Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №183/10387/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

САМАРІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/10387/25

№ 2-др/183/13/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

(ЗАОЧНЕ)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадженнябез повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про:

- стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованості в розмірі 29 148,49 грн, що складається з: 9 807,68 грн – заборгованість за кредитом; 19 340,81 грн – заборгованість за відсотками

В С Т А Н О В И В:

ухваленим Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області заочним рішенням від 31 березня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» задоволено повністю.

14 квітня 2026 року до суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», адвоката Журавльова С. Г. про ухвалення додаткового рішення з розподілу судових витрат. У заяві представник просить суд ухвалити додаткове рішення у цивільній справі, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 11 200 гривень 00 копійок.

В обґрунтування клопотання представник указує, що між позивачем та представником укладено договір та визначено гонорар у сумі 11 200,00 грн. Посилається на ст. 133 ЦПК України, пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19, постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, висновки викладені Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі №673/1123/15-ц, провадження № 61-21442св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, провадження № 61-21197св19, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, провадження № 61-44217св18, від 14 вересня 2021 року у справі № 204/6564/19, провадження № 61-1970св21, від 09 листопада 2021 року у справі № 648/2776/20, провадження № 61-7641св21, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 та підтримана Верховним Судом, зокрема у постановах від 11 січня 2024 року у справі №235/8612/19, від 08 січня 2024 року у справі № 754/1149/23.

Заява разом з матеріалами справи передані головуючому судді 04 травня 2026 року.

За ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

З урахуванням ініціювання позивачем питання ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, розгляду справи в заочному порядку, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд висновує таке.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Ухваленим Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області заочним рішенням від 31 березня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за Кредитним договором № TDB.2021.0015.29180 від 15 жовтня 2021 року, яка утворилась станом на 03 вересня 2024 року у загальному розмірі 29 148 гривень 49 копійок, з яких: 9 807,68 грн – заборгованість за кредитом; 19 340,81 грн – заборгованість за відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 гривні 40 копійок. Встановлено позивачеві строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

З мотивувальної частини рішення вбачається, що судом ураховано клопотання представника позивача про подання доказів на підтвердження розміру витрат, пов`язаних із правовою допомогою після ухвалення рішення.

Встановлено, що при зверненні з позовом позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат на правничу допомогу в розмірі 11 200,00 грн. У позові позивач указує про долучення до позову Договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01 липня 2025 року, копію Акту приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги № 12111421 від 14 серпня 2025 року, підписаного між ТОВ «ФК Єврокредит» та АО «Альянс ДЛС», який містить опис робіт (наданих послуг), які підлягають оплаті.

Представник позивача у строк, передбачений ч. 8 ст. 141 ЦПК України (з урахуванням дати складення повного судового рішення) подав відповідну заяву, відтак, вказане питання підлягає встановленню шляхом ухвалення додаткового рішення у справі.

Вирішуючи питання стягнення судових витрат на правову допомогу, суд ураховує таке.

Згідно з положеннями ч. 1, п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодувати судові витрати у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання позивача до утримання від подання необґрунтованого позову чи скарги на судове рішення, а сторін - до позасудового вирішення спору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частинах 4-5 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обгрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

На підтвердження судових витрат, понесених під час розгляду справи представником позивача загалом суду надано у копіях: свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ДП № 5817 /а.с.24/, ордер на надання правничої допомоги серія АЕ № 1414107 від 11 серпня 2025 року, підписаний керівником адвокатського об`єднання «Альянс ДЛС» та виданий на підставі договору про надання правової допомоги № 1/07 від 01 липня 2025 року /а.с.21/, договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01 липня 2025 року /а.с.25-26/, вартість послуг (прейскурант), як додаток № 2 до договору № 1/07 /а.с.27/, реєстр боржників від 21 липня 2025 року /а.с.36/, акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12111421 від 14 серпня 2025 року /а.с.51/.

Суд звертає увагу, що в договорі № 1/07 передбачено, зокрема: клієнт зобов`язується своєчасно відшкодовувати Об`єднанню витрати, пов`язані з наданням послуг за цим договором, підтверджені належними доказами (п.1.6); Після отримання Реєстру Боржників на стадiї розгляду справи в суді, Об`єднання здійснює аналіз наданих Клієнтом документів по кожному конкретному Боржнику, вказаному у вiдповiдному Peєcтpi Боржників, та враховуючи ймовірність отримання за наслідками судового розгляду та/або закінченого виконавчого провадження, позитивного для Клієнта рішення, вирішує питання доцiльностi представництва інтересів Клієнта в судах першої інстанції, на стадіях апеляційного, касаційного провадження та стадії виконавчого провадження (п.2.3.1); Винагорода - сума гонорару за надання правничої допомоги за цим Договором, яка складається iз: гонорару, який сплачується Клієнтом Об`єднанню за надання послуг (виконання дій та заходів, визначених в п. 1.2. цього Договору) по стягненню Заборгованості з Боржників, та гонорару за фактичне стягнення заборгованості (п.3.1). Сума гонорару за надання послуг (виконання дій та заходів, визначених в п. 1.2. цього договору) по стягненню заборгованості з Боржників, визначається виходячи з фактичного обсягу наданих послуг та вapтocтi послуг (прейскуранту), зазначеного в Додатку № 2 до цього Договору, та зазначається Об`єднанням в Акті приймання-передачі наданих послуг (п.3.2); Сума гонорару за фактичне стягнення Заборгованості, за цим Договором визначається у відсотковому вiдношеннi вiд суми фактично отриманих Клієнтом грошових коштів у якості стягнення заборгованості з Боржників, в тому числі, сплачених Боржниками добровільно після прийняття судом рішення про стягнення заборгованості та судових витрат з такого Боржника (п.3.3).

