Вирок від 07 травня 2026 р. у справі №598/364/26 — Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/364/26

провадження № 1-кп/598/96/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2026 р. Збаразький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі кримінальне провадження №598/364/26 по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , гр.України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, що має на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого диспетчером ТОВ «ЮФБ ЛОСЯТИН», раніше не судимого,

за ч.1 ст.129 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 19 лютого 2026 року приблизно 23 години, перебуваючи на вулиці Княжній с. Чернихівці Тернопільського району Тернопільської області, в ході словесного конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, піднявши правою рукою із землі (узбіччя дороги) сокиру, наблизився до ОСОБА_4 та, бажаючи продемонструвати свою суспільну значущість, усвідомлюючи, що його поведінка може викликати у потерпілої ОСОБА_4 побоювання за своє життя та бажаючи цього, з метою підтвердження реальності своїх намірів, тримаючи у правій руці предмет візуально схожий на сокиру вигукнув погрозу: «Я тебе зарубаю». При цьому ОСОБА_5 діючи умисно, усвідомлюючи, що ця погроза здатна викликати у потерпілої реальне побоювання за своє життя та бажаючи цього, усно висловив погрозу вбивством ОСОБА_4 , а також демонстративно замахнувся сокирою, імітуючи завдання нею удару потерпілій, а лівою рукою штовхнув потерпілу, внаслідок чого потерпіла ОСОБА_4 впала на землю, тим самим посягнув на особисту безпеку ОСОБА_4 , що було сприйняте останньою як реальна підстава для побоювання за своє життя. При цьому, враховуючи виниклу обстановку, потерпіла ОСОБА_4 сприйняла дану погрозу як реальну загрозу її життю, маючи достатньо підстав для побоювання її виконання.

Таким чином, ОСОБА_5 здійснено реальну погрозу вчинити вбивство, та у потерпілої ОСОБА_4 були об`єктивні підстави вважати, що ця погроза може бути ним реалізована, так як вчинення протиправних дій відбувалось в нічний час, під час конфліктної ситуації, не очікувано для потерпілої, шляхом демонстрації сокири, яка сприймалась потерпілою, як предмет, за допомогою якого може бути реалізовано умисел на позбавлення життя з врахуванням агресивної поведінки нападника.

Своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 129 КК України, як за ознаками погрози вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю і в судовому засіданні пояснив, що він 19 лютого 2026 року приблизно 23 години, перебуваючи на вулиці Княжній с.Чернихівці Тернопільського району Тернопільської області, в ході словесного конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, піднявши правою рукою із землі (узбіччя дороги) сокиру, наблизився до ОСОБА_4 та, бажаючи продемонструвати свою суспільну значущість, тримаючи у правій руці сокиру вигукнув погрозу: «Я тебе зарубаю». При цьому він, усвідомлюючи, що ця погроза здатна викликати у потерпілої реальне побоювання за своє життя та бажаючи цього, усно висловив погрозу вбивством ОСОБА_4 , а також демонстративно замахнувся сокирою, а лівою рукою штовхнув потерпілу, внаслідок чого потерпіла ОСОБА_4 впала на землю. В даний час шкодує про вчинене та розкаюється у скоєному.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, те, що інші учасники судового провадження також не оспорювали фактичні обставини провадження, беручи до уваги те, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд, вислухавши думку прокурора та потерпілої, які не заперечили проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та пом`якшуючі його вину обставини, як те, що він повністю визнав вину у скоєному, щиро кається, сприяв розкриттю даного кримінального правопорушення, приходить до висновку, що йому слід призначити покарання у виді пробаційного нагляду.

Крім того, на підставі ст.59-1 КК України слід покласти на ОСОБА_5 у період дії пробаційного нагляду наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд,

ухвалив :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, призначивши йому покарання у виді 01 (одного) року 06 (шести) місяців пробаційного нагляду.

На підставі ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 у період дії пробаційного нагляду наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ по справі, а саме металеву сокиру з дерев`яною ручкою, яка знаходиться в камері зберігання речових доказів відділення поліції №4 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, повернути ОСОБА_6 , як власнику.

На даний вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.

Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_7