Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №302/448/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Суд: Міжгірський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 07 травня 2026 р.

Справа: №302/448/26

Суддя: Кривка В. П.

Справа № 302/448/26

Провадження № 2/302/323/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

з участю: секретарка судового засідання Липей В.В.,

без участі сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокатка Гренджа В.Ю., до Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на спадкове майно за законом,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивачів

06.04.2026 представниця позивачів подала до суду позов про:

- встановлення факту родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла19.10.2011 року;

- визнання за ОСОБА_2 як за спадкоємцем за законом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 прабаби ОСОБА_3 , 1917 року народження, права власності на спадкове майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельні ділянки: площею 0,077 га - урочище «Біля хати», цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,1881 га - урочище «За рікою», цільове призначення для ведення особистого селянського господарства; земельну ділянку загальною площею 0,7027 га, цільове призначення для ведення особистого підсобного господарства, яка складається з двох окремих земельних ділянок площею 0,0357 га - урочище «Забрід», площею 0,6670 га - урочище «Перенизь»; земельну ділянка площею 0,06 га - урочище «Забрід», цільове призначення для ведення особистого селянського господарства;

- визнання за ОСОБА_1 як за спадкоємцем за законом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 прабаби ОСОБА_3 , 1917 року народження, права власності на спадкове майно: земельні ділянки: площею 0,1390 га - урочище «Кут», площею 0,1029 га - урочище «Забрід», цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, земельну ділянку площею 0,1105 га - урочище «Кичірка», цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. Цей позов обґрунтований таким.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка доводилася ОСОБА_3 , 1917 р.н., дочкою. За життя ОСОБА_3 прийняла спадщину до майна померлої дочки ОСОБА_4 , як спадкоємиця першої черги за законом, відповідно до вимог ст. 1261, ст. 1268, ст. 1270 ЦК України, яка постійно проживала на час смерті із спадкодавцем та протягом шести місяців з дня відкриття спадщини не відмовилася від прийняття спадщини. Чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . За цих підстав ОСОБА_3 вважалася єдиною спадкоємицею нерухомого майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 як спадкоємиця першої черги за законом, однак при житті не оформила право власності на спадкове майно померлої ОСОБА_3 – земельні ділянки, які належали ОСОБА_4 , згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 024217 виданого 31.07.2003 року.

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка доводилася позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_6 прабабусею по батьківській лінії.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй за життя нерухоме майно, а саме:

- житловий будинок з надвірними будовами, за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого була до дня смерті ОСОБА_3 , будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0770 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК 010472 належала ОСОБА_3 ;

- земельна ділянка загальною площею 0,5070 га, яка знаходиться в межах Міжгірської територіальної громади (правонаступник Репинської сільської ради), яка складається з чотирьох окремих земельних ділянок: урочище «Біля хати» площею 0,0770 га, цільове призначення для обслуговування житлового будинку; урочище «Кут» площею 0,1390 га, урочище «Зарікою» площею 0,1881 га, урочище «Забрід» площею 0,1029 га, цільове призначення для ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 010472, виданого 09.04.1998 року та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 252;

- земельна ділянка загальною площею 0,7027 га, яка знаходиться в межах Міжгірської територіальної громади (правонаступник Репинської сільської ради), яка складається з двох окремих земельних ділянок: урочище «Забрід» площею 0,0357 га; урочище «Перенизь» площею 0,6670 га, цільове призначення для ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 022589 виданого 01.03.2002 та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 37;

- земельна ділянка загальною площею 0,1705 га, яка знаходиться в межах Міжгірської територіальної громади (правонаступник Репинської сільської ради), яка складається з двох окремих земельних ділянок: урочище «Забрід» площею 0,06 га; урочище «Кичірка» площею 0,1105 га, цільове призначення для ведення особистого підсобного господарства, які за життя ОСОБА_3 успадкувала після смерті своєї дочки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та за життя була власником зазначеної ділянки згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 024217.

ОСОБА_3 , 1917 р.н., за життя склала три заповіти. Однак жоден із спадкоємців за заповітами ОСОБА_3 – ОСОБА_7 (батько позивачів), ОСОБА_8 , ОСОБА_9 спадщину за заповітом померлої баби ОСОБА_3 у визначений законом строк не прийняли, заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом нотаріусу не подавали. ОСОБА_7 , 1962 р.н., помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . ОСОБА_9 , 1964 р.н., помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , спадщину до майна померлої баби ОСОБА_3 не прийняв та приймати не бажає, про що ним було заявлено в суді під час розгляду справи № 302/1037/25, за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатська область, ОСОБА_8 про встановлення факту, що має юридичне значення. Згідно з рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 09.09.2025 року в справі №302/1037/25, яке набрало законної сили 10.10.2025 року, заяву ОСОБА_1 задоволено повністю, установлено факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання (більше шести місяців) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , на час відкриття за нею спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

03.11.2025 за заявою позивача ОСОБА_1 та на підставі рішення суду від 09.09.2025 року, справа № 302/1037/25, нотаріусом відкрито спадкову справу за № 153/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка ОСОБА_2 прийняла спадщину до майна померлої прабаби ОСОБА_3 шляхом подання заяви про прийняття спадщини за заявою ОСОБА_1 про надання ним, як спадкоємцем який прийняв спадщину, згоди на прийняття спадщини та подання заяви про прийняття спадщини правнучці померлої ОСОБА_2 . Ніхто інший із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини у встановлений законом строк не звертався. Спадкоємцями які прийняли спадщину за майном померлої ОСОБА_10 є позивачі кожен у рівних частках.

Отже, за вищенаведених обставин та нормативно правового обґрунтування позивачі на підставі вимог ст. 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, вважаються єдиними належними спадкоємцями за законом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , 1917 р.н., яка доводилася позивачам прабабою по батьківській лінії. Однак, не зважаючи на той факт що спадкове майно не є спірним, інших спадкоємців, окрім позивачів не має, спадкоємці між собою домовилися щодо розподілу спадкової маси, Дунаєв Ю.М., приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області, на вимогу позивачів виніс постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якими відмовив позивачам у видачі свідоцтв про право на спадщину за майном померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на вищенаведене спадкове майно, оскільки спадкоємцями є двоє правнуків, кожен у рівних частках, а тому видати одному із спадкоємців свідоцтво про право на спадщину в цілій частці неможливо, відсутній оригінал державного акту на право приватної власності на землю, відсутні витяги з Державного земельного кадастру на земельні ділянки, наявна суперечлива інформація в Даних державного реєстру актів цивільного стану та відсутні оригінали чи належним чином завірені копії заповітів.

Наведені обставини стали підставою для звернення до суду позивачами із вимогою про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як між матір`ю та дочкою, та визнання права власності на спадкове майно ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом. У зв`язку з невідповідністю у даних актів цивільного стану неможливо встановити в позасудовому порядку родинні стосунки між ОСОБА_11 » ОСОБА_12 , 1917 р.н, та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , як між матір`ю та дочкою. Метою встановлення факту родинних відносин між спадкодавцями є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна позивачами. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту родинних зв`язків, у зв`язку з недотримання правильності перекладу прізвища « ОСОБА_14 » з чеської мови на українську мову під час внесення актових записів про народження та одруження до даних актів цивільного стану Української РСР.

Винесені в справі процесуальні рішення

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 07.04.2026 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Позиції сторін за змістом процесуальних заяв

Сторона позивачів на розгляд справи в підготовче судове засідання не з`явилася, однак представниця позивачів подала суду заяву про розгляд підготовчого судового засідання без участі сторони позивачів з позицією підтримки позову та проханням задовольнити його на стадії підготовчого провадження у зв`язку з визнанням позову Міжгірською селищною радою.

Відповідач Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області в особі уповноваженого представника на розгляд справи в підготовче судове засідання не з`явився, проте ОСОБА_15 подала суду заяву, в якій зазначила, що Міжгірська селищна рада не має заперечень щодо задоволення позовних вимог та визнання за позивачами права власності на майно в порядку спадкування, додаткових доказів та клопотань не має, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України просить розглядати справу за відсутності представника Міжгірської селищної ради.

Оцінивши позиції сторін, подані в справу докази, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти та позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити, виходячи з такого.

Встановлені судом обставини

Згідно з архівною довідкою Державного архіву Закарпатської області №Ф-1257/01-17 від 21.07.2025 року в документах архіву є дані про те, що 22.02.1938 року у с.Репинне Міжгірського (тепер Хустського) району в книзі реєстрації актових записів про одруження під №10 було зареєстровано шлюб громадян ОСОБА_16 , 1911 р.н., та ОСОБА_17 , 1917 р.н.

ОСОБА_18 народилася ІНФОРМАЦІЯ_12 у с.Репинне Міжгірського району Закарпатської області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 14.10.1939 року зроблено відповідний запис за №129, її батьками зазначено ОСОБА_19 (батько) і ОСОБА_20 (мати), що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно з архівною довідкою Державного архіву Закарпатської області №М-1257/01-17 від 30.07.2025 року в документах архіву є дані про те, що ОСОБА_21 народилася ІНФОРМАЦІЯ_12 , про що в книгу реєстрації актів про народження с.Репинне Міжгірського (тепер Хустського) району внесено відповідний запис №129 від 14.10.1939 року, місце народження с.Репинне Міжгірського району Закарпатської області, батько – ОСОБА_22 , мати – ОСОБА_23 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб 11.06.1960 року, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 11.06.1960 року зроблено запис №8, після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові – ОСОБА_24 , дружині – ОСОБА_24 , що вбачається з свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 72 років у с.Репинне Міжгірського району Закарпатської області, про що в Книзі реєстрації смертей 20.10.2011 року виконкомом Репинської сільради Міжгірського району Закарпатської області зроблено відповідний актовий запис за №20, що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .

Згідно з довідкою Міжгірської селищної ради №52 від 05.02.2025 року померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , 1939 р.н., була постійною мешканкою АДРЕСА_1 ; разом з нею на день її смерті в зазначеному будинку проживала та була зареєстрована мати – ОСОБА_3 , 1917 р.н.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишила заповіт, який посвідчений 15.11.2007 року секретарем Репинської сільради Черепко М.В. та зареєстрований в реєстрі за №28, де своїм майном на випадок смерті розпорядилася так: належну їй земельну ділянку в розмірі 0,1105 га в ур.Кичірка згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК №024217, виданий Репинською сільрадою 31.07.2003 року, заповіла своєму синові ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_14 .

Спадкові справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 не заводилися, свідоцтва про право на спадщину – не видавалися, що вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №80009525 від 07.02.2025 року.

Чоловік ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис №14, що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 .

Прабаба позивачів по батьківській лінії ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 95 років у с.Репинне Міжгірського району Закарпатської області, про що 15.12.2012 року виконкомом Репинської сільради Міжгірського району Закарпатської області зроблено відповідний актовий запис за №25, що вбачається з свідоцтв про народження серії НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_11 , архівних довідок Державного архіву Закарпатської області №, №М-1257/01-17, Ф-1257/01-17 від 21.07.2025 року, 30.07.2025 року, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_12 .

Згідно з довідкою №53 від 05.02.2025 року Міжгірської селищної ради померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , 1917 р.н., була постійною мешканкою АДРЕСА_1 , разом з нею на день її смерті в зазначеному будинку більше 6 місяців проживав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , ніхто інший не проживав і не був зареєстрований.

Згідно з рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 09.09.2025 року в справі №302/1037/25, яке набрало законної сили 10.10.2025 року, заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області та ОСОБА_8 про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено повністю, установлено факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання (більше шести місяців) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , на час відкриття за нею спадщини за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, у рішенні зазначено, що заінтересована особа ОСОБА_8 – подав заяву, якою визнав фактичні обставини, викладені в заяві ОСОБА_1 , висловив відсутність заперечень проти задоволення заяви.

На випадок своєї смерті ОСОБА_3 залишила три заповіти, які посвідчені секретарем Репинської сільради Черепко М.В.:

1. 15.02.2002 року та зареєстрований у реєстрі за №8, де зробила таке розпорядження: домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 , з надвірними будівлями, земельну ділянку в розмірі 0,5070 га згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК №010472, виданий Репинською сільрадою 09.04.1998 року, заповіла своєму внукові ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ;

2. 15.11.2007 року та зареєстрований у реєстрі за №27, де зробила таке розпорядження: земельну ділянку в розмірі 0,10 га в ур.Зарікою згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК №010472, виданий Репинською сільрадою 09.04.1998 року, заповіла своєму внукові ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , земельну ділянку в розмірі 0,6670 га в ур.Перенизь згідно з державним актом на право приватної власності на землю серія ІІ-ЗК №022589, виданий Репинською сільрадою 01.03.2002 року, заповіла своєму внукові ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , земельну ділянку в розмірі 0,0357 га в ур.Забрід згідно з державним актом на право приватної власності на землю серія ІІ-ЗК №022589, виданий Репинською сільрадою 01.03.2002 року, заповіла своєму внукові ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_15 ;

3. 15.11.2007 року та зареєстрований у реєстрі за №29, де зробила таке розпорядження: домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 , з надвірними будівлями, земельну ділянку в розмірі 0,4070 га згідно з державним актом на право приватної власності на землю серія ІІ-ЗК №010472, виданий Репинською сільрадою 09.04.1998 року, заповіла своєму внукові ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_14

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис №8, а ОСОБА_9 – ІНФОРМАЦІЯ_8 , актовий запис №15, що вбачається з свідоцтв про смерть серії НОМЕР_13 , НОМЕР_14 .

03.11.2025 року приватним нотаріусом Хустського РНО Закарпатської області Дунаєв Ю.М. заведено спадкову справу №74811807 (номер справи 153/2025) до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №83107791 від 03.11.2025 року.

Згідно з постановами нотаріуса Хустського РНО Закарпатської області Дунаєв Ю.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.03.2026 року №, №59/02-31, 60/02-31:

- відмовлено у видачі ОСОБА_2 свідоцтв про право на спадщину за майном померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , земельні ділянки загальною площею 0,7027 га., які знаходяться на території Репинської сільської ради Хустського району Закарпатської області, земельну ділянку площею 0,077 га., яка знаходиться на території Репинської сільської ради Хустського району Закарпатської області урочище «Біля хати», земельну ділянку площею 0,1881 га., яка знаходиться на території Репинської сільської ради Хустського району Закарпатської області урочище «За рікою», та на земельну ділянку площею 0,06 га., яка знаходиться на території Репинської сільської ради Хустського району Закарпатської області урочище «Забрід», оскільки спадкоємцями є двоє правнуків, кожен у рівних частках, а тому видати одному із спадкоємців свідоцтво про право на спадщину в цілій частці неможливо, відсутні правоустановчі документи на житловий будинок з господарськими будівлями, відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного вище нерухомого майна, відсутній оригінал державного акта на право приватної власності на землю, відсутні витяги з Державного земельного кадастру на земельні ділянки, наявна суперечлива інформація в Даних державного реєстру актів цивільного стану та відсутні оригінали чи належним чином завірені копії заповітів;

- відмовлено у видачі ОСОБА_1 свідоцтв про право на спадщину за майном померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1390 га., яка знаходиться на території Репинської сільської ради Хустського району Закарпатської області урочище «Кут», земельну ділянку площею 0,1029 га., яка знаходиться на території Репинської сільської ради Хустського району Закарпатської області урочище «Забрід», та на земельну ділянку площею 0,1105 га., яка знаходиться на території Репинської сільської ради Хустського району Закарпатської області урочище «Кичірка», оскільки спадкоємцями є двоє правнуків, кожен у рівних частках, а тому видати одному із спадкоємців свідоцтво про право на спадщину в цілій частці неможливо, відсутні витяги з Державного земельного кадастру на земельні ділянки, наявна суперечлива інформація в Даних державного реєстру актів цивільного стану та відсутні оригінали чи належним чином завірені копії заповітів.

