Постанова від 07 травня 2026 р. у справі №303/3693/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/3693/26

3/303/849/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Гейруш В.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, розлученого, учасника бойових дій, особи з інвалідністю 2 групи,

- за ст.ст.124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Інспектором взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Закарпатській області капітаном поліції Татинець В.В. складено адміністративні протоколи серії ЕПР1 №648778 та №648773 відносно ОСОБА_1 про те, що він о 21 год. 38 хв. 15.04.2026, керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Духновича, 10 в м. Мукачево, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб мати змогу реагувати на її зміну, внаслідок чого допустив наїзд на собаку, травмувавши її, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив п.п. 2.3.б, 2.10.а, 12.1 ПДР України.

В суді ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 15.04.2026 він керував автомобілем марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Духновича міста. Перед перехрестям він зупинився, переконався у безпечності подальшого руху та лише після цього продовжив рух через перехрестя. Під час руху будь-якого удару чи зіткнення він не відчув, про факт ДТП йому повідомили працівники поліції через тиждень після події, а тому у нього не було умислу на залишення місця ДТП, якого він не вчиняв. Зазначив, що є учасником бойових дій та особою з інвалідністю, у зв`язку з чим належний йому автомобіль переобладнаний відповідно до його фізичних потреб.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд приходить до слідуючого висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП виражається у порушенні учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад). Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП до протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №648778 та №648773 додано схему ДТП від 20.04.2026, рапорт працівника поліції від 15.04.2026, письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 15.04.2026.

Як вбачається з посянень свідка ОСОБА_2 від 15.04.2026 остання почула скавуління собаки та після цього вийшла на вулицю, однак самого моменту наїзду транспортного засобу на собаку та особи водія не бачила.

Згідно пояснень свідка ОСОБА_3 від 15.04.2026 вона о 21 год. 30 хв. побачила як невідомий автомобіль сірого кольору схожий на марку "Skoda" на пішоходному переході збив собаку, не зупинився та, збільшивши швидкість, поїхав з вул. Духновича у напрямку вул. Садова.

ОСОБА_1 , відносно якого складено протоколи про адміністративні правопорушення, керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», що саме по собі свідчить про невідповідність опису транспортного засобу обставинам, викладеним у протоколах та поясненням ОСОБА_3 .

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, на підставі яких можливо було б достовірно встановити, що саме ОСОБА_1 є особою, причетною до дорожньо-транспортної пригоди, зазначеної в протоколі. Зокрема, у справі відсутні відеозаписи з камер спостереження, фотоматеріали, результати огляду транспортного засобу, сліди механічних пошкоджень, показання безпосередніх очевидців події чи будь-які інші об`єктивні докази, які б підтверджували факт наїзду на собаку саме автомобілем під керуванням ОСОБА_1 .

З вищенаведеного вбачається, що працівниками поліції не вжито всіх необхідних заходів для всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, що позбавляє суд можливості дійти обґрунтованого висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 .

Інші докази, які б стверджували наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні. За таких обставин, доказів на підтвердження обставин порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3.б, 2.10.а, 12.1 ПДР, які зазначені у протоколах про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять.

Окрім цього, обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, є усвідомлення особою факту своєї причетності до дорожньо-транспортної пригоди та умисне залишення місця її вчинення. Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 був учасником ДТП та усвідомлював факт настання дорожньо-транспортної пригоди. За таких обставин у його діях відсутній умисел на залишення місця ДТП, а сам факт його причетності до вказаної події належними доказами не підтверджений.

Саме по собі складання адміністративного протоколу, за відсутності інших доказів на підтвердження винуватості особи, не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зміст принципу «поза розумним сумнівом» сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», відповідно до якого доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає із зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення. Отже, докази повинні бути настільки переконливими, що сумнівів при розгляді справи не повинно бути, а якщо вони є, то повинні тлумачитись тільки на користь особи, відносно якої вирішується питання щодо притягнення до відповідальності.

З урахуванням викладеного, обставин встановлених в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що зазначені в протоколі обставини події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП не знаходять свого підтвердження матеріалами про адміністративне правопорушення, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.

У відповідності до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ст. 247, ст. 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

п о с т а н о в и в :

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Мукачівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду В.Б.Гейруш