Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №462/1476/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/1476/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

08 травня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді Боровкова Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 /Третя особа: Військова частина НОМЕР_1 / про зміну розміру аліментів,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до рішення Залізничного районного суду м.Львова від 13 жовтня 2021 року у справі №462/4779/21 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину до досягнення дитиною повноліття. Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 13 жовтня 2021 року ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи з 09 липня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Донька проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Для забезпечення її належного харчування, одягу, навчання, оздоровлення та розвитку за віком необхідні значні кошти. Окрім цього, зазначає, що відповідач був мобілізованим, проходив військову службу та з 21 березня 2024 року він вважається зниклим безвісти. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.

25 лютого 2026 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачеві було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.

Відповідач по справі належним чином повідомлявся судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно з вимогами ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вимоги ст.ст.279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 15 червня 2019 року.

30 березня 2021 року рішенням Залізничного районного суду м. Львова у справі № 462/6811/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу було ухвалено розірвати шлюб між сторонами /а.с.13-14/.

ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 22 жовтня 2019 року /а.с.11/.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 13 жовтня 2021 року у справі № 462/4779/21 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено та ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи з 09 липня 2021 року і до досягнення повноліття дитини /а.с.15-18/.

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи від 22 серпня 2019 року та довідки про реєстрацію місця проживання особи від 24 січня 2020 року, позивач ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_3 проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.10,12/.

Відповідно до ст.51 Конституції України та ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ст.181 СК України).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

При цьому, за ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Вказане кореспондується із вимогами ч.1ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», якою передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з вимогами ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

На відміну від зміни розміру аліментів, визначених за рішенням суду, законом не визначено переліку підстав для зміни способу стягнення аліментів.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленимист.182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. Право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить стягувачу, у відповідності до ч.3 ст.181 СК України.

Позивач скористалася своїм правом, звернувшись із позовом про зміну способу стягнення аліментів, шляхом їх присудження у частці від доходу відповідача, оскільки мінімальний розмір, який стягується з відповідача є недостатнім для гармонійного розвитку дитини.

При цьому, суд бере до уваги, що з огляду на положення п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України, аліменти у розмірі однієї четвертої частини заробітку (доходу) платника аліментів на одну дитину можуть стягуватися навіть у безспірному порядку (в наказному провадженні).

Як на підставу для зміни розміру стягнутих аліментів, позивач вказує на те, що для забезпечення належного дитині харчування, одягу, навчання, оздоровлення та розвитку за віком необхідні значні кошти, а тому, виходячи з закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральних засад суспільства, слід змінити спосіб та розмір стягнення визначених раніше судом аліментів із твердої грошової суми в розмірі 3000 грн. на 1/4 частину від усіх доходів відповідача.

Аналізуючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено підстави для задоволення позову, передбачені ст.192 СК України.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2026 році встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років у розмірі 2817 гривень, прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років у розмірі 3512 гривень

Також, прожитковий мінімум є мінімальною гарантією загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров`я та розвитку дитини, і кожен з батьків повинен надавати дитині щомісячно утримання у достатньому розмірі. Тобто, надання батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує тільки мінімальні потреби дитини, а батьки повинні сприяти забезпеченню гармонійному розвитку дитини, не обмежуючись мінімумом.

Таким чином, позивач надала суду достатні докази, які можуть слугувати підставою для збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

При цьому, судом було встановлено, що згідно з витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20240326-1483 від 26.06.2024 року, ОСОБА_2 вважається зниклим безвісти з 21.03.2024 року, під час ведення бойових дій /а.с.22-23/.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» № 2505-VIII від 12.07.2018, набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.

Згідно з ч. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У даному випадку, виплати грошового забезпечення регулюються Порядком про виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

Відповідно до п. 7 Порядку, виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

При цьому, статус батька як особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, не звільняє його від обов`язку утримувати неповнолітніх дітей, а з дня зникнення безвісти за ним зберігаються основні та додаткові види грошового забезпечення, з яких можуть відраховуватися аліменти.

Отже, враховуючи те, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 потребує матеріальної допомоги, а за відповідачем, як за військовослужбовцем, який рахується зниклим безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення, суд приходить до висновку, що вимога позивача про зміну способу стягнення аліментів у зв`язку з недостатністю суми фактично стягуваних аліментів для забезпечення потреб дитини є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того в порядку, визначеному ст.133, 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12, 89, 263, 264, 265,280-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 /Третя особа: Військова частина НОМЕР_1 / про зміну розміру аліментів- задовольнити.

Змінити розмір аліментів встановленого рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 13 жовтня 2021 року у справі №462/4779/21 та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 гривень 20 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Суддя:

Оригінал рішення.