У вищенаведених постановах нотаріусом встановлено таке. Померла ОСОБА_3 на день своєї смерті була постійною мешканкою АДРЕСА_1 . На момент смерті з ОСОБА_3 за даною адресою разом проживав, але не був зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , - правнук. ОСОБА_3 склала заповіти, які посвідчено секретарем Репинської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області 15.02.2002 року за реєстровим №8 та 15.11.2007 року за реєстровими №, №27, 29. Оригінали заповітів відсутні у спадковій справі, спадкоємцем було надано копії зазначених заповітів, проте не завірених належним чином, а тому немає можливості встановити їх ідентичність оригіналу. Спадщину ОСОБА_2 прийняла шляхом подання заяви про прийняття спадщини за заявою ОСОБА_1 про надання ним, як спадкоємцем який прийняв спадщину, згоди на прийняття спадщини та подання заяви про прийняття спадщини правнучці померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_16 . Ніхто інший із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини у встановлений законом строк не звертався. Спадкоємцями які прийняли спадщину за майном померлої ОСОБА_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожен у рівних частках. Земельна ділянка площею 0,06 га., яка знаходиться на території Репинської сільської ради Хустського району Закарпатської області урочище «Забрід», належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_17 . На день смерті ОСОБА_4 була постійною мешканкою АДРЕСА_1 , разом з нею проживала та була зареєстрована ОСОБА_3 , 1917 р.н., - мати, яка і прийняла спадщину за померлою, але не оформила своїх спадкових прав. 15.11.2007 року ОСОБА_4 склала заповіт, який посвідчено секретарем Репинської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області Черепко М.В., за реєстровим №28, копію якого було надано спадкоємцем, проте не завірену належним чином, а тому немає можливості встановити її ідентичність оригіналу. Згідно архівної довідки виданої Державним архівом Закарпатської області 30.07.2025 року за №M-1257/01-11, ОСОБА_21 народилася ІНФОРМАЦІЯ_18 , батьком, якої зазначено ОСОБА_22 та матір`ю ОСОБА_23 , про що в книгу реєстрації актів про народження внесено відповідний запис №129 від 14 жовтня 1939 року, також згідно архівної довідки виданої Державним архівом Закарпатської області 21.07.2025 року за №Ф-1257/01-17, 22 лютого 1938 року у с. Репинне було зареєстровано шлюб громадян ОСОБА_16 (1911 р.н.) та ОСОБА_17 (1917 р.н.), про що в книгу реєстрації актових записів про одруження внесено відповідний запис № 10 від 22.02.1938 року. Зазначені невідповідності у даних актів цивільного стану ускладнюють встановлення родинних стосунків, оскільки прізвище померлої ОСОБА_4 , при народженні вказано « ОСОБА_14 », також прізвище « ОСОБА_14 » зазначено при реєстрації шлюбу ОСОБА_3 .

Згідно з випискою з погосподарської книги від 05.02.2025 року №56 Міжгірської селищної ради власником житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , (побудований орієнтовно в 1939 році, свідоцтво на право власності на даний житловий будинок сільською радою не видавалось) була до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 з 1917 р.н., будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0770 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, державний акт на право приватної власності на землю серія II-ЗК №010472.

Згідно з довідкою КП «Міжгірське БТІ» №68 від 14.03.2025 року станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , не зареєстроване.

Згідно з технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 , який виготовлений 04.03.2025 року ФОП ОСОБА_25 , цей будинок є одноповерховою будівлею, яка побудована у 1939 році, поруч з ним розташовані сарай та вбиральня. Згідно з експлікацією приміщень будинку садибного типу, загальна площа будинку складає 57,46 м2, з неї житлова – 36,56 м2; він складається з таких приміщень: коридору – 8,42 м2, двох житлових кімнат – 17,39 і 19,17 м2, кухні – 12,48 м2.

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 010472 від 09.04.1998 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 252, ОСОБА_3 , мешканці АДРЕСА_1 , на підставі рішення Репинської сільської ради народних депутатів 17 сесії 22 скликання від 12.11.1997 року за № 3 передано у приватну власність земельні ділянки загальною площею 0,5070 га в межах згідно з планом, для обслуговування житлового будинку (0,0770 га), ведення особистого підсобного господарства (0,43 га), які розташовані на території Репинської сільради народних депутатів, а саме: в урочищі «Біля хати» площею 0,0770 га, урочищі «Кут» площею 0,1390 га, урочищі «За рікою» площею 0,1881 га, урочищі «Забрід» площею 0,1029 га.

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 022589 від 01.03.2002 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 37, ОСОБА_3 , мешканці АДРЕСА_1 , на підставі рішення 15 сесії 23 скликання Репинської сільської ради народних депутатів від 02.05.2000 року передано у приватну власність земельні ділянки загальною площею 0,7027 га в межах згідно з планом, для розширення ведення особистого підсобного господарства, які розташовані на території Репинської сільради народних депутатів, а саме: в урочищі «Забрід» площею 0,0357 га, урочищі «Перенизь» площею 0,6670 га.

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 024217 від 31.07.2003 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за 1009 № 253, ОСОБА_4 , мешканці АДРЕСА_1 , на підставі рішення 19 сесії 23 скликання Репинської сільської ради народних депутатів від 08.02.2001 року передано у приватну власність земельні ділянки загальною площею 0,1705 га в межах згідно з планом, для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Репинської сільради, а саме: в урочищі «Забрід» площею 0,06 га, урочищі «Кичірка» площею 0,1105 га.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Частиною 1 ст.293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 1 ч.1 ст.315 ЦПК суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо (п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування»).

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Суд враховує також те, що встановлення факту родинних відносин породжує юридичні наслідки для позивачів, адже це впливає на спадкову масу після смерті ОСОБА_3 , що належала померлій на момент смерті і відповідно переходить до спадкоємців, при цьому встановити цей факт іншим шляхом неможливо.

У рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Враховуючи вищенаведене, оцінивши наявні у справі докази, а саме свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , архівні довідки Державного архіву Закарпатської області №, №М-1257/01-17, Ф-1257/01-17 від 21.07.2025 року, свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходжу до висновку, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до норм ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч.1,2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтею 1223 ЦК України передбачено:

- право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

- У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

- Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до статті 1263 ЦК України в третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Відповідно до статті 1264 ЦК України в четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 статті 1265 ЦК України в п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Частиною 1 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Відповідно до статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно із ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Прабаба позивачів по батьківській лінії ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Померла ОСОБА_3 на день своєї смерті була постійною мешканкою АДРЕСА_1 . На момент смерті з ОСОБА_3 за даною адресою разом проживав, але не був зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , - правнук. ОСОБА_3 склала заповіти, які посвідчено секретарем Репинської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області 15.02.2002 року за реєстровим №8 та 15.11.2007 року за реєстровими №, №27, 29. Однак жоден із спадкоємців за заповітами ОСОБА_3 – ОСОБА_7 (батько позивачів), ОСОБА_8 , ОСОБА_9 спадщину за заповітом померлої баби ОСОБА_3 у визначений законом строк не прийняли, заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом нотаріусу не подавали. ОСОБА_7 ,1962 р.н., помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . ОСОБА_9 , 1964 р.н., помер ІНФОРМАЦІЯ_8 . ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , спадщину до майна померлої баби ОСОБА_3 не прийняв. Спадщину ОСОБА_2 прийняла шляхом подання заяви про прийняття спадщини за заявою ОСОБА_1 про надання ним, як спадкоємцем який прийняв спадщину, згоди на прийняття спадщини та подання заяви про прийняття спадщини правнучці померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_16 . Ніхто інший із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини у встановлений законом строк не звертався. Спадкоємцями, які прийняли спадщину за майном померлої ОСОБА_3 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожен у рівних частках. Однак постановами нотаріуса Хустського РНО Закарпатської області Дунаєв Ю.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.03.2026 року №, №59/02-31, 60/02-31 відмовлено у видачі позивачам свідоцтв про право на спадщину за майном померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 на спадкове майно, оскільки спадкоємцями є двоє правнуків, кожен у рівних частках, а тому видати одному із спадкоємців свідоцтво про право на спадщину в цілій частці неможливо, відсутні правоустановчі документи на житловий будинок з господарськими будівлями, відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного вище нерухомого майна, відсутній оригінал державного акта на право приватної власності на землю, відсутні витяги з Державного земельного кадастру на земельні ділянки, наявна суперечлива інформація в Даних державного реєстру актів цивільного стану та відсутні оригінали чи належним чином завірені копії заповітів.

Такі дії нотаріуса відповідають підпунктам 4.18, 4.21, 4.23 пункту 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5), згідно яких видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку. Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

У п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з можливих способів захисту цивільних та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Постановами приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області відмовлено позивачам у видачі свідоцтв про право на спадщину і ці постанови унеможливлюють оформлення ними спадщини у позасудовому порядку.

За вищенаведених обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає до задоволення в повному обсязі, при цьому визнання позову відповідачем не суперечить вимогам закону та не порушує права та інтереси інших осіб. Адже спадкоємці за заповітом до майна померлої ОСОБА_18 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , померли, а ОСОБА_8 при розгляді справи №302/1037/25 підтвердив, що спадщину до майна спадкодавця не прийняв. При цьому ніхто інший, окрім позивачів, із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини у встановлений законом строк не звертався, що встановлено нотаріусом.

Розподіл судових витрат

Суд враховує те, що ОСОБА_2 сплатила судовий збір у розмірі 3751 грн 94 коп, а ОСОБА_1 – у сумі 1996 грн 80 коп та ту обставину, що відповідач визнав позов до розгляду справи по суті.

Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вищенаведене, позивачам слід повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ними при поданні позову до суду.

Керуючись ст.ст. 200, 206, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнання позову відповідачем прийняти.

Позов задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_16 (РНОКПП НОМЕР_15 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) як за спадкоємцем за законом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 прабаби ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадкове майно:

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельні ділянки: площею 0,0770 га - урочище «Біля хати», цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,1881 га - урочище «За рікою», цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 010472 від 09.04.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №252;

- земельну ділянку загальною площею 0,7027 га, цільове призначення для ведення особистого підсобного господарства, яка складається з двох окремих земельних ділянок площею 0,0357 га - урочище «Забрід», площею 0,6670 га - урочище «Перенизь», згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 022589 від 01.03.2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №37;

- земельну ділянку площею 0,06 га - урочище «Забрід», цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 024217 від 31.07.2003 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за 1009 №253.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (РНОКПП НОМЕР_16 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) як за спадкоємцем за законом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 прабаби ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадкове майно:

- земельні ділянки площею 0,1390 га - урочище «Кут», площею 0,1029 га - урочище «Забрід», цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 010472 від 09.04.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №252;

- земельну ділянку площею 0,1105 га - урочище «Кичірка», цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 024217 від 31.07.2003 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за 1009 №253.

Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову до суду, що становить суму 1875 грн 97 коп.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову до суду, що становить суму 998 грн 40 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Рішення складено 08.05.2026 року.

Суддя В. П. Кривка

Оригінал: reyestr.court.gov.ua