Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №681/282/26 — Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/282/26

Провадження 2-а/681/5/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2026 р.

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого – судді Горщара А.Г.

з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

встановив:

11 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову № 14504, винесену 10 вересня 2025 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою до нього застосовано адміністративне стягнення у виді 17 000 грн, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позов мотивований тим, що 02 березня 2026 року, звернувшись до Полонського відділу державної виконавчої служби з приводу блокування його банківських рахунків, позивач дізнався про наявність постанови № 14504 від 10 вересня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та отримав її копію.

Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за те, що він 19 жовтня 2024 року не прибув по повістці № 507519 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив вимоги абзацу 3 пункту 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзац 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підпункт 2 пункту 1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначених Постановою КМВ № 1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Вважає, що така постанова є незаконною та протиправною, підлягає скасуванню, а провадження у справі – закриттю, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП з огляду на таке.

Обставини, викладені в оскаржуваній постанові не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 не отримував жодних викликів, повісток, повідомлень від Укрпошти про отримання відправлень щодо необхідності прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 19 жовтня 2024 року.

27 серпня 2025 року на шляху до м.Хмельницький позивач був зупинений працівниками ТЦК, які повідомили, що він перебуває в розшуку. Для уточнення даної інформації він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після проходження ВЛК та уточнення всіх даних через декілька днів його відпустили. При цьому працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомляли позивача про те, що він мав прибути до вказаного ІНФОРМАЦІЯ_2 19.10.2024 та про вчинення ним будь-якого правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення щодо нього не складали, будь-яких документів він не підписував. Про день, час та місце розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не був повідомлений, а тому не мав можливості прибути для участі у такому розгляді, надати відповідні пояснення та скористуватись своїм правом на захист.

На звернення дружини ОСОБА_1 під час перебування останнього в ІНФОРМАЦІЯ_2 на «гарячу лінію» Міністерства оборони України 25.10.2026 була надана відповідь, в якій не зазначено про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, хоча на момент її надання була винесена оскаржувана постанова.

Позивачем також заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження вказаної постанови, мотивоване отриманням її копії 02 березня 2026 року.

Ухвалою суду від 16 березня 2026 року ОСОБА_1 поновлено строк звернення до адміністративного суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, зобов`язано відповідача надати належним чином завірені копії матеріалів, що стали підставою для винесення оскаржуваної постанови.

Відповідач 03.04.2026 засобами поштового зв`язку подав до суду відзив на позовну заяву та витребувані судом документи, які надійшли до суду 07.04.2026.

В наданому відзиві на позовну заяву т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 заперечив проти пред`явлених позовних вимог, мотивуючи тим, що оскаржувана постанова винесена у встановленому законом порядку за результатами зафіксованого порушення особою встановлених вимог закону.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, облікова картка до військового квитка (військово-облікового документа) НОМЕР_1 , з 12.10.2007 перебував на військовому обліку в другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ), 27.08.2025 взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) (а.с.33-34).

З даних копії паспорта позивача вбачається, що останній має зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) 09.10.2024 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було сформовано повістку за №507519 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_1 , зі змісту якої вбачається, що останньому належить з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) 19 жовтня 2024 року о 11:00 годині для уточнення даних (а.с.29-30).

З даних копії опису вкладення до рекомендованого відправлення № 0600295006282, сформованого в АТ «Укрпошта» вбачається, що в дане відправлення, адресоване ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 , вкладено повістку № 507519 від 09.10.2024 (а.с.34).

27 серпня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковником ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача (а.с.31-32).

Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що 27.08.2025 року о 21 год. 5 хв. в приміщенні вище вказаного ІНФОРМАЦІЯ_6 встановлено, що ОСОБА_1 перебував у розшуку у зв`язку з тим, що не прибув 19.10.2024 року на 11 год. до ІНФОРМАЦІЯ_4 по повістці № 507519, направленій Укрпоштою, яку не отримав, повістка повернулася, що підтверджується відомостями про повістку, причин неявки не повідомив, порушив вимоги абзацу 3 пункту 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підпункт 2 пункту 1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», визначених Постановою КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП під час дії особливого періоду.

Також в протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 10.09.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_3 , кабінет № 1.

Відповідно до даних протоколу від пояснення та/або підписання протоколу, отримання його другого примірника ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5

10 вересня 2025 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 винесено постанову № 14504, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн (а.с.27-28).

Згідно зі змістом постанови ОСОБА_1 перебував у розшуку у зв`язку з тим, що не прибув 19.10.2024 року на 11 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці № 507519, направленій Укрпоштою, яку не отримав, повістка повернулась, що підтверджується відомостями про повістку, причин неявки не повідомив, порушив вимоги абзацу 3 пункту 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підпункт 2 пункту 1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», визначених Постановою КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Відповідно до даних листа ІНФОРМАЦІЯ_3 № 6/7551 від 25.09.2025, адресованого ОСОБА_6 , 27.08.2025 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було запропоновано ОСОБА_1 прослідувати до адміністративної будівлі вказаного ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою перевірки військово-облікових даних, після такої перевірки останній залишив приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13).

05 січня 2026 року головним державним виконавцем Полонського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Нагорним В.В. на виконання вище вказаної постанови № 14504 від 10.09.2025 відкрито виконавче провадження № 79914575 (а.с.12).

