Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №183/13033/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 05 травня 2026 р.

Справа: №183/13033/25

Суддя: Майна Г. Є.

Єдиний унікальний номер справи 183/13033/25

Провадження № 2/183/4649/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання – Федорової Є. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року АТ "Акцент-Банк" (далі АТ "А-Банк") звернулося до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18 червня 2025 року між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № б/н, на підставі якого відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної анкети-заяви відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг. У порушення умов вказаного договору відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим, станом на 15 грудня 2025 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 23 936,57 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 17 485,50 грн, заборгованості з відсотків за користування кредитом у розмірі 6 001,07 грн, та заборгованості за пенею у розмірі 450,00 грн. Зазначену суму, а також судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.

25 грудня 2025 року через канцелярію суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, яка передана судді 18 листопада 2025 року.

Ухвалою судді від 29 грудня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін і відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою сторонам було встановлено строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву, а також заперечень.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у прохальній частині пред`явленої позовної заяви просив про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином відповідно до ст. 121 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причин неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подавала.

Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 04 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Суд установив, що ОСОБА_1 18 червня 2025 року звернулася до АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг та підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» .

У вказаній анкеті-заяві ОСОБА_1 підтвердила, що дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням https://a-bank.com.ua, між нею та АТ «А-Банк» становлять Договір про надання банківських послуг.

У цій заяві-анкеті ОСОБА_1 також засвідчила, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Також засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватись ним для накладання удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку A-Bank24 з метою засвідчення його дій згідно з Умовами та правилами надання банківських послуг.

Також, 18 червня 2025 року ОСОБА_1 підписала Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту з карткою/рахунком, у якій просила відкрити їй поточний рахунок № НОМЕР_1 на таких умовах: Вид кредиту — Кредитний ліміт на поточний рахунок. Тип кредиту — Кредитування рахунку. Мета отримання кредиту — споживчі цілі. Пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3.4% на місяць. Строк кредитування (строк дії кредитної лінії) – 240 місяців. Порядок погашення - щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 5% від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом, та не менше 100 грн й не більше повного розміру заборгованості за Договором про споживчий кредит. У випадку порушення Клієнтом будь-якого із грошових зобов`язань: При невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6.8% у місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості. (п.1-10.1 Заяви)

Згідно з довідками АТ «А-Банк» на ім`я ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано картки - № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року, № НОМЕР_4 , строком дії до грудня місяця 2031 року, за якою 18 червня 2025 року встановлювався та збільшувався кредитний ліміт, останній раз кредитний ліміт встановлено 18 червня 2025 року у сумі 17 500,00.

Суд звертає увагу на те, що часткова сплата ОСОБА_1 платежів за договором свідчить про визнання нею укладення кредитного договору з АТ «А-Банк» та те, що їй були відомі умови кредитування.

Згідно наданого АТ «Акцент-Банк» розрахунку, заборгованість за кредитним договором від 18 червня 2025 року, станом на 15 грудня 2025 року, складає 23 936,57 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 17 485,50 грн, заборгованості з відсотків за користування кредитом у розмірі 6 001,07 грн, та заборгованості за пенею у розмірі 450,00 грн.

У Анкеті-заяві позичальника від 18 червня 2025 року відсутні відомості щодо відсоткової ставки за кредитним договором.

Разом з тим, у заяві щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 18 червня 2025 року, яка підписана ОСОБА_1 удосконаленим електронним підписом, остання просить відкрити їй поточний рахунок на відповідних умовах, у тому числі пільговий період користування кредитним лімітом - до 62 днів за ставкою 0,000001%; у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3.4% на місяць.

Як убачається з виписки по картці, свої зобов`язання Банк перед відповідачем виконав, надавши відповідачу кредитні кошти. Відповідач активно користувався кредитними коштами, розраховуючись у торгових закладах, знімаючи готівку, здійснюючи перекази, а також здійснював часткове погашення кредитної заборгованості

Отже, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як установлено у ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що відповідачем порушено обов`язок щодо сплати заборгованості за кредитним договором та нарахованих відсотків, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за вищевказаним кредитним договором у виді тіла кредиту та нарахованих відсотків.

Водночас, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача пені.

Так, згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 18 Розділу Прикінцеві та Перехідні положення ЦК України визначено те, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який у подальшому неодноразово продовжено та який діє станом на день розгляду справи.

В обґрунтування вимог щодо нарахування пені позивач зазначає, що кредитний договір укладено після 21 січня 2024 року (дата набрання чинності Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»), з якої відновлено право кредитодавців на нарахування пені (штрафу) за договорами споживчого кредиту, укладеними після цієї дати. Посилання позивача на пріоритетність норм Цивільного кодексу України у спірних правовідносинах є необґрунтованим, оскільки Закон України «Про споживче кредитування» є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини саме у сфері споживчого кредитування й спеціальні норми законів мають перевагу у випадку колізії з загальними нормами. Редакція Закону № 3498-IX прямо дозволяє кредиторам застосовувати пеню. Пункт 18 Прикінцевих положень ЦК України стосується: зобов`язань за договорами, що існували до початку або на момент запровадження воєнного стану (24 лютого 2022 року); не передбачає автоматичного заборонного режиму для нових договорів, які укладаються під час дії воєнного стану із врахуванням оновленого законодавчого середовища.

Таким чином, беручи до уваги, що заборгованість у виді пені в сумі 450,00 грн за Договором нарахована в період дії в Україні воєнного стану, тому в силу вищевказаних положень чинного законодавства позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення та відповідно позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 450,00 грн неустойки (пені) за цим Договором задоволенню не підлягає.

Аналізуючи вищевикладене, ураховуючи встановлені судом обставини, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, які свідчать про наявність у відповідача боргу перед позивачем на час розгляду справи, перевіривши наданий суду розрахунок принципам арифметичної вірності, умовам Кредитного договору, виписки по рахунку, суд висновує, що позов підлягає задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 23 486,57 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 17 485,50 грн, заборгованості з відсотків за користування кредитом у розмірі 6 001,07 грн. У решті позову належить відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 18 червня 2025 року, яка утворилась станом на 15 грудня 2025 року у розмірі 23 486,57 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 17 485,50 грн; заборгованості з відсотків за користування кредитом у розмірі 6 001,07 грн.

У решті позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

- позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11;

- відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації як внутрішньо переміщено особи: АДРЕСА_2 .

Рішення суду складено і підписано 06 травня 2026 року.

Суддя Г.Є. Майна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua