Вирок від 07 травня 2026 р. у справі №209/15/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/15/26

Провадження № 1-кп/209/167/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року м.Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 червня 2025 року за №62025170030010451 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Дніпродзержинська /на теперішній час - м.Кам`янське/ Дніпропетровської області, освіта професійно - технічна, розлученого, осіб на утриманні не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 23.02.2011 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ст.186 ч.1 КК України до 2 років обмеження волі; згідно ст.75, 76, 104 КК України від відбування покарання звільнений з випробування з іспитовим строком 2 роки;

- 26.08.2011 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ст. ст.185 ч.2 , ст.296 ч.2, ст.185 ч.3, 70 КК України до 3 років позбавлення волі; згідно ст.71 КК України частково приєднано 3 місяці позбавлення волі по вироку Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 23.02.2011 р. та до відбуття 3 роки 3 місяці позбавлення волі, у ВК залік з 27 по 30.05.2011 року, звільнений 10.04.2012 року Софіївська ВК Дніпропетровської області (№45) за Постановою Софіївського районного суду Дніпропетровської області, 02.04.2013 року, ст. 81 КК України, умовно-достроково з невідбутим строком: 1 рік 4 місяці 17 днів;

- 08.04.2014 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ст. ст.186 ч.2, 185 ч. 2, 185 ч.3, 122 ч. 1, 70 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі, згідно ст.71 ч.1 КК України частково приєднати 1 місяць по вироку Дніпровського районним судом м. Дніпродзержинська від, 26.08.2011 року, до відбуття 4 роки 1 місяць позбавлення волі до ВК, звільнений: 06.07.2018 року із Синельниківської ВК Дніпропетровської області (№ 94) по відбуттю строку покарання,

16 листопада 2023 року Дніпровським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.4 ст.185 до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці, початок строку зараховано з 28 вересня 2023 року, на підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано в строк відбуття покарання строк з 28 вересня 2023 року по день ухвалення вироку, із розрахунку 1 день за 1, вирок набрав законної сили 17 грудня 2023 року, звільнений 14 квітня 2025 року на підставі ухвали Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 квітня 2025 року в порядку ст.81-1 КК України умовно-достроково, невідбутий строк 3 роки 8 місяців 24 дні, для проходження військової служби за контрактом, військовослужбовця, який умовно - достроково звільнений від відбування покарання на підставі ст.81-1 КК України, який проходить військову службу за контрактом до закінчення особливого періоду, стрілець 2 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , перебуває у військовому званні "солдат",

- 19.02.2020 року Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська ч.2 ст.186, ч.3 ст.185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст.190 , ч.3 ст.357 КК України, ч.1 ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, на пыдставы ч.5 ст.72 КК України зараховано з 15 травня 2019 по день набрання вироком законної сили, вирок набрав законної сили 21.03.2020, звільнення 15.05.2023 по выдбуттю строку покарання,

- 16 листопада 2023 року Дніпровським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці, початок строку зараховано з 28 вересня 2023 року, на підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано в строк відбуття покарання строк з 28 вересня 2023 року по день ухвалення вироку, із розрахунку 1 день за 1, вирок набрав законної сили 17 грудня 2023 року, звільнення 14 квітня 2025 року на підставі ухвали Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 квітня 2025 року в порядку ст.81-1 КК України умовно достроково, невідбутий строк 3 роки 8 місяців 24 дня, для проходження військової служби за контрактом,

військовослужбовця, який умовно - достроково звільнений від відбування покарання на підставі ст.81-1 КК України, який проходить військову службу за контрактом до закінчення особливого періоду, стрільця 2 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , перебуває у військовому званні "солдат",

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 04.04.2025 розглянуто подання ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та керуючись ст.81-1 КК України, с.369-372, 537, 539 КПК України, задовольнив вищевказане покарання.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 121 від 14.04.2025, солдат ОСОБА_4 призначений на посаду стрільця 2 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 . 3 14.04.2025 року прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №140 від 02.05.2025 з 02.05.2025 солдата ОСОБА_4 вважати таким, що самовільно залишив частину.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №231 від 26.07.2025 солдат ОСОБА_4 вважається таким, що самовільно залишив військову частину.

Таким чином, солдат ОСОБА_4 , в розумінні вимог ст. ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст.407 КК України, є військовослужбовцем, тобто суб`єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про несення військової служби у час воєнного стану.

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучи військовослужбовцем, який умовно-достроково звільнений від відбування покарання на підставі, визначеній ст.81-1 КК України, який проходить військову службу за контрактом до закінчення особливого періоду, ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.

Відповідно до ст.12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, а згідно ст.14 Статуту - із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

За ст.16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями тощо.

Стаття 127 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначає відповідальність солдата (матроса) у мирний і воєнний час за точне та вчасне виконання покладених на нього обов`язків і поставлених йому завдань, особисту бойову готовність, утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стан, збереження виданого йому майна. А стаття 128 Статуту, зокрема, покладає на солдата обов`язок сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), бути готовим до виконання завдань за призначенням, додержуватися військової дисципліни, мати охайний зовнішній вигляд, додержуватися правил особистої та колективної гігієни, виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.

За приписами ст.ст.129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Проте, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов`язки, встановлені зазначеними нормами законодавства, що визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України, їх взаємовідносини та регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби за наступних обставин.

Так, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, який умовно-достроково звільнений від відбування покарання на підставі, визначеній ст.81-1 КК України, який проходить військову службу за контрактом до закінчення особливого періоду, стрілець 2 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.ст.1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , (незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), з 02.05.2025 року, в умовах воєнного стану, самовільно залишив пункт тимчасової дислокації в АДРЕСА_2 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), чим протиправно припинив виконувати конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, ввірених йому за посадою, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, та був відсутній на військовій службі до 10.05.2025. А саме, 10.05.2025 року солдат ОСОБА_4 повернувся до військової частини НОМЕР_1 та продовжив виконання обов`язків військової служби, внаслідок чого злочин було припинено.

Також, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, який умовно-достроково звільнений від відбування покарання на підставі, визначеній ст.81-1 КК України, який проходить військову службу за контрактом до закінчення особливого періоду, стрілець 2 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу (навчання) у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), з 26.07.2025, в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце несення служби - район зосередження АДРЕСА_3 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), чим протизаконно припинив виконувати конституційний обов`язок одо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, та проводив час на власний розсуд за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, ввірених йому за посадою, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, та був відсутній на військовій службі до 02 грудня 2025 року. А саме, 02.12.2025 року працівниками поліції ВП № 1 Кам?янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області встановлене місце знаходження солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території Дніпровського району м.Кам?янське, Дніпропетровської області, внаслідок чого злочин припинено.

Правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.5 ст.407 КК України – самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину за ч.5 ст.407 КК України визнав повністю та пояснив суду, що дійсно незаконно та самовільно залишив військову службу в АДРЕСА_2 з 02 травня 2025 року та проводив час на власний розсуд, повернувся до військової частини НОМЕР_1 10 травня 2025 року. В подальшому, він з 26 липня 2025 року самовільно залишив військову службу, район зосередження АДРЕСА_3 , та знову проводив час на власний розсуд в місті Кам`янське, і лише 02 грудня 2025 року він був знайдений працівниками поліці ВП №1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області. Зазначив, що має ряд хронічних захворювань та потребує медичної допомоги, але, якщо він буде визнаний придатним, готовий знову приступити до військової служби. Вважає свої дії неправильними, розкаюється.

Окрім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення вина обвинуваченого ОСОБА_4 , також підтверджується письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні:

-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.06.2025 року про реєстрацію кримінального правопорушення №62025170030010451 /а.с.1, т.2/;

Як зазначено у п.п.2, 3 глави 4 розділу I Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, витяг з Реєстру це документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за параметрами, визначеними в пункті 3 цієї глави. До витягу з Реєстру включається, зокрема, інформація про орган досудового розслідування; прізвище, ім`я, по батькові слідчого (слідчих) органів досудового розслідування, які здійснюють досудове розслідування, та прокурора (прокурорів), який (які) здійснює(ють) процесуальне керівництво.

З огляду на вищевказані положення закону, хоча витяг з ЄРДР і не є процесуальним джерелом доказів, однак, містить відомості, які мають значення для оцінки інших доказів на їх допустимість зокрема про дату та час внесення відомостей до ЄРДР та відповідно початку досудового розслідування, а тому може бути використаний судом у якості доказу в кримінальному провадженні.

-повідомленням командира військової частини НОМЕР_1 від 20 травня 2025 року про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення /а.с.9, т.2/;

-наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02 травня 2025 року «Про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_4 /а.с.10, т.2/;

-рапортом від 02 травня 2025 року про відсутність військовослужбовця ОСОБА_4 під час перевірки особового складу у пункті постійної дислокації /а.с.11, т.2/;

-довідкою-доповіддю №03-19/5284 від 02.05.2025 року про факт самовільного залишення військової частини (без зброї) військовослужбовцем ОСОБА_4 /а.с.12, т.2/;

-витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.04.2025 року № 121 про зарахування до списків особового складу та на всі види забезпечення з 14 квітня 2025 року солдата ОСОБА_4 /а.с. 13, т. 2/;

-витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.05.2025 року № 140 про самовільне залишення військової частини ОСОБА_4 з 02.05.2025 року під час перевірки особового складу /а.с.14, т.2/;

-контрактом про проходження ОСОБА_4 військової служби у ЗСУ на посадах осіб рядового складу /а.с.20-21, т.2/;

-довідкою військово-лікарської комісії від 30.03.2025 року про придатність ОСОБА_4 до військової служби /а.с.23/;

-актом службового розслідування від 08.05.2025 року, проведеного заступником командира військової частини НОМЕР_1 з психологічної підтримки персоналу за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_4 , вчинене в умовах воєнного стану /а.с. 26-27, т.2/;

-наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 513 від 08.05.2025 року «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_4 », відповідно до якого, за результатами службового розслідування солдата ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності після його повернення до військової частини /а.с. 28-30, т. 2/;

-довідкою-доповіддю № 03-19/5915 від 19.05.2025 року про факт самовільного залишення військової частини (без зброї) військовослужбовцем ОСОБА_4 /а.с.31, т.2/;

-повідомленням командира військової частини НОМЕР_1 від 11 серпня 2025 року про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення /а.с.40, т.2/;

-наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 1177 від 22.07.2025 року про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_4 /а.с. 41, т.2/;

-витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.07.2025 року № 216 про вибуття солдата ОСОБА_4 на лікування з 12.07.2025 року /а.с.46, т.2/;

-довідкою-доповіддю № 03-19/7918 від 22.07.2025 року про факт самовільного залишення військової частини (без зброї) військовослужбовцем ОСОБА_4 /а.с.48, т.2/;

-витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.07.2025 року № 227 про самовільне залишення відділення КНП «Коропська центральна лікарня» КСР, ОСОБА_4 з 22.07.2025 року під час лікування /а.с. 49, т. 2/;

-довідкою-доповіддю № 03-19/7931 від 23.07.2025 року про факт самовільного залишення військової частини (без зброї) військовослужбовцем ОСОБА_4 /а.с.52, т.2/;

-довідкою-доповіддю № 03-19/8042 від 26.07.2025 року про факт самовільного залишення військової частини (без зброї) військовослужбовцем ОСОБА_4 /а.с.55, т.2/;

-витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.07.2025 року № 231 про самовільне залишення військової частини ОСОБА_4 з 26.07.2025 року під час перевірки особового складу /а.с.56, т.2/;

-актом службового розслідування від 28.07.2025 року, проведеного начальником служби захисту інформації в автоматизованих системах військової частини НОМЕР_1 за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_4 , вчинене в умовах воєнного стану /а.с.65-68, т.2/;

-наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 764 від 28.07.2025 року «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_4 », відповідно до якого, за результатами службового розслідування солдата ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності після його повернення до військової частини /а.с.69-71, т.2/;

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.12.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України /а.с.73-76, т.2/.

Оцінивши вищенаведені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вказані докази є допустимими, належними, достовірними і достатніми для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, узгодженими між собою, які не викликають у суду сумнівів, тому суд покладає їх в основу вироку.

