Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №215/321/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/321/26

2-о/215/68/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Коноваленко М.І.,

присяжних Кожухарь К.В., Квас О.В.,

за участю: секретаря Коломійчук К.Ю.

представник заявника Громко Н.В. (в режимі відеоконференції власними технічними засобами)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Громко Наталя Володимирівна, заінтересовані особи: Міністерство Оборони України та Тернівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

12.01.2026 в суд надійшла зазначена заява, в обґрунтування якої вказано, що Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України по стройовій частині № 25 від 27.01.2023р. чоловіка заявниці ОСОБА_2 було зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення. ОСОБА_2 призначено на посаду номера обслуги - радіотелефоніста 5 розрахунку реактивної артилерійської бойової машини (БМ-21) відділення підвозу боєприпасів реактивної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 . Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині №149 від 23.05.2023р. ОСОБА_2 прибув до складу сил та засобів оперативнотактичного угруповування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які залучалися до складу та брали безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, з метою виконання бойових завдань. З 07.09.2023р. ОСОБА_2 був призначений старшим навідником 3 механізованого відділення–бойової машини 2 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , підстава-наказ командира військової частини НОМЕР_1 ( по особовому складу) № 100-РС. Згідно зі сповіщенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 за № Г/6410 від 09.10.2023р., ОСОБА_2 05.10.2023р. зник безвісти під час виконання бойового завдання поблизу н.п.Роботине Пологівського району Запорізької області. Згідно з висновком службового розслідування щодо встановлення факту зникнення безвісти ОСОБА_2 , затвердженим командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_3 , встановлено наступне: 05 жовтня 2023 року солдат ОСОБА_2 , старший навідник 3 механізованого відділення—бойової машини 2 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , був направлений для виконання бойового завдання до району населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області, в районі орієнтира «ОМЕГА 4». Під час виконання бойового завдання противник здійснив обстріл бронетранспортера YPR-756 із застосуванням протитанкового ракетного комплексу, внаслідок чого о 14:15 солдат ОСОБА_2 отримав поранення. Йому було надано первинну медичну допомогу безпосередньо на місці. Після надання ОСОБА_2 медичної допомоги противник розпочав активні наступальні дії з використанням мінометного вогню та за чисельної переваги. За таких умов підрозділ був змушений здійснити вимушений відхід під щільним вогнем противника. Під час відходу солдат ОСОБА_2 замикав групу. Після завершення відходу було встановлено його відсутність, а також втрату з ним зв`язку. Подальше встановлення місцезнаходження солдата ОСОБА_2 результатів не дало. Зазначені обставини підтверджуються матеріалами службового розслідування, у тому числі поясненнями військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 ( ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ), які безпосередньо брали участь у виконанні бойового завдання та перебували разом із солдатом ОСОБА_2 у момент обстрілу, отримання ним поранення, надання первинної медичної допомоги та подальшого вимушеного відходу підрозділу в умовах активних бойових дій. В ході службового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 зник безвісти 05.10.2023р. за особливих обставин, у зв`язку із воєнними діями під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області. Неправомірних дій зі сторони ОСОБА_2 або ознак здійснених ним кримінальних правопорушень, передбачених Кримінальним кодексом України, під час розслідування не встановлено. 10.10.2023р. відділенням поліції № 3 Криворізького районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області за фактом зникнення ОСОБА_2 безвісти розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023041730001401 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України (з додатковою кваліфікацією “безвісти зниклий”). Враховуючи викладені обставини, представник заявника просить оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлим.

Представник заявника в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги з підстав та доводів, викладених у заяві.

Заінтересована особа – Тернівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заперечень на заяву не подали.

Заінтересована особа – Міністерство Оборони України повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду, представник в судове засідання не зявився , суду налано письмові пояснення та клопотання про витребування доказів та залучення військової частини у якості заянтересованої особи від 23.03.2026.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності учасників, відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останні скористалися своїми процесуальними правами.

Відповідно до ст.128 ч.7 п.4 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам за адресою їх місця проживання, або перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку, чи відмітки про відсутність особи за адресою місце проживання у зареєстрованому порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвалою від 16.01.2026 було відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи в порядку окремого провадження та призначено судове засідання на 27.01.2026.

29.01.2026 на адресу суду надійшла відповідь на запит суду з виконкому Тернівської районної у мсті ради щодо можливих звернень ОСОБА_2 та можливого місця перебування останнього (а.с.124).

23.03.2026 на адпресуду надійшли додаткові пояснення заінтересовнаої особи Міністерства оборони України (а.с.125-150), в яких представник наполягає, що в даній справі наявний спір про право. Наголошують, що відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Воєнний стан в Україні тримає, тому вважають подану заяву передчасною. Також подано клопотання про витребування доказів, а саме витребувати від відповідного Відділу державної реєстрації актів цивільного стану відомості про наявність актових записів про батьків чи дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 . Після надходження відповідних даних розглянути питання про залучення інших спадкоємців зниклого безвісти ОСОБА_2 та військову частину як заінтересованих осіб у справі (а.с.151-174). Головуючим по справі в судовому засіданні у задоволенні заявленого клопотання було відмовлено у повному обсязі.

Також в судовому засіданні приєднано до матеріалів справи но тартіально завірену заяву свідка ОСОБА_5 , який повідомив про відомі обставини зникнення безавісти ОСОБА_2 (а.с.183).

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі з 22.11.2003, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серія НОМЕР_4 від 22.11.2003, виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Тернівського районного управління юстиції міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (а.с.12).

