Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 06 травня 2026 р.
Справа: №638/7832/26
Суддя: Шамраєв М. Є.
Справа № 638/7832/26
Провадження № 2/638/7346/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Шамраєва М.Є., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 17 червня 1998 року Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Полтавської міської ради, про що було зроблено актовий запис № 741.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на даний час шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільне господарство не ведеться, сторони не підтримують сімейних стосунків та не мають наміру на їх збереження, у зв`язку з чим примирення та збереження сім`ї не можливо і не є доцільним. Від шлюбу подружжя має двох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час шлюбу сторонами було укладено шлюбний договір від 29.01.2024, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Назаровою О.С. та зареєстрованим в реєстрі за № 147. Спору щодо розподілу майна, місця проживання неповнолітньої дитини та аліментного утримання між сторонами немає.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 17 квітня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
29 квітня 2026 року до суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву з якого вбачається, що остання не заперечує проти розірвання шлюбу та просить розглядати справу за її відсутності.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно з копії свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , 17 червня 1998 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклав шлюб із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 17 червня 1998 року Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Полтавської міської ради складено актовий запис № 741. Прізвище після реєстрації шлюбу дружині присвоєно ОСОБА_1 .
Подружжя має спільну неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 08 травня 2025 року, яке видане повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 129.
З доводів позивача, викладених у позовній заяві, випливає, що спільне життя у них з відповідачем не склалось, примирення між ними неможливе.
Частиною 1 ст. 110 Сімейного кодексу України встановлено, що право на пред`явлення позову про розірвання шлюбу має один із подружжя.
При цьому, статтею 111 Сімейного кодексу України визначено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, яка визначає підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Спільне життя з відповідачкою не склалося, шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільне господарство не ведуть, подружжя не підтримують сімейних стосунків та не мають наміру на їх збереження. Позивач ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, жодних доказів щодо необхідності збереження шлюбу до суду не надано та судом не встановлено.
Відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечує та не просила надавати строк на примирення, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що вона також не вважає за можливе подальше збереження сім`ї. Обставин, які б свідчили, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, судом не встановлено.
Зважаючи на викладене, а також враховуючи положення ст. 24 СК України, згідно яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, суд приходить до висновку, що примирення між сторонами і збереження їх сім`ї виключається, тому шлюб між ними має бути розірваний.
За таких обставин суд вважає, що подальше сумісне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам, є не доцільним, шлюб повинен бути розірваний.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 12, 13, 141, 206, 259, 260, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 104, 110-112 СК України,-
УХВАЛИВ:
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 17 червня 1998 року Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Полтавської міської ради, актовий запис № 741.
Шлюб припиняється у день набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя М.Є. Шамраєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua