Постанова від 07 травня 2026 р. у справі №588/472/26 — Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/472/26

провадження № 3/588/184/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2026 року м. Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Лебедь О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли з Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, не навчається, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною 5 статті 126 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

За даними протоколу серії ЕПР1 №613483 від 12.03.2026 ОСОБА_1 12.03.2026 о 20 годині 58 хвилини у м.Тростянець по вул.Благовіщенській керував автомобілем ВАЗ2103 номерний знак НОМЕР_1 не маючи права керування транспортними засобами, що вчинив повторно протягом року, чим порушив вимоги пункту 2.1.а Правил дорожнього руху.

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Сумцов Є.С. в судовому засіданні посилався на те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а тому на його думку справа підлягає закриттю виходячи з наступного. Пояснював це тим, що у матеріалах справи відсутній належний доказ того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Зокрема, відеозапис, долучений до матеріалів справи, не містить фіксації моменту руху транспортного засобу, моменту його зупинки працівниками поліції, перебування особи за кермом під час руху або будь-якої іншої об`єктивної фіксації фактичного керування транспортним засобом. За таких умов твердження про керування транспортним засобом ґрунтується не на доказах, а на припущенні працівника поліції, що прямо суперечить принципу презумпції невинуватості. Також у протоколі зазначено, що свідки та потерпілі не залучались. Відеозапис, на який посилається працівник поліції, не підтверджує факту керування транспортним засобом. Тому вважав, що у справі фактично наявне лише припущення посадової особи, відображене у протоколі, що не відповідає стандарту доказування у справах про адміністративні правопорушення. Під час складання протоколу ОСОБА_1 свою вину не визнавав. На звинувачення працівників поліції він відповідав мовчанням, фактично реалізовуючи право, гарантоване ст. 63 Конституції України. На думку захисника позиція органу поліції фактично зводиться до того, що протокол складено на особу як на власника або користувача транспортного засобу є юридично помилковою. Сам по собі факт належності транспортного засобу особі не утворює складу правопорушення. Відповідальність власника транспортного засобу як «відповідальної особи» можлива лише у спеціальних випадках, передбачених законом, зокрема у справах, зафіксованих в автоматичному режимі. Справа не є справою автоматичної фіксації, а правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, а тому не може доводитися лише через належність автомобіля певній особі. На думку захисника власність на транспортний засіб або зв`язок особи з автомобілем не доводить факту керування.

Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП не знайшла свого підтвердження, з огляду на таке.

Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 5 статті 126 КУпАП, полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

За частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі й посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Під час судового засідання захисником подано клопотання про допис в якості свідка особа, яка складала протокол інспектора ВП №1 (м.Тростянець) Охтирського районного РВП ГУНП в Сумській області Слабоспицького Владислава Сергійовича, яке було задоволено. Під час телефонної розмови з останній повідомив, що з`явитися до суду в день судового засідання чи найближчим часом він не має можливості, оскільки перебуває в довготривалому відрядженні.

На підтвердження вини ОСОБА_1 до матеріалів справи додано:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №613483 від 12.03.2026 (а.с. 2);

- постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5926713 від 13.10.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, зокрема в тому, що він керував транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом (а.с.7);

- відеозапис (а.с.6).

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять відомостей, які би вказували на наявність умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, а саме про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, оскільки надане відео до матеріалів адміністративної справи не містить фіксації факту саме керування ОСОБА_1 транспортним засобом. На відео зафіксовано розмову поліцейських під час складання протоколу відносно ОСОБА_1 . Обговорювалось питання отримання відео з камер відеоспостереження розташованих в центрі міста, але такі докази суду не надані. Також відсутні дані з відеореєстратора автомобіля поліції, які б давали змогу встановити факт керування та особу водія. Будь-яких інших доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 керував автомобілем, суду не надано.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 5 ст. 126 КУпАП необхідно встановити факт керування особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, і що таке керування є повторним протягом року.

Визначення терміну «керування транспортним засобом» наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким, керування транспортним засобом є виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

В постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 404/4467/16-а зазначено, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».

Таким чином, в матеріалах, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення недостатньо доказів, як події, так і складу правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України » від 21 квітня 2011 року та « Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї » від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Зважаючи на те, що у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність в його діях складу вказаного правопорушення, у зв`язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Керуючись статтями 7, 126, 247, 251, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №613483 від 12.03.2026 відносно ОСОБА_1 закрити, на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.В. Лебедь