Вирок від 07 травня 2026 р. у справі №341/1861/25 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Суд: Галицький районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 07 травня 2026 р.

Справа: №341/1861/25

Суддя: АННИШИН С. І.

Єдиний унікальний номер 341/1861/25

Номер провадження 1-кп/341/77/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Галич кримінальне провадження № 12025096140000083, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.10.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пятихатки П`ятихатківського району Дніпропетровської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , працює у відокремленому підрозділі «Бурштинська теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Західенерго» на посаді машиніста–обхідника, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 125 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 умисно спричинив легкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5 .

Кримінальне правопорушення було вчинено за таких обставин.

28 вересня 2025 року близько 00.30 год. ОСОБА_4 зателефонував до свого знайомого ОСОБА_5 , та запропонував йому зустрітись поблизу будинку АДРЕСА_3 , щоб поговорити з приводу конфліктів, які виникають між падчеркою ОСОБА_5 – ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ..

Підійшовши до житлового будинку ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , який маючи злість на ОСОБА_5 через те, що останній втручається в сімейне життя своєї падчерки ОСОБА_6 , вирішив спричинити потерпілому тілесні ушкодження.

З цією метою ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_5 і бажаючи їх настання, діючи на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно із застосуванням фізичної сили наніс останньому один удар кулаком правої руки в ділянку обличчя, від чого потерпілий впав на землю, а ОСОБА_4 , не припиняючи своїх насильницьких дій, наніс ще декілька ударів кулаками потерпілому по різних частинах тіла, у результаті чого спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянках лівої руки та обох ніг, рани на сливовій оболонці нижньої губи, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта згідно з вимогами статті 337 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення відповідно до викладеного та за обставин, наведених у обвинувальному акті.

Надав показання про те, що він дійсно в кінці вересня 2025 року біля 01:00 год зустрівся з потерпілим ОСОБА_7 біля його будинку на АДРЕСА_3 , оскільки останній погрожував його дружині ОСОБА_6 , яка є падчеркою потерпілого. Під час розмови між ними виник конфлікт, під час якого ОСОБА_7 намагався вдарити його, однак йому це не вдалося. В свою чергу обвинувачений наніс ОСОБА_7 один удар кулаком в обличчя, від чого потерпілий впав на землю. На сварку вибігла теща обвинуваченого і спробувала розборонити їх. Однак конфлікт розгорівся з новою силою, і він наніс потерпілому ще декілька ударів кулаком в різні ділянки тіла (які саме не пам`ятає). Після цього сварка припинилася і він пішов до себе додому на АДРЕСА_2 .

Усвідомлює неправомірність вчинених ним дій, розкаюється, згідний з мірою покарання, озвученою прокурором.

Прокурор просив визнати обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого діяння та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Потерпілий ОСОБА_5 на адресу суду скерував заяву від 23.04.2026, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, оскільки він не має можливості прибувати в судові засідання. Обвинувачення щодо ОСОБА_4 підтримує, просить суд покарати його суворо. Цивільний позов заявляти не буде.

Беручи участь в судовому засіданні 29.04.2026 в режимі відеоконференції з власних технічних засобів, потерпілий ОСОБА_5 підтвердив свою позицію, викладену ним в заяві від 23.04.2026, обставини, не заперечив обставини, викладені в обвинувальному акті, просив судовий розгляд проводити без його участі.

Відповідно до положень частини 1 статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненому злочині, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу винного. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності даної позиції. Судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд, враховуючи викладене, заслухавши учасників судового засідання та оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у діях, які виразились в умисному заподіянню легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 , та кваліфікує його дії за частиною 1 статті 125 КК України.

Приписами статті 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до статті 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до статті 12 КК України вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення класифікується як кримінальний проступок.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до пункту 1 частини 1 статті 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до статті 67 КК України, не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, суд, відповідно до вимог статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд виходить з принципу індивідуалізації покарання, враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення та його особу, а саме те, що останній вчинив кримінальне правопорушення проти здоров`я особи, яке відповідно до статті 12 КК України є кримінальним проступком, він раніше не судимий, вину визнав, має постійне місце проживання у АДРЕСА_2 , працює на Бурштинській ТЕС машиністом–обхідником з котельного устаткування, позитивну характеристику за місцем роботи, за медичною допомогою до лікаря нарколога та лікаря психіатра не звертався, на обліку у цих лікарів не перебуває, а також обставину, що пом`якшує покарання, а саме щире каяття, думку потерпілого ОСОБА_5 , який наполягає на суворому покаранні та просить покарати обвинуваченого згідно з вимогами закону.

За викладених обставин, суд вважає, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді штрафу в межах санкції статті, яке буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до положень статті 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 368 - 371, 373, 374, 376,395, частиною 15 статті 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок

Речові докази по даному кримінальному провадженню, а саме

- диск формату DVD-R з відеозаписом конфлікту між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за 28.09.2025 залишити у матеріалах кримінального провадження;

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СуддяОСОБА_9

Оригінал: reyestr.court.gov.ua