Аналізуючи досліджені безпосередньо в ході судового розгляду справи та оцінені в їх сукупності докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлена і доведена, а його умисні дії в межах пред`явленого обвинувачення суд кваліфікує за ч.5 ст.407 КК України як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке в силу ст.12 КК України є тяжким злочином (ч.5 ст.407 КК України) та особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який визнав себе винним і розкаявся у скоєному злочині, за місцем проживання характеризується задовільно, перебував на обліку у лікаря-нарколога з 05.12.2018 року, діагноз: Психічні та поведінкові розлади в результаті вживання психоактивних речовин, синдром залежності, з 05.12.2024 року знятий з обліку за відсутністю відомостей, до лікаря-психіатра не звертався, раніше неодноразово судимий.

Щире каяття суд відносить до обставин, що відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 .

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 за ч.5 ст.407 КК України покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч.5 ст.407 КК України

Крім того, вироком Дніпровським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 листопада 2023 року ОСОБА_4 визнано винним за ч.4 ст.185 КК України та призначено покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці, початок строку зараховано з 28 вересня 2023 року, на підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано в строк відбуття покарання строк з 28 вересня 2023 року по день ухвалення вироку, із розрахунку 1 день за 1, вирок набрав законної сили 17 грудня 2023 року. Звільнений 14 квітня 2025 року на підставі ухвали Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 квітня 2025 року в порядку ст.81-1 КК України умовно-достроково, невідбутий строк 3 роки 8 місяців 24 дні, для проходження військової служби за контрактом, військовослужбовця, який умовно - достроково звільнений від відбування покарання на підставі ст.81-1 КК України, який проходить військову службу за контрактом до закінчення особливого періоду, стрілець 2 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , перебуває у військовому званні "солдат"

Призначаючи покарання обвинуваченому відповідно до ст.71 КК України за сукупністю вироків, суд враховує, що відповідно до п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» за сукупністю вироків (ст.71 КК України) при застосуванні правил ст.71 КК України судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком. Призначаючи покарання за кількома вироками, суд повинен визначити вид і розмір основного покарання за знову вчинений злочин, а потім повністю або частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком із посиланням на ст.71 КК України.

Покарання обвинуваченому слід призначити на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за даним вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком суду.

Оскільки в даному кримінальному провадженню ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України у період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання у зв`язку із проходженням ним військової служби, суд вважає за необхідне остаточне покарання обвинуваченому призначити на підставі ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання до покарання за даним вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком суду.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 положень ст.ст.69 КК України судом не встановлено.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Згідно з вимогами ч.2 ст.43 КПК України, засудженим у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили. Тож початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі стосовно особи, яка перебуває під вартою, законодавець обліковує виключно з дня набрання законної сили обвинувальним вироком, при цьому, строк попереднього ув`язнення повинен бути зарахований до строку відбування покарання за правилами ст.72 КК України.

При визначенні початку обрахунку строку відбування покарання та зарахування попереднього ув`язнення суд на підставі ч.5 ст.72 КК України враховує, що 02 грудня 2025 року ОСОБА_4 затримано з обранням 04 грудня 2025 року Дніпровським районним судом міста Кам`янського запобіжного заходу у виді тримання під вартою, таким чином, строк попереднього ув`язнення слід зарахувати в строк покарання, з розрахунку день за день позбавлення волі.

Обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні

Керуючись статтями 368, 370, 374-376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 /п`ять/ років.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного по даному вироку, приєднати частково у вигляді 2 (двох) місяців позбавлення волі, частину невідбутого покарання за вироком Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 листопада 2023 року та остаточно призначити ОСОБА_4 до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 /п`ять/ років 2 /два/ місяці.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 02 грудня 2025 року, тобто, з моменту фактичного його затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання час його тримання під вартою з 02 грудня 2025 року до дня набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів - всіма учасниками процесу - з дня його проголошення.

Роз`яснити обвинуваченому, захиснику, право ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинувачений до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий у кримінальному провадженні,

суддя ОСОБА_6