Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №742/996/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1316/26

Єдиний унікальний № 742/996/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Риндя Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Линовицької ОТГ про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

І.Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

У лютому 2026 року позивач звертаючись до суду з позовною заявою просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1 / 2 частину будинку з господарськими спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1 / 2 частину будинку з господарськими спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Аргументує свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік ОСОБА_1 і батько ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .

Після його смерті відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Оскільки за життя ОСОБА_3 не зареєстрував на своє ім`я право власності на належний йому житловий будинок, тому після його смерті позивачі, як спадкоємці майна покійного, позбавлені можливості оформити спадкове майно у позасудовому порядку.

ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Коваленка А.В. від 19 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового розгляду в загальному провадженні на 10 год 00 хв 18 березня 2026 року.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 березня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду на 10 год 30 хв 07 травня 2026.

ІІІ.Позиції сторін.

В судове засідання позивачі не з`явились, але надали заяву в якій підтримують позовні вимоги та просять розглянути справу без їх участі.

Представник відповідача Линовицької ОТГ в судове засідання не з`явився, але надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом.

04 серпня 1979 року ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 , після реєстрації шлюбу її прізвище змінено на « ОСОБА_5 »(а.с.18)

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_2 , її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.17)

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 в с.Глинщина, Прилуцького району, Чернігівської області(а.с.16)

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» №99 від 29.01.2026, станом на 31.12.2012 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано(а.с.20)

Згідно з наданої Богданівським старостинським округом №2 Линовицької селищної ради Прилуцького району, Чернігівської області за №28 від 22.12.2025 виписки з погосподарської книги №4 за 2001-2005 роки Богданівської сільської ради, Прилуцького району, Чернігівської області, за особовим рахунком № НОМЕР_3 , сторінка 31, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_3 ,. Членами домогосподарства є голова сім`ї ОСОБА_3 , дружина - ОСОБА_1 , дочка - ОСОБА_2 (а.с.27)

Відповідно до довідки Богданівського старостинського округу №2 Линовицької селищної ради №14 від 10.02.2026, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно був зареєстрованим та проживав у АДРЕСА_1 . Разом з ним на день його смерті за даною адресою були зареєстровані та проживали: дружина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дочка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.28)

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 листопада 2004 року спадкоємцями майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є на 1 / 2 частку його дружина - ОСОБА_1 , на 1 / 2 частку його дочка ОСОБА_2 . Спадщина на яку видано свідоцтво складається з земельної ділянки площею 4,2839 га, що розташована на території Богданівської сільської ради, село Богданівка, Прилуцького району, Чернігівської області, яка належала спадкодавцеві на підставі державного акту 1-ЧН №028308 від 17.02.2003(а.с.30)

Згідно з технічного паспорта виготовленого КП «Прилуцьке МБТІ» Чернігівської обласної ради, за замовленням ОСОБА_2 виготовлено технічний паспорт за адресою: АДРЕСА_1 . Житловий будинок побудований 1992 року(а.с.21-25).

Відповідно до листа нотаріуса другої Прилуцької державної нотаріальної контори Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бодько О.Є. від 06.02.2026 року №60/01-16, на адресу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 нотаріус повідомив останніх, щодо неможливості видати їм свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно(а.с.19).

V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Згідно із частиною першою статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно з пунктами 4, 5, 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у редакції від 16 січня 2003 року, ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. Правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред`явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Правовідносини, що є предметом розгляду у цій справі, виникли до набрання чинності ЦК України, отже для вирішення даної справи підлягають застосуванню норми ЦК Української РСР, що стосується спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до положень статті 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

У статті 527 ЦК Української РСР зазначено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Згідно статті 529 ЦК Української РСР діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого при спадкоємстві за законом є спадкоємцями першої черги в рівних частках.

Стаття 548 ЦК Української РСР визначає, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до положень статті 549 ЦК Української РСР спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до ч.1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Крім того, згідно з ч.1 та ч.5 статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року №449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення" (втратила чинність) вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва. Тобто до 05.08.1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.

З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об`єкти.

Така ж правова позиція Державної архітектурно-будівельної інспекції України визначена в листі ДБТІ України від 01.09.2011 року № 40-12-2409 "Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року".

За приписами ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець,який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.1291 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Ч.1 ст.1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Ст.1218 ЦК України встановлено, щодо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України ).

Згідно з ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом

Відповідно до п.6 4.2 Інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах, селищах міського типу УРСР», затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР від 31 січня 1966 року за погодженням з Верховним Судом УРСР від 15 січня 1966 року, що була чинна до 13 грудня 1995 року, (надалі по тексту Інструкція) державній реєстрації підлягали тільки будинки та домоволодіння в межах міст і селищ, а інвентаризації домоволодіння в сільській місцевості не підлягали. В сільській місцевості оформлення житлових будинків здійснювалось шляхом запису у погосподарській книзі сільської ради.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5 (далі - Вказівки № 112/5), а згодом - аналогічними Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року за № 5-24/26, та Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69 (далі - Вказівки № 69).

Відповідно до ч.1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, згідно з ч.1 та ч.5 статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року № 449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення" (втратила чинність) вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва. Тобто до 05.08.1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.

З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об`єкти.

Така ж правова позиція Державної архітектурно-будівельної інспекції України визначена в листі ДБТІ України від 01.09.2011 року № 40-12-2409 "Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року".

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . На час смерті разом з ним проживали та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , його дружина ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2 .

За життя ОСОБА_3 збудував житловий будинок за вказаною адресою, але не зареєстрував право власності на нього.

Надаючи оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам в їх сукупності, суд вважає їх логічними, послідовними та такими що узгоджуються між собою, а також узгоджуються з дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме: з довідкою Богданівського старостинського округу №2 Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, виписками з погосподарської книги, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 належав на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали і були зареєстровані за однією адресою із спадкодавцем ОСОБА_3 на час його смерті, отже фактично прийняли спадщину, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , користуються ним та присадибною земельною ділянкою, проте не можуть отримати свідоцтво про про право на спадщину за законом на 1 / 2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , кожній в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки за життя він не зареєстрував належний йому будинок.

Отже, 1 / 2 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що увійшла до спадкової маси після смерті ОСОБА_3 , фактично прийняла у спадщину за законом його дружина ОСОБА_1 , та на 1 / 2 частину вказаного будинку дочка спадкодавця ОСОБА_2 , але у зв`язку з відсутністю правоустановлюючих документів на вказане спадкове майно, спадкоємці позбавлені можливості зареєструвати спадщину на своє ім`я.

Враховуючи викладене, та визнання відповідачем позову, та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, суд вважає доведеним, що позивачі мають право в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , на 1 / 2 частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за кожною.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки іншого способу захисту права на спадкове майно ніж судовий не існує.

Керуючись вищевикладеним, на підставі ст.12,13,81,258-259,263,264, 265,352,354,355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Линовицької ОТГ про визнання права власності в порядку спадкування -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1 / 2 частину будинку з господарськими спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1 / 2 частину будинку з господарськими спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО