стягнення пені за період з 01.01.2025 року по 01.02.2026 року.

Згідно виданого органами ДВС розрахунку заборгованості по аліментам, слідує, що сукупний розмір аліментів, які нараховані державним виконавцем за період з 01.01.2025 року по 01.02.2026 року – 45864 грн. Сукупний розмір сплачених відповідачем аліментів за цей період 20 700 грн.

Отже, сукупний розмір заборгованості за період з 01.01.2025 року по 01.02.2026 року – 25 164,00 грн.

Оскільки аліменти не сплачує відповідач з власної вини, позивач, на підставі ст. 196 СК України, звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 09.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивачка та її представник на розгляд справи не з`явилися, надали суду заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника. Позовні вимоги підтримують. Проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явився. На адресу суду від відповідача повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Крім цього, відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, було розміщено оголошення на офіційному вебсайті судової влади України про виклик відповідача ОСОБА_2 до суду в судове засідання, однак останній в судове засідання на вказану в оголошенні дату також не з`явився, жодних заперечень проти позову, заяв про розгляд справи без його участі до суду не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Частиною 11 статті 128 ЦПК України передбачено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідача вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

У зв`язку з неявкою відповідача в судові засідання та не повідомленням про поважні причини такої неявки, ненаданням відповідачем відзиву на позов, судом застосовано, відповідно до ст. 280 ЦПК України, заочний розгляд справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судові засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Виконавчим комітетом Грабовецької сільської ради Немирівського району Вінницької області у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 .

26.10.2022 року рішенням Немирівського районного суду Вінницької області, (справа № 930/245/22) вирішено змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 07.08.2017 по справі №140/1750/17, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі по 900 (дев`ятсот) гривень щомісячно.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 на утримання сина ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі частки всіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів складеного органами ДВС ОСОБА_4 , за період з 01.01.2025 року по 01.02.2026 року -45864 грн. Сукупний розмір сплачених відповідачем аліментів за цей період 20 700 грн.

Разом з цим з розрахунку позивача, пеня (неустойка) за прострочення сплати аліментів за вказаний період складає 25 164 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 196 СК України та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 22 постанови № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: ?p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:

?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Згідно ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Частиною 3 статті 195 СК України передбачено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Згідно з п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосуванням судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

За правовою природою аліментні зобов`язання - це періодичні платежі, які боржник зобов`язаний сплачувати щомісяця і несвоєчасна сплата яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Оскільки неустойка у виді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов`язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов`язання окремо.

Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов`язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість зі сплати аліментів за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен з прострочених платежів (за кожен місяць).

Саме такою правовою позицією керувався Верховний Суд України у своїй постанові від 16 березня 2016 року по справі № 6-300 цс16.

У постанові від 25 квітня 2018 року по справі № 572/1762/15-ц Верховний Суд зазначає, що неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, розмір неустойки (пені) розрахований відповідно діючих норм законодавства та становить 25 164,00 грн.

Однак, відповідно до статті 196 СК України передбачено, що пеня за прострочення сплати аліментів повинна становити не більше 100 відсотків заборгованості. Застосовуючи дану норму закону, суд, згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховує судову практику, викладену в постановах Верховного суду. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №572/1762/15-ц, провадження № 14-37цс18, згідно якої вказано, що суд дійшов правильного висновку про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Доданий позивачем до позову розрахунок пені вимогам закону відповідає, тому суд визнає його, як належний доказ по справі та покладає його в основу судового рішення, оскільки він не викликає сумніву у суду та не спростований відповідачем по справі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на її користь неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, підлягають задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн., так як позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Керуючись п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. ст.195,196, СК України, ст.ст.7,8,12, 13, 81, 141, 258-259,263,265,280,282, 284 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення по сплаті аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 пеню в сумі 25 164,00 грн., нараховану за період з 01.01.2025 року по 01.02.2026 року за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , присуджених йому згідно рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 26.10.2022 року по справі № 930/245/22.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_3 на користь держави судовий збір в сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна ) грн. 20 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: С.М.Науменко