При цьому, за п. 3.4 Договору № 1/07 Сторони встановили наступний порядок розрахунку та оплати винагороди: 3.4.1. Обсяг наданих послуг (виконання дій та заходів, визначених в п. 1.2. цього Договору) по стягненню Заборгованості з Боржників, період їх надання та сума гонорару за надання вказаних послуг, визначається Об`єднанням та зазначається в Акті приймання-передачі наданих послуг. Клієнт не пізніше 3 (трьох) робочих днів від дати отримання Акту приймання-передачі наданих послуг, зазначеного в цьому пункті, зобов`язується підписати його, завірити печаткою та 1 (один) екземпляр направити Об`єднанню або в цей же строк надіслати Об`єднанню письмову мотивовану відмову від підписання Акту. 3.4.2. Розмір фактично стягнутої з Боржників Заборгованості, сума гонорару за фактичне стягнення заборгованості та період, за який сплачується такий гонорар, визначається Клієнтом та зазначається в Акті приймання-передачі наданих послуг. Періодичність складання такого Акту визначається та погоджується Сторонами додатково. Об`єднання не пізніше 3 (трьох) робочих днів від дати отримання Акту приймання-передачі наданих послуг, зазначеного в цьому пункті, зобов`язується підписати його, завірити печаткою та 1 (один) екземпляр направити Клієнту або в цей же строк надіслати Клієнту письмову мотивовану відмову від підписання Акту. Підписані сторонами Акти приймання-передачі наданих послуг є підставою для проведення розрахунків за надану правничу допомогу. 3.4.4. Винагорода виплачується у національній грошовій одиниці України шляхом безготівкового перерахування Клієнтом на поточний рахунок Об`єднання, вказаний в Договорі, протягом 60 (шістдесяти) календарних днів від дати підписання Сторонами Актів приймання-передачі наданих послуг та на підставі наданого Об`єднанням рахунку.

З Акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12111421 від 14 серпня 2025 року вбачається підтвердження сторонами, що Адвокат надав Клієнту наступні послуги (правничу допомогу по стягненню Заборгованості з наступних Боржників): ОСОБА_1 – проведення юридичного та фінансового аналізу 1 Боржника на суму 1 200,00 грн та Складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення Заборгованості з 1 Боржника на суму 10 000,00 грн.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою з урахуванням конкретних обставин справи, ціни позову.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У зв`язку з наведеним, суд може обмежити розмір судових витрат на професійну (правничу) допомогу з огляду на розумну необхідність таких судових витрат для конкретної справи.

Суду, з урахуванням установлення строку на подання доказів витрат на правову допомогу, у встановлений строк не надано доказів сплати клієнтом Об`єднанню в порядку п. 3.4.4 Договору № 1/07 у період до 13 вересня 2025 року, або до розгляду питання про стягнення витрат наданих послуг на суму 11 200,00 грн чи іншу суму, відтак суду не доведено понесення таких витрат позивачем.

Однак, суд звертає увагу й на те, що: за Договором № 1/07 передбачено, що окрім Гонорару за надання послуг по стягненню Заборгованості з Боржників, передбачений гонорар за фактичне стягнення заборгованості в розмірі 10 % від сум фактично отриманих клієнтом грошових коштів (п.3.3.1.), За п. 4.3.1. Клієнт зобов`язаний оплачувати Винагороду в порядку, в розмірі та в строки, передбачені умовами даного Договору або зазначені в додаткових угодах до даного Договору, а також в Актах приймання-передачі наданих послуг; за п. 3.7 Договору № 1/07 надання Об`єднанням правничої допомоги за цим Договором підтверджується фактичним здійсненням останнім дій, направлених на представництво інтересів Клієнта (подання заяв, отримання виконавчих документів, пред`явлення їх до виконання тощо). Підписанням цього Договору, Клієнт стверджує, що він приймає надану Об`єднанням правничу допомогу в момент її надання (п.3.7). Також суд враховує складання та подання позовної заяви адвокатом Журавльовим С. Г. /а.с.2-8/.

Відтак, суд вважає, що оскільки позов задоволено на суму 29 148,49 грн, з урахуванням п.3.3. Договору № 1/07 витрати на правову допомогу підтверджені позивачем на суму 2 914,85 грн.

При цьому, суд ураховує посилання представника позивача на висновки з питань застосування норм права, викладені у його заяві про ухвалення додаткового рішення, однак при вказаному врахуванні зазначає й таке.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Згідно з Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Також, як вказано судом вище, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відтак, ураховуючи висновки Верховного Суду, в тому числі і щодо неможливості підміни волі клієнта та адвоката при визначенні розміру гонорару без клопотання відповідача про зменшення витрат, суд, застосовуючи практику Європейського суду з прав людини, як джерело права, перевіряє питання доведеності витрат, їх фактичності і неминучості, обґрунтованості та розумності їх розміру.

На підставі викладеного, керуючись ст. 133, 137-138, 141-142, 265, 270 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» витрати на правову допомогу в розмірі 2 914 (дві тисячі дев`ятсот чотирнадцять) гривень 85 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повний текст додаткового рішення суду складений та підписаний 08 травня 2026 року.

Учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», код в ЄДРПОУ 40932411; місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, оф. 105;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Д. О. Парфьонов