Суд: Шептицький міський суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 06 травня 2026 р.
Справа: №459/387/26
Суддя: Мельникович М. В.
Справа № 459/387/26 Провадження № 3/459/145/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 травня 2026 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Мельникович М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому матеріали, які надійшли від Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
У С Т А Н О В И В :
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 573941 від 23.01.2026 ОСОБА_1 23.01.2026 о 19:57:00 год. у м. Шептицькому по вул. Б. Хмельницького, керував транспортним засобом марки «Chevrolet Lacetti», д. н. з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нечітка вимова, поведінка, що не відповідає обстановці; від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
23.03.2026 на адресу суду від представника ОСОБА_1 – адвоката Поліщука О. Л. надійшли письмові пояснення, у яких останній просив справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Своє клопотання мотивував тим, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі. Також зазначив, що зупинка транспортного засобу працівниками поліції була здійснена без належних правових підстав, оскільки факту порушення Правил дорожнього руху, який слугував підставою для зупинки, не встановлено. Захисник зазначає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та факту відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Крім цього, в клопотанні вказано, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду, а навпаки наполягав на його проведенні в закладі охорони здоров`я, однак з незалежних від нього причин та через дії працівників поліції такий огляд фактично проведено не було. Серед іншого, захисник посилається на істотні порушення процедури оформлення матеріалів адміністративного правопорушення, зокрема, недотримання вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак сп`яніння, неналежне роз`яснення процесуальних прав особі, а також недоліки у складенні протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є недоведеною, а тому за наявності вищевикладених обставин вважає, що в його діях відсутній склад даного адміністративного правопорушення.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав. Суду пояснив, що 23.01.2026 керував транспортним засобом марки «Chevrolet Lacetti», рухався по вул. Стуса, здійснив поворот на вул. Богдана Хмельницького, після чого був зупинений працівниками поліції. Зазначив, що того дня повертався з парастасу, алкогольних напоїв не вживав і давно не вживає за станом здоров`я. Пояснив, що має тривалі проблеми з мовленням та заїкається понад п`ять років, що могло бути помилково сприйнято працівниками поліції як ознака сп`яніння. Також ОСОБА_1 вказав, що не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а навпаки неодноразово повідомляв про бажання пройти відповідний огляд, що зафіксовано на боді-камеру. Зазначив, що працівники поліції безпідставно зафіксували відмову від проходження огляду. Крім того, пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення йому фактично не вручався, зміст протоколу не роз`яснювався, копію протоколу не отримував, права та обов`язки, передбачені законом, працівниками поліції йому не були роз`яснені.
Захисник Поліщук О. Л. у судовому засіданні підтримав подане письмове клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП та просив суд закрити провадження у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що протокол складений із порушенням вимог чинного законодавства, а зупинка транспортного засобу, на його думку, була неправомірною. Посилався на відсутність належних доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння та наголошував, що останній висловлював намір пройти огляд у медичному закладі.
Свідок ОСОБА_2 працівник Шептицького РВП ГУНП у Львівській області у судовому засіданні повідомив, що під час несення служби та патрулювання в м. Шептицькому по вул. Стуса ним було помічено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , який рухався з увімкненим покажчиком повороту, чим міг вводити в оману інших учасників дорожнього руху. Після зупинки транспортного засобу працівниками поліції було проведено спілкування з водієм. Свідок зазначив, що під час розмови водій поводився емоційно, підвищував голос та кричав, тому він вважає, що поведінка водія не відповідала обстановці. Які інші ознаки сп`яніння були виявлені у водія після зупинки свідок не пригадав. Також ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, у зв`язку з чим відносно останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, свідок вказав, що права та обов`язки особі, яка притягається до адміністративної відповідальності були роз`яснені у встановленому законом порядку.
Заслухавши доводи особи, щодо якої розглядаються дані адміністративні матеріали та його захисника, дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності, суддя встановив наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 1-2 ст. 7 КУпАП).
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника.
Так, судом встановлено, що згідно з інформацією, зафіксованою в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 573941 від 23.01.2026 ОСОБА_1 23.01.2026 о 19:57:00 год. у м. Шептицькому по вул. Б. Хмельницького, керував транспортним засобом марки «Chevrolet Lacetti» д. н. з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нечітка вимова, поведінка, що не відповідає обстановці; від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Проте, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є достатнім доказом вчинення адміністративного правопорушення за відсутності інших належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження вини особи.
Так, до матеріалів справи додано диск із відеофайлами, які були досліджені судом в судовому засіданні.
Із даних відеозаписів вбачається, що 23.01.2026 о 19:57 год. у м. Шептицькому працівниками поліції було зупинено транспортний засіб марки «Chevrolet Lacetti» під керуванням ОСОБА_1 . Після зупинки транспортного засобу та встановлення особи водія працівник поліції повідомив останньому, що у нього вбачаються ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: нечітка вимова та поведінка, що не відповідала обстановці, у зв`язку з чим запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера та у закладі охорони здоров`я. В свою чергу, ОСОБА_1 , з урахуванням похилого віку, емоційного стану та особливостей мовлення, одразу чітко не висловив своєї позиції щодо проходження огляду, оскільки не розумів суті пред`явлених йому вимог та причин зупинки його транспортного засобу, а також необхідності та способу проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. При цьому, прямої, чіткої та однозначної відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з боку ОСОБА_1 на відеозаписі не зафіксовано. Надалі, після роз`яснення працівниками поліції можливих правових наслідків після складення адміністративного протоколу та скерування справи до суду ОСОБА_1 погодився пройти огляд у медичному закладі та просив працівника поліції освідувати його. Разом з тим, як вбачається з відеозапису, працівники поліції відмовили ОСОБА_1 у проведенні такого огляду, мотивуючи це тим, що адміністративний протокол уже складено.
Також на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 висловлюється заїкаючись, тобто має дефекти мовлення. Він у судовому засіданні пояснив, що має порушення мовлення, а саме заїкається, у зв`язку з чим його нечітка вимова могла бути помилково сприйнята працівниками поліції як ознака алкогольного сп`яніння. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 поводив себе спокійно, врівноважено, жодних ознак «поведінки, що не відповідає обстановці» на відеозаписі не зафіксовано.
Наявність вищевказаних мовленнєвих дефектів у ОСОБА_1 було встановлено судом під час розгляду справи.
Отже, суддя вважає, що при вищевикладених обставинах працівники поліції повинні були доставити особу до найближчого закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння, що ними зроблено не було.
Таким чином, оглянуті та досліджені судом матеріали справи не дають суду підстав дійти висновку, що ОСОБА_1 однозначно відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.
Згідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Таким чином, дослідивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, що викладені у протоколі, не підтверджені у судовому засіданні та спростовуються дослідженими судом доказами.
Згідно з п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
У зв`язку з вищевикладеним судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.
Керуючись ч.1 ст. 130, ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Шептицький міський суду Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: М. В. Мельникович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua