Суд: Личаківський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 06 травня 2026 р.
Справа: №463/3531/26
Суддя: Жовнір Г. Б.
Справа №463/3531/26
Провадження №3/463/841/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2026 року суддя Личаківського районного суду м. Львова – Жовнір Г.Б., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з УПП у Львівській обл. ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 05 квітня 2026 року о 19:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно свого чоловіка ОСОБА_2 , а саме ображала нецензурними словами, штовхала, чим завдала фізичну та психологічну шкоду здоров`ю потерпілому, вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про день та час судового розгляду була повідомлена належним чином, від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а тому розгляд справи проведено у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.
Положеннями ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Пунктом 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 14 такої психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Так факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно ОСОБА_2 , а відтак вина у вчиненні правопорушення стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №320049 від 05 квітня 2026 року, рапортом працівника поліції, формою оцінки ризиків домашнього насильства, яким визначено рівень небезпеки як «високий», заявою потерпілої ОСОБА_1 від 05.03.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та іншими матеріалами в їх сукупності.
Вважаю, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене, особу правопорушника, обставини правопорушення, тяжкість скоєного, те, що до адміністративної відповідальності притягуєтеся вперше, вважаю, що для забезпечення виховання правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень, достатнім буде застосувати до нього адміністративного стягнення у виді штрафу та не застосовувати стягнення у виді громадських робіт чи адміністративного арешту, визначити такий у мінімальному розмірі, визначеному санкцією статті.
Разом із тим, суд не вбачає необхідності у направленні ОСОБА_1 на проходження Типової програми для кривдників, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 01.10.2018 № 1434, з огляду на відсутність даних про систематичність насильницької поведінки та відсутність ризиків повторного вчинення правопорушення, суд приходить до висновку, що застосування до особи додаткового заходу у вигляді направлення на проходження програми для кривдників у даному випадку є недоцільним та таким, що не відповідає принципу індивідуалізації заходів впливу.
Окрім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 173-2, 283, 284, 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому даної постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова надсилається для примусового виконання, а штраф стягується у подвійному розмірі, тобто становитиме 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Личаківський районний суд м. Львова.
Суддя: Г.Б. Жовнір
Оригінал: reyestr.court.gov.ua