Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №644/9688/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 28 квітня 2026 р.

Справа: №644/9688/25

Суддя: Сітало А. К.

29.04.2026

Справа № 644/9688/25

н/п 2/644/572/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Сітало А.К.,

за участю секретаря судового засідання - Трач М.В.,

представника позивача - Попової І.О.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,

у с т а н о в и в:

Начальник селищної військової адміністрації, як голова органу опіки та піклування Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області - Старіков С.В. звернувся до суду з позовною заявою в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , в якій просить позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та передати ОСОБА_2 органу опіки та піклування Шевченківської селищної військової адміністрації для влаштування дитини на постійній основі.

Позов мотивований тим, що 28.08.2025 року орган опіки та піклування селищної військової адміністрації розглянув питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Членами Комісії з питань захисту прав дитини (протокол засідання Комісії №11 від 28.08.2025 року) одностайно прийнято рішення про звернення органу опіки і піклування селищної військової адміністрації до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання жінки не відоме, відносно малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Підставами для прийняття даного рішення стало наступне.

08 липня 2025 року на електронну адресу служби у справах дітей Шевченківської селищної ради від служби у справах дітей по Новобаварському району Харківської міської ради Харківської області надійшло повідомлення про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, а саме про ОСОБА_2 . В листі Новобаварської служби зазначено, що 28.05.2025 року до КНП «Міська дитяча клінічна лікарня № 19» Харківської міської ради на підставі акта органу внутрішніх справ та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, доставлено малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Мати дитини, ОСОБА_1 , залишила дочку за адресою проживання і станом на 28.05.2025 року до дому не повернулась. Родина на той час мешкала за адресою АДРЕСА_2 в орендованому житлі. На час даного випадку строк оренди квартири закінчився.

Відповідно до наказу начальника служби у справах дітей по Новобаварському району від 18.06.2025 року № 26 малолітню дитину ОСОБА_2 влаштовано до родини ОСОБА_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 .

За інформацією, викладеною у вказаному повідомленні, мати дитини, ОСОБА_1 , з 01 червня 2025 року по 02 липня 2025 року перебувала в наркологічному тренінговому центрі «Там де життя», де отримувала послуги із соціально-психологічної реабілітації осіб із залежністю від наркотичних засобів чи психотропних речовин.

Малолітня ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Станом на 08.07.2025 року мати дитини, ОСОБА_1 , до служби у справах дітей по Новобаварському району Харківської міської ради не зверталась, на телефонні дзвінки не відповідає, місце її перебування не відоме.

Окрім того, 01.09.2023 року за заявою бабусі ОСОБА_4 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , малолітня онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 була влаштована до родини бабусі на підставі наказу начальника служби у справах дітей Шевченківської селищної ради від 01.09.2023 року № 25 «Про тимчасове влаштування малолітньої ОСОБА_2 до родини бабусі ОСОБА_4 . На той час мати дівчинки кілька днів не ночувала вдома, вела асоціальний спосіб життя. Даний факт зафіксований висновком комунального некомерційного підприємства «Шевченківська ЦРЛ» Шевченківської селищної ради від 01.09.2023 року № 298, в якому вказано, що 01.09.2023 року о 16:15 гр. ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп`яніння. В зв`язку з неналежним виконанням матір`ю своїх батьківських обов`язків малолітню ОСОБА_2 наказом начальника служби у справах дітей Шевченківської селищної ради від 05.09.2023 року № 26 було поставлено на облік служби, дані про дитину внесено до Єдиного електронного банку даних дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах.

Так як справи в родині ОСОБА_1 налагодилися, жінка влаштувалася на роботу до м. Харкова, забрала доньку з собою та виїхала за межі громади, відповідно, служба у справах дітей Шевченківської селищної ради зняла ОСОБА_2 з обліку дітей, які перебували в складних життєвих обставинах, та 07.01.2025 року було направлено повідомлення до служби у справах дітей Харківської міської ради про те, що малолітня ОСОБА_2 вибула разом з матір`ю ОСОБА_1 за межі громади за адресою: АДРЕСА_2 , а дитина ОСОБА_2 була знята з обліку дітей, які перебували в складних життєвих обставинах по Шевченківській територіальній громаді.

Також при підготовці позовної заяви про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітньої доньки ОСОБА_2 , орган опіки та піклування Шевченківської селищної військової адміністрації скористався даними Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до даних вказаного реєстру, ОСОБА_1 притягувалася за ст. 184 КУпАП, Дзержинським районним судом м. Харкова 25.11.2024, справа № 638/21632/24 та Новобаварським районним судом м. Харкова 03.07.2025 року, справа № 639/4521/25.

З інформації медичного директора КНП «Міська дитяча поліклініка № 2» Харківської міської ради від 29.07.2025 року № 427/535-25 відомо, що первинна медична допомога дитині ОСОБА_2 , яка мешкала за адресою: АДРЕСА_2 , надається в КНП «Міська дитяча поліклініка № 2» Харківської міської ради на підставі укладеної декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, з лікарем-педіатром ОСОБА_5 . Згідно первинної медичної документації ф. 112/о «Історія розвитку дитини» за станом здоров`я ОСОБА_6 потребує динамічного спостереження лікаря офтальмолога дитячого. За інформацією, наданою лікарем-педіатром ОСОБА_5 , в даний час дитина мешкає з бабусею в м. Люботин Харківського району Харківської області. До лікарів підприємства дитину супроводжували мати або бабуся. Догляд за дитиною раніше здійснювала мати, а тепер - бабуся.

З інформації заступника директора з навчально-виховної роботи комунального закладу «Харківський ліцей № 108 Харківської міської ради» від 24.07.2025 року № 01-26/340/2025 відомо, що в травні 2025 року до закладу освіти надійшла скарга стосовно матері ОСОБА_1 щодо зловживання нею спиртними напоями. Зазначена обставина негативно вплинула на виконання нею батьківських обов`язків, зокрема, стосовно забезпечення належних умов для навчання та розвитку доньки ОСОБА_2 . У травні 2025 року ОСОБА_1 було госпіталізовано для проходження курсу лікування. У зазначений період ОСОБА_6 практично не відвідувала онлайн-уроки, часто перебувала без нагляду дорослих. З метою забезпечення безпеки та належного догляду дитину тимчасово було передано під опіку соціальних служб. Наведені події суттєво вплинули на емоційний стан дитини, її соціалізацію та навчальні досягнення. Наразі учениця ОСОБА_2 перебуває під наглядом бабусі ОСОБА_3 , яка забезпечує базовий догляд та супровід у навчанні.

Так як малолітня ОСОБА_2 не мешкає на території Шевченківської територіальної громади, службою у справах дітей Шевченківської селищної ради був надісланий запит до відповідної служби за місцем перебування дитини на предмет можливого повернення матері до виконання своїх обов`язків і утримування доньки. З листа служби у справах дітей по Новобаварському району Харківської міської ради Харківської області від 20.08.2025 року № 06-22/1151/25 відомо, що ОСОБА_1 до служби у справах дітей по Новобаварському району з питань повернення їй на виховання та спільне проживання малолітньої доньки не зверталася жодного разу.

Зазначені вище обставини ініціатор звернення до суду вважав достатніми для позбавлення батьківських прав відповідачки щодо її малолітньої дитини.

Ухвалою суду від 25.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надходив.

Ухвалою суду від 05.02.2026 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 17.03.2026 представник позивача - ОСОБА_7 у прийнятті рішення покладалася на розсуд суду.

Відповідач проти задоволення позову заперечувала, зазначила, що після того як в грудні 2025 року дізналася від ОСОБА_3 , матері біологічного батька дочки ОСОБА_6 , про наявність вказаного позову у суді, твердо вирішила змінитися, самостійно кинула вживати алкогольні напої, офіційно працевлаштувалася, вийняла квартиру, придбала все необхідне для навчання доньки, донька знаходиться повністю на її забезпеченні. На підтвердження своїх слів надала договір оренди квартири АДРЕСА_4 , фотознімки вказаної квартири, довідку з ТОВ «ВОК-23» від 09.02.2026, довідку про доходи та характеристику з підприємства від 17.02.2026.

У судовому засіданні 29.04.2026, представник позивача на задоволенні позову не наполягала, просила долучити до матеріалів справи наступні документи: супровідний лист начальника Служби у справах дітей по Холодногірському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 16.04.2026 та доданий до нього Акт обстеження умов проживання ОСОБА_1 за місцем її фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_5 , а також письмове повідомлення головного спеціаліста служби у справах дітей Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області від 06.04.2026 з доданими до нього письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 03.04.2026.

Судом встановлено, що матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є відповідач по справі ОСОБА_1 . Відомості про батька дитини внесені до свідоцтва про народження на підставі ст. 135 СК України. Зазначені обставини підтверджуються витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Малолітня ОСОБА_2 разом з відповідачкою, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

На час розгляду справи відповідач фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 , а дитина проживає з ОСОБА_3 в м. Люботині Харківської області.

08 липня 2025 року на електронну адресу Служби у справах дітей Шевченківської селищної ради від служби у справах дітей по Новобаварському району Харківської міської ради Харківської області надійшло повідомлення про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, а саме про ОСОБА_2 . В листі Новобаварської служби зазначено, що 28.05.2025 року до КНП «Міська дитяча клінічна лікарня № 19» Харківської міської ради на підставі акта органу внутрішніх справ та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, доставлено малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Мати дитини, ОСОБА_1 , залишила дочку за адресою проживання і станом на 28.05.2025 року до дому не повернулась. Родина на той час мешкала за адресою АДРЕСА_2 в орендованому житлі. На час даного випадку строк оренди квартири закінчився.

Відповідно до наказу начальника служби у справах дітей по Новобаварському району від 18.06.2025 року № 26 малолітню дитину ОСОБА_2 влаштовано до родини ОСОБА_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 .

Станом на 08.07.2025 року мати дитини, ОСОБА_1 , до служби у справах дітей по Новобаварському району Харківської міської ради не зверталась.

Відповідно до даних реєстру судових рішень, ОСОБА_1 притягувалася за ст. 184 КУпАП, Дзержинським районним судом м. Харкова 25.11.2024, справа № 638/21632/24 та Новобаварським районним судом м. Харкова 03.07.2025 року, справа № 639/4521/25.

Відповідно до Висновку органу опіки та піклування Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області від 06.02.2026, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітньої доньки ОСОБА_8 .

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідачів про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ними батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (§ 57, § 58).

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Як роз`яснено у пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

У статті 12 Конвенції про права дитини встановлено, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, при чому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою під час будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що після того як в грудні 2025 року дізналася від ОСОБА_3 , матері біологічного батька дочки ОСОБА_6 , про наявність вказаного позову у суді, твердо вирішила змінитися, самостійно кинула вживати алкогольні напої, офіційно працевлаштувалася, вийняла квартиру, придбала все необхідне для навчання доньки та її проживання, донька знаходиться повністю на її забезпеченні.

Відповідно до договору від 05.03.2026, ОСОБА_1 винаймає однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 . Відповідно до наданих фотознімків вказаної квартири, в ній є всі умови для проживання дитини.

З довідки ТОВ «ВОК-23» від 09.02.2026, вбачається, що ОСОБА_1 офіційно працює в товаристві на посаді продавця продовольчих товарів з 30.12.2025 року по теперішній час. З довідки про доходи вбачається, що ОСОБА_1 отримує офіціальний дохід в розмірі достатньому для утримання дитини. Відповідно до характеристики наданої ТОВ «ВОК-23», ОСОБА_1 за час роботи зарекомендувала себе з позитивного боку. До виконання посадових обов`язків ставиться відповідально.

З наданих представником позивача документів, а саме: листа начальника Служби у справах дітей по Холодногірському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 16.04.2026 та доданого до нього Акта обстеження умов проживання ОСОБА_1 , за місцем її фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_5 , а також письмового повідомлення головного спеціаліста служби у справах дітей Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області від 06.04.2026 та доданих до нього письмових пояснень ОСОБА_2 від 03.04.2026, вбачається, що квартира АДРЕСА_4 , є однокімнатною, ізольованою, має централізоване електро, тепло, водо постачання. Комунальні послуги в наявності. В квартирі наявні меблі, побутова техніка, обладнане місце для навчання дитини, є комп`ютер. За результатами проведеного обстеження зроблено висновок, що мати виявляє бажання повернути на виховання дочку ОСОБА_6 . ОСОБА_2 відомо, що в суді перебуває на розгляді цивільна справа щодо позбавлення батьківських прав її матері. Дівчинка заперечує проти позбавлення матері батьківських прав, зазначає, що мати її підтримує, спілкується з нею та бере участь у матеріальному забезпеченні. Дитина вважає, що з матір`ю їй буде краще.

Оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, з метою збереження зав`язків дитини із її сім`єю, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідачку про необхідність зміни ставлення до виховання дитини з покладенням на орган опіки та піклування контролю за виконанням нею батьківських обов`язків.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову Органу опіки та піклування Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити.

Покласти на Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради контроль за виконанням батьківських обов`язків ОСОБА_1 .

Попередити ОСОБА_1 про необхідність належного виконання обов`язків по вихованню і утриманню доньки ОСОБА_6 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено - 08.05.2026.

Суддя: А. К. Сітало

Оригінал: reyestr.court.gov.ua