02 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до вище зазначеного відділу ДВС з заявою про видачу йому копії постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.10), у відділі ДВС, як зазначає позивач, тоді ж він отримав і копію оскаржуваної постанови.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Юридичний склад адміністративного правопорушення - передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Таку сукупність ознак формують чотири складових елементи: об`єкт, об`єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб`єкт та суб`єктивна сторона (характеризують внутрішню сторону правопорушення).

Отже, особа може бути притягнуто до адміністративної відповідальності виключно за умови встановлення складу адміністративного правопорушення.

Статтею 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до якої, зокрема,:

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст. 210-1 КУпАП).

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3 ст. 210-1 КУпАП).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє станом по сьогоднішній день.

Отже, на дату винесення відповідачем спірної постанови в Україні діяв особливий період, що є підставою для застосування ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

За положеннями ст. 245 КУПАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (ч.2 ст. 256 КУпАП).

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання (ч.3 ст. 256 КУпАП).

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі (ч.4 ст. 256 КУпАП).

За приписами ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (ст. 278 КУпАП).

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Зі змісту спірної постанови відповідача вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме, що позивач перебував у розшуку у зв`язку з тим, що не прибув 19.10.2024 року на 11 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці № 507519, направленій Укрпоштою, яку не отримав, повістка повернулась, що підтверджується відомостями про повістку, причин неявки не повідомив.

За положеннями абзацу 3 пункту 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до положень абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Обов`язок призовників, військовозобов`язаних та резервістів прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів визначений в підпункті 2 пункту 1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначений постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року (далі – Порядок №560).

Відповідно до п. 28 Порядку №560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

За положеннями п.30 Порядку №560 (в редакції на час формування повістки про виклик позивача) повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з п.30-1 Порядку №560 кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).

QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням.

Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

За приписами п.30-2 Порядку №560 ((в редакції на час формування повістки про виклик позивача) повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть:

централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;

друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.

Відповідно до п.30-3 Порядку №560 у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.

Згідно з п. 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Отже, у розумінні п. 41 Порядку №560 належним підтвердженням повідомлення військовозобов`язаного про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки є, зокрема, поштове повідомлення з відміткою про відмову отримати поштове відправлення чи про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних, або за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом норм частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, беручи до уваги ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Судом встановлено, що 09.10.2024 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів сформовано повістку, відповідно до якої позивачу необхідно з`явитися для уточнення даних 19.10.2024 року о 10:00 год. доІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ), яка надсилалась ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта».

При цьому належних, достатніх та допустимих доказів отримання такої повістки позивачем у розумінні п.41 Порядку № 560, в даному випадку, поштового повідомлення з відміткою про відмову отримати поштове відправлення чи відсутність ОСОБА_1 за адресою місця проживання,матеріали справи не містять, не надано таких доказів і відповідачем при наданні на вимогу суду матеріалів, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови.

Посилання уповноваженої особи при складанні протоколу про адміністративне правопорушення на те, що повістка, адресована ОСОБА_1 , повернулась, не є самостійним і беззаперечним доказом вказаної обставини, така обставина має бути перевірена за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.

Дублювання в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності такого ж посилання про повернення повістки без дослідження доказів, які підтверджують таке повернення (відповідне поштове повідомлення) є формальним підходом до вирішення справи уповноваженою на розгляд справи особою.

Наданий відповідачем опис вкладення до рекомендованого листа на ім`я ОСОБА_1 підтверджує факт надсилання позивачу повістки, але не може бути належним доказом підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 у відповідності до п. 41 Порядку № 560.

Посилання представника відповідача у відзиві на висновок ВП ВС у справі № 800/547/17, відповідно до якого «направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним». При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває за межами контролю відправника, а тому не може свідчити про неправомірність його дій» не є релевантним, так як стосується інших спірних правовідносин, відмінних від даного випадку.

Таким чином відповідачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами факт того, що позивач був належним чином оповіщений про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 19.10.2024 о 11:00 год.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено виникнення в позивача обов`язку прибути у вище вказані дату та час до ІНФОРМАЦІЯ_4 та що ОСОБА_1 ухилився від виконання такого обов`язку.

Враховуючи вище зазначене суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 в порушенні інкримінованих йому норм законодавства не доведена належними, достатніми та допустимими доказами, а відтак, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Крім того, суд звертає увагу та не, що в повістці вказано про виклик позивача 19.10.2024 о 11 год. до ІНФОРМАЦІЯ_4 , в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач не прибув у вказаний час до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а в постанові про притягнення до відповідальності – що ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також, як в протоколі, так і в постанові ОСОБА_1 ставиться в провину, що він перебував у розшуку, у зв`язку з тим, що не прибув по повістці, хоча відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП настає у разі порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, оголошення в розшук є наслідком такого неприбуття, але не складає об`єктивну сторону правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає про таке.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ОСОБА_1 при подачі позову сплатив 665 грн 60 коп. судового збору, що підтверджується квитанцією № 1.567773375.1 від 11.03.2026.

У зв`язку з цим судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 665,60 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись наведеним, ст.ст. 77, 139, 242-246, 255, 262, 286, 293, 295 КАС України,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову № 14504 по справі про адміністративне правопорушення, винесену 10 вересня 2025 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження по справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

На рішення суду може бути подана учасниками справи апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач – ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження АДРЕСА_5 .

Головуючий: