Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №211/13489/25 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 07 травня 2026 р.

Справа: №211/13489/25

Суддя: Костенко Є. К.

Справа № 211/13489/25

Провадження № 2/211/1966/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 травня 2026 року

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Костенко Є.К.,

за участю секретаря судового засідання Гоєнко Т.В.,

представника позивача Кривицької В.С.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Курненської сільської ради Житомирського району Житомирської області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Курненської сільської ради Житомирського району Житомирської області про позбавлення батьківських прав.

Звертаючись із вказаною позовною заявою позивач ОСОБА_1 просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Свої вимоги мотивує тим, що між позивачем та віповідачем було укладено шлюб 25.06.2010, який розірваний 03.05.2023. Від спільного подружнього життя народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти проживають разом з матір`ю та вітчимом в АДРЕСА_1 . Відповідач не приймає будь-якої участі у вихованні дітей, не піклується про їх фізичний стан та душевний розвиток, не цікавиться їх долею, не надає ніякої матеріальної допомоги на утримання дітей, усі питання щодо виховання вирішуються нею самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Відповідно до судового наказу з ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на користь позивача на утримання їх неповнолітніх дітей. Разом із цим відповідач свої зобов`язання щодо сплати аліментів не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей батьком, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків.

Ухвалою суду від 13.01.2026 позовну заяву було залишено без руху.

На виконання ухвали суду 21.01.2026 надійшла заява про усунення недоліків.

23 січня 2026 року провадження по справі було відкрито та призначено підготовче засідання за правилами загального провадження.

Ухвалою суду від 30 березня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні зазначила, що батько в житті дітей жодної участі не приймає, матеріально дітей не забезпечує, позивач звернулась до суду з вказаним позовом для захисту своїх соціальних прав, а саме для оформлення виплат для дітей від держави.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань, відзиву суду не надав.

Представник третьої особи – Курненської сільської ради Житомирського району Житомирської області, як органу опіки та піклування, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, щодо задоволення позовних вимог не заперечують, та долучили висновок щодо доцільності позбавлення батківських прав відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та, з урахуванням положень ч.1 ст.81 ЦПК України, де зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ч.1 ст.13 ЦПК України, згідно з положеннями якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.06.201, про що Центрально-Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області зроблено актовий запис №266.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 03.03.2023 у справі №285/1832/23, шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.

Від шлюбу народились діти:

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що Довгинцівським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зроблено 25.06.2021 актовий запис №164, батьком дитини зазначено ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Довгинцівським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області зроблено 28.12.2018 актовий запис №469, батьком дитини зазначено ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Довгинцівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області зроблено 02.04.2014 актовий запис №296, батьком дитини зазначено ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Довгинцівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області зроблено 04.09.2012 актовий запис №761, батьком дитини зазначено ОСОБА_2 .

Відповідно до довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1814-5002521162, №1814-5002521936, №1814-5002521847, №1814-5002521222, №1814-5002521257 від 19.01.2023 діти разом з матір`ю зареєстрували фактичне місце перебування за адресою: АДРЕСА_2 .

На користь позивача з відповідача було стягнено аліменти на утримання їх неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, відповідно до судового наказу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області, виданого 23.03.2023 по справі №285/1831/23.

Відомості про наявну заборгованість у відповідача по сплаті аліментів на утримання дитини підтверджується розрахунком заборгованості, сформованим Довгинцівським ВДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської облсті Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), довідками №81303/6 від 30.05.2024 та №68026/6 від 28.08.2025. Заборгованість ОСОБА_2 за період з 22.03.2023 по 30.04.2024 в розмірі 72174,30 та за період з 01.11.2024 по 30.04.2025 складає 36453,00 грн.

Відповідно до акту обстеження умов проживання, складеного органом опіки та піклування Курненської сільської ради Житомирського району Житомирської області, санітарно-побутові умови в задовільному стані, продуктами харчування та всім необхідним для розвитку та навчання діти забезпечені.

Крім того, в матеріалах справи наявний висновок органу опіки та піклування до рішення виконавчого комітету Курненської сільської ради №184 від 29.10.2025, з якого вбачається, що орган опіки та піклування в межах своєї компетенції доходить висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Висновок органу опіки та піклування щодо доцільності/недоцільності позбавлення відповідача батьківських прав не є обов`язковим для суду (ч.ч.5, 6 ст.19 СК України), від такого висновку суд має право мотивовано відступити, але висновок є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом.

Указаний висновок кореспондується з постановою Верховного Суду від 06 травня 2020 року в справі № 753/2025/19.

У відповідності до ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про охорону дитинства" на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Положеннями п. 2 ч. 164 Сімейного кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Позивач в підтвердження позовних вимог про позбавлення батьківських прав, послалася на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків, пов`язаних з вихованням дітей, а саме: не цікавиться ними, не піклується, абсолютно байдужий до дітей, не приймає участь у їх вихованні, вказувала, що відповідач не сплачує аліменти на їх утримання.

У відповідності до статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18) зроблено висновок по застосуванню пункту 2 частини першої статті 164 СК України і вказано, що «ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

На думку суду позбавлення відповідача батьківських прав не суперечить на теперішній час інтересам дітей, оскільки відсутність будь-якої участі батька у їх житті є фактором, що травмує дитячу психіку, а збереження батьківства може привести до одержання відповідачем в майбутньому майнових та особистих немайнових прав, заснованих на спорідненості з дітьми, що, враховуючи ухилення його від виконання батьківських обов`язків, призведе до порушення прав та інтересів дітей.

Окрім того, позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дітьми і побачення з ними, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 28 вересня 2021 року у справі №459/3411/18.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у цьому випадку є доцільним, оскільки ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не приймає участі у вихованні дітей, які потребують участі у їх вихованні та утриманні і батьком, а тому позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно зі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 968,96 грн, у рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 150, 164, 165 СК України, ст.ст. 6-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Курненської сільської ради Житомирського району Житомирської області про позбавлення батьківських прав – задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , батьківських прав стосовно малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Рішення суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи,якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.05.2026.

Суддя Костенко Є. К

Оригінал: reyestr.court.gov.ua