Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №641/675/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 травня 2026 року

м. Харків

справа № 641/675/25

провадження № 22-ц/818/2647/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту батьківства та стягнення аліментів за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 адвоката Пасмурової Ірини Олександрівни та ОСОБА_2 на рішення Слобідського районного суду м. Харкова від 30 грудня 2025 року, постановлене під головуванням судді Онупко М.Ю., -

в с т а н о в и в:

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якому просила встановити факт батьківства, а саме визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що внести відомості до актового запису: батьком дитини вказати громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі від усіх видів заробітку (доходу) починаючи з дня подання даної позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття. .

Рішенням Слобідського районного суду м. Харкова від 30 грудня 2025 року позовні вимоги задоволено частково. Встановлено факт батьківства, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Зобов`язано уповноважений орган реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису № 382 від 01 лютого 2020 року про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), де у відомості про батьківство вказати батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/5 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 січня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1816 грн. 80 коп.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Пасмурова І.О. просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення аліментів в 1/4 частині від усіх видів заробітку (доходу), починаючи з дня подання даної позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, вказує, на неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вважає, що рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі 1/5 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача ухвалено з порушенням норм матеріального права, оскільки відповідачем не надано доказів для зменшення розміру аліментів визначених законом.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів та ухвалити нове, яким встановити аліменти на дитину ОСОБА_3 , у рекомендованому розмірі аліментів для дитини відповідного віку тобто 2563 грн. на місяць.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини справи та не надано належної оцінки доказам у справі, суд першої інстанції не в повній мірі врахував надані до суду докази матеріального стану відповідача та не переконався у достатності заробітку, як платника аліментів. Зазначає, що у нього наявна заборгованість за кредитними договорами, а також наявні кредитні зобов`язанні по іпотеці та заборгованість за комунальні послуги. Суд першої інстанції також мав врахувати інтереси іншої дитини від шлюбу ОСОБА_4 . Суд першої інстанції не врахував наявність у відповідача одинокої непрацездатної матері, яка як особа похилого віку, часто хворіє, потребує стороннього догляду та матеріальної підтримки на придбання ліків, продуктів харчування та інших засобів для існування. Крім того посилається на наявність у нього хронічних захворювань, перенесених операцій та необхідності відповідних майнових витрат на пітримання стану здоров`я.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог в частині стягнення аліментів, тому в іншій частині рішення суду, судом апеляційної інстанції не переглядається.

Задовольняючи позовні вимоги в частині встановлення факту батьківства, суд першої інстанції виходив з того, що судовим розглядом доведено наявність біологічного споріднення між ОСОБА_2 і дитиною ОСОБА_3 , Визначаючи розмір аліментів,суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи наявні в матеріалах справи докази, наявність у відповідача ще однієї малолітньої дитини, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/5 частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму, починаючи з 28.01.2025 року та до досягнення дитиною повноліття.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 01.02.2020 року виданого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с. 6).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України № 00040270647 від 27.06.2023 року відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 записані відповідно до частини першої статті 135 СК України (а.с. 8).

Згідно до висновку експерта № СЕ-19/121-25/9289-БД від 20.06.2025 року вбачається, що між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є біологічна спорідненість. Ймовірність даної події становить не менше ніж 99,999997%. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 може бути біологічним батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ймовірність даної події становить не менше ніж 99,999999998% (а.с. 68-72).

Рішення суду першої інстанції в частині встановлення батьківства не оспорюється і судом апеляційної інстанції не переглядається.

Дитина проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні.

Як на підставу позовних вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що вона мала стосунки з ОСОБА_2 , в результаті чого у них народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В зв`язку із тим, що відповідач перебував у шлюбі, відомості про батька дитини були внесені відповідно до ч.1 ст. 135 СК України. Також пояснила, що під час вагітності відповідач вказував про те, що визнає дитину та буде надавати допомогу, однак потім припинив надавати матеріальну допомогу і опікуватися сином. У зв`язку з цим просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) починаючи з дня подання даної позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статті 183, 184 СК України.

Згідно ст. ст. 12, 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Матеріали справи свідчать про те, що сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дитина проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є працездатною особою.

ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі та має дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

З урахуванням фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач є працездатним та має можливість сплачувати аліменти, та дійшов правильного висновку про те, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття у розмірі 1/5 з усіх видів заробітку.

Доводи апелянта про те, що на його утриманні перебуває ще одна дитина ОСОБА_6 судом першої інстанції враховано при визначенні розміру аліментів.

Посилання на те, що на утриманні відповідача також перебуває його одинока непрацездатна матір, яка як особа похилого віку, часто хворіє, потребує стороннього догляду та матеріальної підтримки на придбання ліків, продуктів харчування та інших засобів для існування колегією суддів не приймається до уваги, оскільки відповідачем не надано доказів, що його матір перебуває на повному забезпеченні відповідача.

Висновок суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітної дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/5 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 січня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття, відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Підстав для стягнення аліментів у розмірі частини колегія суддів не вбачає.

Рішення суду ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 адвоката Пасмурової Ірини Олександрівни та ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Слобідського районного суду м. Харкова від 30 грудня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Ю.М. Мальований

Н.П. Пилипчук