Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №635/5969/25 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/5969/25

Провадження № 3/635/219/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року смт Покотилівка Харківський район Харківська область

Суддя Харківського районного суду Харківської області Даниленко Т.П.,

за участі секретаря судового засідання – Альохіної В.В.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника ОСОБА_1 – адвоката Бабаскіна К.С.,

захисника ОСОБА_1 – адвоката Кузнєцова А.І. (на відеозв`язку),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського районного суду Харківської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №376372 від 29.06.2025 водій ОСОБА_1 29.06.2025 о 19 год. 00 хв. в Харківській області, смт. Високий, вул. Ощепкова, 34, керував транспортним засобом Ford Sierra д.н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 6820 arhg 0421 результат огляду 2.23 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху та п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пояснив, що дійсно перебував в стані алкогольного сп`яніння на території СТО, проте транспортним засобом не керував, пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, щоб залагодити виниклий між ним, працівником СТО та поліцейськими конфлікт.

В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Кузнецов А.І., підтримав раніше подане клопотання про закриття адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, зокрема зазначивши, що 29.06.2025 ОСОБА_1 цим автомобілем не керував, не користувався, не заводив двигун і фактично не міг його використовувати, оскільки він був у розібраному стані і був розташований на території СТО, що також вбачається з відео-запису подій, здійсненого на боді-камеру співробітника поліції. В цей період часу на територію СТО під`їхав наряд поліції, де з незрозумілих причин і без з`ясування обставин події, до ОСОБА_1 одразу застосований спец.засіб «кайданки», чим обмежено в праві вільного пересування. Такими діями працівники поліції намагались довести нібито фактом керування даного автомобіля в стані алкогольного сп`яніння, не дивлячись на ті обставини, що це територія СТО, автомобіль «Форд Сиерра» д/н НОМЕР_2 був в приміщенні цієї будівлі і за кермом нікого не було, окрім того не був заведений двигун. В наслідок цих подій відносно ОСОБА_1 з початку був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 376372 від 29.06.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (в п. 7 час подій зазначено: 19:00 год.; в п. 1 час складання: 19:40 год.), а лише після того працівниками поліції складено постанову серії ЕНА № 5100976 за ч. 5 ст. 121 КУпАП за непристебнутий ремінь безпеки (в п. 5 час подій зазначено: 19:41 год.; в п. 1 час складання: 19:49 год.), при тому що автомобіль як був так і залишався в розібраному стані на території СТО і фактично його не можливо було використовувати та на ньому пересуватися. Крім того, рішенням Харківського районного суду Харківської області від 19.01.2026 у справі № 635/7255/25 постанову інспектора ВП № 3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області Терещенко О.І. серії ЕНА № 5100976 від 29 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП скасовано, а провадження у справі закрито.

Присутній в судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Бабаскін К.С. клопотання підтримав з підстав, зазначених в ньому, додатково зазначивши, що в рапорті поліцейського вказано, що нарядом поліції було виявлено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , а не зупинено, що свідчить про те, що ОСОБА_1 на транспортному засобі не пересувався, тобто фактично не здійснював керування ним.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, зазначає про таке.

Відповідно ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтями 251, 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також в передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Тобто, факт керування транспортним засобом є безумовною та обов`язковою складовою частиною зазначеного правопорушення.

Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП надано наступні докази:

-протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №376372 від 29.06.2025;

-копія постанови серії ЕНА №5100976 від 29.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з тестом №104 від 29.06.2025;

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 29.06.2025;

-довідка інспектора СРПП ВП №3 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Дудко І. про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія;

-копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 ;

-довідка АРМОР;

-рапорт поліцейського;

-відеозапис з нагрудних камер поліцейських 1113057280/63.

Дослідивши вищевказані докази, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження керування транспортним засобом ОСОБА_1 з огляду на таке.

При дослідженні відеозапису подій вбачається, що факт керування ОСОБА_1 зазначеним в протоколі про адміністративне правопорушення транспортним засобом на даному відеозапису відсутній, тобто доказів того, що саме він знаходився за кермом автомобіля та був зупинений працівниками поліції в матеріалах справи не міститься. На відеозаписі вбачається лише спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 на території закритого приміщення СТО, будь який транспортний засіб, в т.ч. зазначений в протоколі, на відеозаписі відсутні.

Отже працівниками поліції не зафіксовано факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , що є обов`язковою умовою відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Суд бере цей факт до уваги, оскільки протилежного не доведено матеріалами справи, тому суд не може не враховувати такі обставини.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише початковими правовими висновками щодо дій особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певних правопорушень.

Рапорт працівника поліції також не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. При цьому в рапорті поліцейського, наявного в матеріалах справи, не вказано де саме (за якою адресою) та за яких обставин було «виявлено» транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 .

В судове засідання було викликано інспектора поліції для дачі особистих пояснень по суті складеного протоколу, проте останній на неодноразові виклики суду не з`явився, про причини не явки суд не повідомив.

Крім того, рішенням Харківського районного суду Харківської області від 19.01.2026 у справі № 635/7255/25, яке набуло законної сили, постанову інспектора ВП №3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області Терещенко О.І. серії ЕНА №5100976 від 29 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП скасовано, а провадження у справі закрито .

Стаття 62 Конституції України закріплює принцип судочинства - презумпцію невинуватості, відповідно до якого особа, яка притягується до відповідальності може бути визнана винною і покараною лише за умови, якщо її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена рішенням суду. Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування на особу, яка притягується до відповідальності. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.

Відповідно до принципу "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі "Кобець проти України" від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зміст постанови судді у справах про адміністративні правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП, а саме в них, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про наявність або відсутність складу адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви прийняття або відхилення доказів.

Згідно пункту 4 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті1,3, частина друга статті19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).

У відповідності до п. 4.1 вказаного рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Відповідно до положень статті 9 Конституції України, та статті 17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з вимогами частини 2 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Карелін проти Росії" (20 вересня 2016 року, заява N 926/08) зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має право самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

З урахуванням викладеного суд вважає, що в справі про адміністративне правопорушення є необхідним застосування положення статті 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1 п. 3 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП виносить постанову про закриття справи.

Виходячи з вищенаведеного, провадження у даній справі підлягає закриттю у зв`язку відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 6, 33-35, 245, 247, 251, 252, 268, 280, 283, 284 КпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Т.П.Даниленко