Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №581/7/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №581/7/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Бутенко Д. В.

Номер провадження 33/816/1143/26 Суддя-доповідач Бондар В. Б.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Бондар В. Б. ,з участю секретаря судового засідання – Баришевої А.І., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Козін Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Козін Т.В. на постанову судді Липоводолинського міськрайонного суду Сумської області від 19 березня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на строк 3 роки 40 днів без оплатного вилучення автомобіля.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Липоводолинського міськрайонного суду Сумської області від 19 березня 2026 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на строк 3 роки 40 днів без оплатного вилучення автомобіля за те, що він 23 грудня 2025 року о 20 годині 22 хвилин по вул. Миру у с. Мирне Роменського району Сумської області повторно протягом року керував транспортним засобом, марки ВАЗ 21104, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), відмовився на вимогу поліцейського від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охорони здоров`я.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Козін Т.В., подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Липоводолинського районного суду Сумської області від 19 березня 2026 року, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити на підстав п.1 ст.247 КУпАП через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказувала, що поліцейські після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не назвали чітких підстав зупинки.

Зазначала, що з відеоматеріалів вбачається, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння, але з незрозумілих підстав процедура огляду була зупинена поліцейським, тому розцінювати таку ситуацію однозначно як відмову від проходження огляду не можливо.

Стверджувала, що ОСОБА_1 були роз`яснені права та обов`язки передбачені ст.268 КУпАП після складання протоколу, що є грубим порушенням норм ст.256 КУпАП.

Звертала увагу на те, що направлення до закладу охорони здоров`я не оформлювалось, в матеріалах справи воно відсутнє.

Вислухавши доводи захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Козін Т.В., яка просила постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, відеоматеріали, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху водій зобов`язаний на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.2 ст.130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.

На думку апеляційного суду, розглядаючи дану справу про адміністративне правопорушення, суддя суду першої інстанції правильно встановив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП.

Так, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених у постанові судді, підтверджується:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 548985 від 23 грудня 2025 (а.с.3);

постановою Липоводолинського районного суду Сумської області від 15 квітня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк один рік за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому порядку при керуванні ним 17 березня 2025 року по провул. 3-му Лікарняної у селищі Липова Долина Роменського району Сумської області автомобілем ВАЗ 21104, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова та нестійка хода), тобто за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.9-10);

відеозаписами, які відображають виявлення руху та зупинення ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки ВАЗ 21104, з державним номерним знаком НОМЕР_1 по вул. Миру у с. Мирне Роменського району Сумської області, подальшу розмову поліцейського із водієм, встановлення його особи, поліцейський усно назвав виявлену ним ознаку алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 у виді різкого запаху алкоголю з порожнини рота, згоду водія пройти огляд та початок проходження такого огляду на місці зупинки, у подальшому на усну вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння із використанням алкотестера на місці зупинки та в установленому порядку водій усно відмовився, водій визнав факт вживання ним алкоголю та керування після цього вказаним транспортним засобом перед початком проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки (а.с.2).

Дослідивши вказані матеріали, в тому числі дослідивши зміст протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також і достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5.ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно правомірності зупинки транспортного засобу, то апеляційний суд звертає увагу на те, що питання поважності чи неповажності причин зупинки транспортного засобу не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП, а правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Отже, обставини законності зупинки автомобіля ОСОБА_1 працівниками поліції та законність причин перевірки документів водія жодним чином не впливають на доведеність факту наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, вчинена повторно протягом року.

Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння, але з незрозумілих підстав процедура огляду була зупинена поліцейським, тому розцінювати таку ситуацію однозначно як відмову від проходження огляду не можливо, апеляційний суд визнати обґрунтованими не може, оскільки з відеозаписів вбачається чітка відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 були роз`яснені права та обов`язки передбачені ст.268 КУпАП після складання протоколу, що є грубим порушенням норм ст.256 КУпАП, не спростовують факту вчинення правопорушення та не є обставиною, яка впливає на кваліфікацію його дій.

Твердження апелянта про те, що направлення до закладу охорони здоров`я не оформлювалось, в матеріалах справи воно відсутнє, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки направлення водія для проведення огляду на стан алкогольного чи іншого виду сп`яніння у медичному закладі видається поліцейським, у випадку не згоди водія з результатами показників Драгеру при огляді, що проведений поліцейськими на місці зупинки, або бажанні пройти такий огляд лише у медичному закладі. Натомість в даному випадку ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у медичному закладі, та ці обставини підтверджені доказами, що додані до матеріалів справи.

Тому, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, як про те ставить питання апелянт, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а викладена позиція в апеляційній скарзі розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, та направлена на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 судом першої інстанції накладено у межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимог статей 33-35 КУпАП, і є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, зокрема виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень.

Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому законних підстав для її скасування, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі захисника не вбачається.

Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, –

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 19 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на строк 3 роки 40 днів без оплатного вилучення автомобіля, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Козін Т.В. на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуБондар В. Б.