Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №740/4943/25 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4943/25

Провадження № 2/740/168/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області, в складі головуючої судді Гагаріної Т.О., секретаря судового засідання Мартиненко Ю.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Ніжині цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

представник Юхименко Ю.Ю. в інтересах ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» (далі ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ», позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 (далі відповідач) на користь Товариства заборгованість за кредитним договором в розмірі 21 508,48 грн.

У підтвердження своїх вимог посилався на те, що 11.09.2020 між ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 10200856512, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 13 247 грн, строком на 24 місяці. Скориставшись кредитними коштами, взятих на себе зобов’язань із своєчасного їх повернення відповідач не виконав, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 21 508,48 грн та судові витрати по справі.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16.09.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (без виклику) сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

28.01.2026 від представника відповідача адвоката Ващенко М.О. надійшов відзив на позовну заяву в якому остання зазначила, що позивачем не надано доказів видачі кредитних коштів, як то первинних бухгалтерських документів, а розрахунок заборгованості у розумінні приписів Закону не може бути беззаперечним доказом укладення кредитного договору, адже будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на карту чи на рахунок відповідача позивачем не надано, заявлені вимоги позивача є безпідставними. Крім того, зазначила, що відповідач є військовослужбовцем, а тому на нього має поширюватися вимога, передбачена ч.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Просила витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_1 відомості щодо проходження військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 19.02.2026 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_3 інформацію, чи проходить військову службу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

11.03.2026 від ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання ухвали надійшла відповідь, згідно якої рекомендовано звернутися із запитом до ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо є військовослужбовця ОСОБА_1

16.03.2026 від представника відповідача адвоката Ващенко М.О. надійшло клопотання у якому з урахуванням отриманої відповіді просила витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_1 відомості щодо проходження військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 16.03.2026 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_5 інформацію, чи проходить військову службу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

07.05.2026 від ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшов лист про те, що ОСОБА_1 на обліку ІНФОРМАЦІЯ_6 не перебуває (виключений з військового обліку за станом здоров`я).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Відповідно до ст.ст.526, 599, 629, 1046, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, договір є обов`язковим для виконання сторонами, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що між ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» та ОСОБА_1 11.09.2020 укладено кредитний договір №10200856512, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у сумі 13 247 грн, строк користування 24 місяці, з кінцевим терміном повернення 13.07. 2024, та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 4,5%; реальна річна процентна на дату укладення договору становить 100,57 %, щомісячна комісія за управління кредитом у розмірі 4,5% від суми кредиту.

Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом визначені у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є додатком № 1 до кредитного договору.

Із врахуванням викладеного між сторонами виникли правовідносини згідно з положеннями ст.ст.526, 599, 629, 1054 ЦПК України.

Докази про визнання кредитного договору недійсним станом на час розгляду справи відсутні.

За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Позивач просить стягнути з відповідача 21 508,48 грн заборгованості за даним кредитним договором, з яких 10 104,49 грн заборгованість за тілом кредиту, 11403,99 грн заборгованість за сумою комісії.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню.

Стороною відповідача не надано належних доказів проходження військової служби ОСОБА_2 (довідки з частини, військового квитка з відмітками), тому суд не застосовує пільги, передбачені ч.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Разом з тим, безпідставними є позовні вимоги про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 11403,99 грн, оскільки відповідно до умов кредитного договору банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін у даній частині визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Рішенням КонституційногоСуду України від 10.11.2011 №15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

За положеннями ч.5 ст.11, частин 1,2,5,7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 06.09.2017 по справі № 6-2071цс16 та постанові Верховного Суду від 24.10.2018 по справі № 276/4216/16-ц, відповідно до яких, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

У зв`язку з вище вказаним позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 11403,99 грн, не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат.

Відповіднодо ст.133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 46,98% (10 104,49: 21 508,48 х 100), з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 1138,04 грн (2422,40 х 46,98 %).

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.

Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, суд дійшов висновку про неспівмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 6 500 грн, який є завищеним.

Суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги позивачу, в сумі 2500 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 639, 1048-1050, 1054, 1055, 1082 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 263-265, 273, 280 ЦПК України, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», суд, -

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ», код ЄДРПОУ 35310044, місцезнах.: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 39, літ. А, заборгованість за кредитним договором №10200856512 від 11.09.2020 в розмірі 10 104 (десять тисяч сто чотири) грн 49 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ», код ЄДРПОУ 35310044, судовий збір в розмірі 1138 (одну тисячу сто тридцять вісім) грн 04 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ», код ЄДРПОУ 35310044, витрати на правничу допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот тися) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ», код ЄДРПОУ 35310044, місцезнах.: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 39, літ. А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.О. Гагаріна