Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №595/439/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/439/26

Провадження № 2-а/595/63/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2026 місто Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Созанської Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Швидкої Н.В.,

представника позивача, адвоката Тарчинської Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Тарчинська Леся Ярославівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Тарчинська Л.Я., подав до суду позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 1393 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 21 березня 2026 року.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1393 від 21 березня 2026 року на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в розмірі 17000 грн. В обґрунтування позову вказано, щоОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону мобілізаційну підготовку та мобілізацію та вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Зазначена постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки жодного адміністративного правопорушення позивач не вчиняв, так як ніякої повістки не отримував. Таким чином постанова №1393 від 21 березня 2026 року не містить жодної інформації про обставини справи, зокрема щодо належного направлення повістки та щодо факту (або спроб) її вручення позивачу. Строк на оскарження постанови пропущений із поважних причин, оскільки оскаржувана постанова винесена 21 березня 2026 року, однак позивачу вона була вручена 26 березня 2026 року.

Із зазначених у позові обставин ОСОБА_1 просить суд: поновити строк для оскарження постанови №1393 від 21 березня 2026 року; скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1393 від 21 березня 2026 року та закрити провадження у справі.

Ухвалою судді від 09 квітня 2026 року поновлено позивачу пропущений строк звернення до суду на оскарження постанови. Прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Тарчинська Л.Я., до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

14 квітня 2026 року до суду надійшов відзив представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 на позовну заяву, у якому представник відповідача просить у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити повністю. Відзив мотивованим тим, що згідно розпорядження №1727/93 від 10 січня 2026 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку в Бучацькій міській раді про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , було доручено здійснити оповіщення громадянина ОСОБА_1 за повісткою №6364504 для проходження

медичного огляду, з метою визначення ступеню придатності до військової служби, з датою прибуття на 19 січня 2026 року о 09:00 год. На виконання вказаного розпорядження Бучацька міська рада надала лист про здійснення оповіщення від 19 січня 2026 року №13-23/99, де зазначено, що військовозобов`язаному ОСОБА_1 направлявся та був вручений рекомендований лист з повісткою. Громадянин ОСОБА_1 у вказаний термін не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), чим порушив вимоги підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року. Враховуючи, що правопорушення вчинено в умовах особливого періоду, у діях громадянина ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Таким чином, позивач був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де позивач перебуває на військовому обліку. Не прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не надавши пояснень щодо поважності причин свого неприбуття, позивач допустив порушення абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, а також ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про що і було винесено оскаржувану постанову.

23 квітня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» представником позивача, адвокатом Тарчинською Л.Я. подано відповідь на відзив, яку суд приймає в якості письмових пояснень у справі, поданих стороною позивача в порядку ст. 44 КАС України (в даній категорії справ, відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України, заявами по суті справи є позовна заява та відзив), в яких вона вказує, щодоводи, викладені в ньому є необґрунтованими, а відтак такими, що не визнаються стороною позивача. Відзив відповідача містить здебільшого загальні посилання на норми Конституції України, законів України та підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють питання мобілізаційної підготовки, військового обліку та діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Однак такі посилання не підтверджують факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення. При цьому відповідач не надав суду жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відповідачем не долучено також і до відзиву належних та допустимих доказів отримання ОСОБА_1 повістки (зокрема, підпису про отримання або належного повідомлення про вручення). Таким чином, постанова № 1393 від 21.03.2026 не містить жодної інформації про обставини справи, зокрема, щодо належного направлення повістки та щодо факту її вручення позивачу. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, який застосовується і у справах про адміністративні правопорушення, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За відсутності належних доказів події правопорушення та вини позивача оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ухвали суду від 23 квітня 2026 року зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_6 надати суду належним чином засвідчену копію справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у тому числі підтвердження направлення позивачу повістки про виклик для проходження медичного огляду.

27 квітня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_8 на виконання ухвали суду від 23 квітня 2026 року надано копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , а саме: протоколу про адміністративне правопорушення № 115 від 18 березня 2026 року; постанови № 1993 від 21 березня 2026 року; розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4 від 10 січня 2026 року, № 1727/93, адресоване Бучацькому міському голові; повістки № 6364504; інформації Бучацької міської ради № 1323/99 від 19 січня 2026 року про здійснення оповіщення.

Представник позивача, адвокат Тарчинська Л.Я. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Будучи належним чином повідомленою про час та місце судового засідання, представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 у судове засідання не з`явилася, проте у відзиві на позовну заяву просила суд справу розглядати без участі представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 6 КАС України суд, при вирішенні справи керується, принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом встановлено, що 18 березня 2026 року начальником групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 складено протокол № 115 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 15:30 год. 21 березня 2026 року.

21 березня 2026 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 винесено постанову № 1393 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф в сумі 17000 грн.

Згідно вказаної постанови, 18 березня 2026 року о 17 год. 19 хв. гр. ОСОБА_1 був доставлений у супроводі працівників Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) та з 01 листопада 2025 року обліковується як такий, що порушив правила військового обліку. Згідно розпорядження № 1727/93 від 10 січня 2026 року т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 на Бучацького міського голову, з метою оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку в Бучацькій міській раді про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_9 , було доручено здійснити оповіщення громадянина ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за повісткою № 6364504 для проходження медичного огляду, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, з датою прибуття на 19 січня 2026 року о 09.00 год. Громадянин ОСОБА_1 у вказаний термін не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ), чим порушив вимоги підпукту 2 пункту 1 Правил військового обліку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, чим своїми діями вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, на нього накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн.

Згідно Розпорядження № 1727/93 від 10 січня 2026 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_5 , адресованого голові Бучацької міської ради на виконання Конституції України, Законів України «Про оборону України», «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, з метою проведення звірки військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії, визначено завдання здійснити оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на обліку в Бучацькій міській раді про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , та забезпечення їх прибуття на 09 год. 19 січня 2026 року за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

До матеріалів справи представником відповідача долучено заповнений бланк повістки № 6364504 про виклик ОСОБА_1 на 19 січня 2026 року о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних, а також надану на виконання розпорядження від 10 січня 2026 року № 1727/93 інформацію Бучацької міської ради за № 1323/99 від 19 січня 2026 року, яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_4 за № 188 від 20 січня 2026 року, згідно якої військовозобов`язаному ОСОБА_1 був вручений рекомендований лист.

Позивач не згоден з постановою № 1393 від 21 березня 2026 року, оскільки, як зазначає у позовній заяві, він повістки не отримував.

За правилами ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває на теперішній час.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. (ст.1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізаційна підготовка - комплекс організаційних, політичних, економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які здійснюються в мирний час з метою підготовки національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України, інші військові формування), сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного й організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Як слідує з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі-підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Зокрема, згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Частиною ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються предмета, об`єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння його суспільної небезпеки.

Тобто, ОСОБА_1 мав знати, що його викликають до відділення РТЦК та СП, однак свідомо не з`явився, при цьому обов`язок довести вказану обставину, в силу статті 77 КАС України покладається на відповідача.

Разом з тим, як вбачається із адміністративного позову, позивач зазначив, що не отримував повістки та йому не було відомо про те, що йому необхідно було з`явитися до ТЦК та СП.

При цьому відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 було відомо про необхідність з`явитися на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 і він, незважаючи на це, не з`явився.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 направлялась та була вручена повістка про необхідність прибути до ТЦК та СП для проходження медичного огляду. Не долучено таких матеріалів і до відзиву на позов.

Інформація Бучацької міської ради за № 1323/99 від 19 січня 2026 року, згідно якої військовозобов`язаному ОСОБА_1 був вручений рекомендований лист, не є належним доказом сповіщення ОСОБА_1 про необхідність його прибуття на 09 год. 19 січня 2026 року за адресою: м. Бучач, вул. Просвіти, 25, оскільки до зазначеної інформації не долучено жодного підтвердження отримання повістки (повідомлення про отримання повістки із підписом особи тощо).

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, у справі № 357/10134/17 Верховний Суд звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Крім того, згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відтак, відповідач не подав до суду належних доказів, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, не довів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що при винесенні оскаржуваної постанови вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому постанову по справі про адміністративне правопорушення № 1393 від 21 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП слід скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.

Керуючись ст. ст. 245-247, 251, 268, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 9, 72-77, 241-246, 250, 286, 295 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Тарчинська Леся Ярославівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 1393 від 21 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, провадження у справі – закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя: Л. І. Созанська