ОСОБА_2 з 27.01.2023 був призваний на віськову службу у зв`язку з мобілізацією. В період з 23.05.2023 по 28.08.2023 та з 23.09.2023 по 05.10.2023 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у звязку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи поблизу н.п. Роботине Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області. Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 №288 від 05.10.2023 ОСОБА_2 , старший навідник 3 механізованого відділення - бойової машини 2 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , вважається вибулим з району зосередження особового складу задіяних у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у звязку з військовою агресією рф проти України, з метою виконання бойових завдань, у зв`язку з тим, що значиться як зниклий безвісти, що підтверджується копією військового квитка, довідки командира ВЧ НОМЕР_1 №4033 від 02.04.2024, витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №25 від 27.01.2023, витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №288 від 05.10.2023, довідки командира ВЧ НОМЕР_1 №7830 від 26.04.2024, сповіщення сім`ї №Г/6410, витягу з ЄРДР, Акта службового розслідування, витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №3157 від 12.10.2023, витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №261 від 08.09.2023, витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №2828 від 07.11.2023 (а.с.13-42). Перебування ОСОБА_2 поблизу н.п. Роботине Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області під час виконання бойового завдання також підтверджується поквазами свідка ОСОБА_5 (а.с.183).

Відповідно до ст.ст.16-1, 16-2 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сімям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, батьки загиблої особи мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у рівних частках.

Листом вих.№31/06-31/43 від 28.01.2026 виконавчий комітет Тернівської у місті ради повідомив суд про те, що за період із 05.10.2023 року по 26.01.2026 року ОСОБА_2 до виконкому районної у місті ради не звертався (а.с.124).

Здійснюючи оцінку правовідносин у даній справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1, пункту 3 частини 2 статті 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав; суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно з ч.3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Пунктом 3 частини 2 статті 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно з частиною 1 статті 308 ЦПК України суд розглядає справу про оголошення фізичної особи померлою за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

Статтею 46 ч.3 ЦК України передбачено, що фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 46 ЦК України, ця норма не пов`язує можливість оголошення фізичної особи, яка пропала безвісти «у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом», з припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні, оскільки цей термін законодавець тут не вживає. Більше того, попри те, що поняття «збройний конфлікт» міститься в цій нормі, вона дає чітку вказівку, що початок перебігу передбачених у ній строків відраховується виключно «від дня закінчення воєнних дій» (а не збройного конфлікту). Однак законодавець не пішов далі і не навів у ч. 2 ст. 46 ЦК жодних специфічних характеристик «воєнних дій», які б мали братися до уваги, ні за масштабом (локальні, регіональні чи в масштабах всієї країни тощо), ні за характером (наступальні, оборонні, маневрові, позиційні тощо), ні за формою (кампанії, операції, битви, удари, бої, систематичні бойові дії тощо).

Це дає підстави для висновку, що положення ч. 2 ст. 46 ЦК залишають значний простір для судової дискреції під час тлумачення цього терміну. Більше того, не зовсім правильно давати визначення поняття «воєнні дії», яке використовується в цій нормі з посиланням на положення Закону України «Про оборону України», який має зовсім іншу мету і предмет правового регулювання. Зокрема, в названому Законі «воєнні дії» визначаються як "організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України", тоді як зміст ч. 2 ст. 46 ЦК України явно не може зводитися до випадків виключно організованого застосування українських «сил оборони та сил безпеки», адже саме застосування воєнної сили ворогом стає причиною тисяч смертей наших воїнів і цивільних осіб.

Відповідно до статті 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років (а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців) у місці її постійного проживання не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина.

Тобто особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи (правова презумпція).

Суд оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині 2, 3 статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. Отже, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина (Постанова Верховного Суду від 26.02.2024 у справі №686/9938/23, провадження № 61-15733св23).

Аналізуючи зазначене, суд дійшов висновку, що підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку – протягом шести місяців.

Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", на відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст. 21 ЦК (1502-06), на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини - матеріально-правовий зв`язок або за відсутності такого зв`язку – дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

Загальна логіка тлумачення поняття «воєнні дії» в цілях застосування ч. 2 ст. 46 ЦК мала б полягати в наступному: чим більш конкретними і переконливими є докази, що указують на можливу загибель людини внаслідок конкретної події, тим «меншими» за масштабами можуть бути такі «воєнні дії» аж до окремого бою на окремій ділянці місцевості чи окремої атаки із застосуванням воєнних засобі ураження, і навпаки, чим менше деталей відомо про обставини зникнення безвісти людини, тим «більшим» має бути масштаб воєнних дій в розумінні ч. 2 ст. 46 ЦК.

Також суд враховує, що оголошення особи померлою має для заявниці, оскільки надасть можливість реалізувати право на отримання одноразової грошової допооги після загибелі чоловіка у повноу обсязі.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та неупередженому дослідженні наявних у справі доказів суд дійшов висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню та вважає наявними підстави для оголошення ОСОБА_2 померлим від дня набрання рішенням законної сили, що відповідає нормам частини третьої статті 46 ЦК України в частині часу, з якого фізична особа оголошується померлою.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 1 липня 2010 року № 2398-VI, державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Частиною 2 ст. 308 ЦПК України встановлено, що після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

При цьому частиною 1 статті 48 ЦК України встановлено, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Суд роз`яснює, що відповідно до норм ч. 1 ст. 309 ЦПК України, у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи, суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Згідно з ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 19, 77, 79, 80-81, 89, 259, 263 - 265, 268, 273, 293, 294, 305-308, 315-317 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Громко Наталя Володимирівна, заінтересовані особи: Міністерство Оборони України та Тернівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про оголошення фізичної особи померлою – задовольнити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , громадянина України, уродженця м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, померлим із дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та проголошено 08.05.2026 р.

СУДДЯ:

ПРИСЯЖНІ: