Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №338/540/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/540/26

Провадження №2/338/717/26

07 травня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Решетова В. В.,

з участю секретаря Собашкевич А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася в суд із позовом до відповідача про стягнення на її користь аліментів в розмірі 1/4 його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що за час перебування в зареєстрованому шлюбі з відповідачем у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя не склалось, шлюб між нею та відповідачем фактично припинений, дитина залишились проживати з нею. Відповідач останнім часом участі у вихованні та утриманні дитини не приймає. Позивачка зазначає, що ОСОБА_2 має можливість надавати допомогу на утримання дитини, інших осіб на утриманні не має. За таких обставин, посилаючись на вимоги ст. 150, 180 Сімейного кодексу України, ОСОБА_1 просить позов задовольнити, ухвалити рішення про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. Також просить стягнути з відповідача судові витрати та понесені витрати на правову допомогу.

Ухвалою від 10 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання позивачка не з`явилася. Від представника позивача-адвоката Романишина Д.М., через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивача та представника позивача. Позов підтримують повністю, просять його задовольнити. Не заперечують щодо заочного розгляду справи.

Відповідач подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов визнає повністю не заперечує проти стягнення аліментів у частині від його доходу. Щодо стягнення витрат на правову допомогу заперечив та просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що відповідач є батьком народженої у шлюбі з позивачкою дитини, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з матір`ю та перебуває на її утриманні. В добровільному порядку питання щодо утримання дитини позивачка і відповідач не вирішили.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України регламентують, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Стаття 182 Сімейного кодексу України передбачає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України).

З огляду на викладене, враховуючи досліджені докази в їх сукупності, з урахуванням визначеного законом мінімального гарантованого розміру аліментів на дитину (станом на день ухвалення рішення), суд приходить до переконання, що аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які підлягають стягненню з відповідача, слід визначити, з дотриманням вимог ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, у розмірі 1/4 його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дитину, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дати подання позову – 09 квітня 2026 року, що буде відповідати інтересам дитини та не порушуватиме права кожного зі сторін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах про стягнення аліментів, а тому, згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України "Про судовий збір", з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 1331,20 гривень.

Щодо стягнення понесених позивачем витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного.

В позовній заяві позивач зазначила відомості про попередні (орієнтовні) розрахунки сум судових витрат, а саме витрати на правничу допомогу в сумі 5 000 гривень.

На підтвердження зазначених витрат суду надані наступні докази: ордер на надання правової допомоги від 03.04.2026р., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №635 від 08.02.2008р., договір про надання правової допомоги №31/04/2026 від 03.04.2026р. та квитанція про сплату адвокатських послуг відповідно до договору в сумі 5000 гривень.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивач дійсно отримала правову допомогу від адвоката Романишина Д.М., а тому не викликає сумнівів, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у справі.

Але, з урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 5 000 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.

Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

А тому, враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, кількість судових засідань, з врахуванням виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторін, суд прийшов до висновку про часткове стягнення витрат на правничу допомогу та вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 2 500 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі наведеного, ст. 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 141, 263 - 265, 279, 280, 354, 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнення аліментів розпочати з 09 квітня 2026 року і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1331 гривень 20 копійок судового збору.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 500 гривень витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. В. Решетов