Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №941/1273/24 — Петрівський районний суд Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 рокуселище Петрове Справа № 941/1273/24

Провадження № 2/941/23/26

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Колесник С. І.

при секретарі - Проценко К.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Петрове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ковальов Андрій Ігорович, до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом мотивуючи це тим, що з 16.06.2018 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 06.06.2022 року було розірвано. У період перебування у шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3 . Також у період шлюбу за спільні кошти ними було придбано квартиру під номером АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 21.12.2018 року (зареєстрований в реєстрі за № 1433). Домовиться про поділ спільного майна у позасудовому порядку сторони не змогли, тому представник позивача просить суд визнати за ними право власності - за кожним на 1/2 частину вищевказаної квартири.

08.05.2026 року представник позивача ОСОБА_4 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що зважаючи на те, що розпорядженням Петрівського селищного голови Олександрійського району Кіровоградської області № 36-р від 25 квітня 2024 року змінено назву АДРЕСА_2 , про що йому не було відомо станом на дату подання позовної заяви, тому він просить суд визнати спільною сумісною власністю подружжя квартиру АДРЕСА_3 ; в порядку поділу майна подружжя визнати за позивачкою право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 ; у порядку поділу майна подружжя визнати за відповідачем право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 .

Представник позивача та позивач в підготовче судове засідання не з`явилися, однак письмовою заявою представник позивача просив справу розглядати без їх участі, позов підтримав повністю.

Представник відповідача та відповідач в підготовче судове засідання також не з`явилися, однак подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, відповідач заявлені позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2024 року вирішено розглядати справу у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву терміном 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

На виконання вимог ст.178 ЦПК України відповідач у встановлений судом строк відзиву не надав.

Враховуючи те, що представник позивача позовні вимоги підтримує, а відповідач з позовом згідний, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження, за наявними матеріалами, в порядку ст.ст.200, 206 ЦПК України.

Суд, дослідивши документи справи вважає, що позов слід задовольнити з слідуючих підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 16.06.2018 року між сторонами було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданого Петрівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, того ж дня в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 19 (а.с.18).

Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 06.06.2022 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.6).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.7).

У період перебування у шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було придбано за договором купівлі-продажу від 21.12.2018 року (зареєстрований в реєстрі за № 1433) придбано квартиру під номером АДРЕСА_4 будинку № 20, який було оформлено на ім`я ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №150621437 від 21 грудня 2018 року (а.с.10).

При зверненні до суду позивачем було здійснено оцінку спірного майна, яка проведена ТОВ «ЕКСПЕРТБЮРО +» за № 145 від 24.09.2024 року, відповідно до якої вартість об`єкта оцінки складає 280 360 (двісті вісімдесят тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп. (а.с.11-14).

За змістом статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частинами 1 та 3 статті 61 СК України передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином придбане за період шлюбу сторонами майно є об`єктом їх спільної сумісної власності.

За умовами статті 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до статті 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частинами 1 та 2 статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року № 11, сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості.

Згідно частини 3 статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

На основі викладеного, оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вказані правовідносини регулюються ст.ст.60, 61,63,68,69,70, 71 СК України та ст. ст.368, 372 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 141,263,264,265,268 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею - 52,9 кв.м., у тому числі житловою площею 27,7 кв.м.

У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 , загальною площею - 52,9 кв.м., у тому числі житловою площею 27,7 кв.м.

У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 , загальною площею - 52,9 кв.м., у тому числі житловою площею 27,7 кв.м.

Судові витрати залишити за фактично понесеними.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 08 травня 2026 року.

Суддя С.І.Колесник