Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №739/569/25 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№739/569/25

Провадження №2-а/751/22/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Деркача О.Г.,

секретаря судового засідання Курач В.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в справі матеріалами справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

16.05.2025 року на виконання ухвали Деснянського районного суду міста Чернігова від 18.04.2025 року до Новозаводського районного суду міста Чернігова надійшли матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 (від імені якого діє адвокат Антіхович В.В.) до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4229259 від 09.03.2025 року.

Позов обґрунтовано тим, що 09.03.2025 року близько 10 год 38 хв. ОСОБА_1 була вручена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4229259 від 09.03.2025 року, за ч.5 ст.121 КУпАП, і якою, на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. З оскаржуваної постанови вбачається, що позивач керував транспортним засобом та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3в ПДР України – порушення правил користування ременем безпеки. Вважає, що це не відповідає дійсності, оскільки позивач користувався ременем безпеки, а суб`єктивна думка, припущення та бажання інспектора не відповідає положенням ст.251 КУпАП. Посилається, що після зупинки транспортного засобу, інспектор на прохання позивача не надав будь-яких доказів порушення ПДР у розумінні ст.251 КУпАП.

Позивач вважає постанову незаконною, необґрунтованою та винесеною з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки порушення ПДР позивач не допускав, а тому просить скасувати вищевказану постанову.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23.05.2025 року прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

25.06.2025 року, через систему «Електронний суд», від представника відповідача – ГУНП в Чернігівській області – Зеляк А.В. надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує проти позову і просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що оскаржувана постанова була винесена за порушення позивачем п.2.3 в) ПДР – водій під час руху не був пристебнутий паском безпеки, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.5 ст.121 КУпАП. Вказує, що при винесенні оскаржуваної постанови було дотримано вимоги ст.283 КУпАП, так як зупинивши транспортний засіб, поліцейський підійшов до автомобіля, належним чином представився водію, проінформував його про порушення ним ПДР та попросив пред`явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, поліцейським було поліцейським позивачеві його права, як громадянина України передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та відповідно до вимог ст.ст. 278, 279 КУпАП що підтверджується відеозаписом, який долучений до п. 7 оскаржуваної постанови. Посилається, що твердження позивача, що він був пристебнутий ременем безпеки, а відстебнувся лише тоді, коли зупинився, спростовується відео доказом, який додається ( 00 хв 09 сек - 00 хв 15 сек) де позивач на протязі 6 секунд зупинив транспортний засіб, зайшов в додаток дія свого телефону і надав

поліцейському посвідчення водія, інших дій, що вказують як позивач відстебнув ремені безпеки не зафіксовані. В подальшому на законну вимогу поліцейського перепаркуватися, (відеодоказ додається 00 хв 25 сек - 00 хв 43 сек) позивач вмикає двигун і здійснює рух транспортним засобом, не пристебнутим, що вказує на повторне порушення правил дорожнього руху, а саме п.2.3 в ПДР. Вказує, що оскаржувана постанова містить посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеофіксацію вчиненого позивачем правопорушення. Таким чином, поліцейський здійснюючи розгляд адміністративної справи відносно позивача, діяв у межах своїх повноважень, керуючись нормами чинного законодавства, а тому оскаржувана постанова відповідає встановленій формі. Надано відеозапис з портативного відеореєстратора.

На підставі ст. 262 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, встановив наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує особі право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Україна проголошена демократичною, правовою державою, в якій права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (ст. 1, ч. 2 ст. 3 Конституції України).

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади повинні здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (ч. 2 ст. 6 Конституції України).

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.

Судом встановлено, що інспектором Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області капітаном поліції Бугрим Р.Ю., 09.03.2025 року винесено постанову серії ЕНА №4229259 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП і накладено штраф у розмірі 510 грн. (а.с.5)

Постанова була складена в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.

Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що громадянин ОСОБА_1 09.03.2025 року о 10 год 32 хв, на КПП «Катеринівка», керував автомобілем «ВАЗ 210934», реєстраційним номер НОМЕР_1 , будучи не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. п.2.3 «в» ПДР – порушення правил користування ременем безпеки.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За умовами ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (ПДР), затверджені постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

У розділі 2 ПДР закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Згідно п. 2.3 «в» ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР.

Частина 5 статті 121 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі№536/583/17).

Згідно з ч.1 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Так, із наданого відповідачем відеозапису 0000000_00000020250309102948_0014 (3).МP4 (матеріали електронної справи), який сумнівів у суду не викликає та розцінюється належним доказом, вбачається, що 09.03.2025 року о 10 год 38 хв під час керування транспортним засобом «ВАЗ 210934», реєстраційним номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 був не пристебнутий паском безпеки.

Крім того, відповідно до відеозапису поліцейським дотримано процедуру складання постанови про адміністративне правопорушення, та при цьому роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Поліцейський жодним чином не перешкоджав позивачу у користуванні своїми правами, у тому числі, не обмежував у праві отримувати правову допомогу.

Доводи позивача щодо порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також те, що під час керування транспортним засобом він був пристебнутий ременем безпеки, не заслуговують на увагу суду, оскільки оглянутим відеозаписом спростовується зазначене.

Отже, факт адміністративного правопорушення був доведений відповідачем належними та допустимими доказами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП про порушення позивачем пункту 2.3 (в) Правил дорожнього руху.

Отже, постанова серії ЕНА №4229259 від 09.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, винесена інспектором Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області капітаном поліції Бугрим Р.Ю. в межах своїх повноважень, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення підтверджується належними доказами по справі.

Згідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України передбачено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Суд дійшов висновку, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, підстави для скасування постанови серії ЕНА №4229259 від 09.03.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення відсутні, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6-10, 72, 77, 90, 241-246, 255, 286, 292, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі – відмовити повністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач:

Головне управління Національної поліції в Чернігівській області (місцезнаходження: пр-т Перемоги, буд.74 місто Чернігів, 14000).

Повний текст рішення складено 04.05.2026 року.

Суддя О.Г. Деркач