Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №393/239/26 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

Справа № 33/4809/240/26 Головуючий у суді І інстанції: Подліпенець Є.О.

Категорія: ст.126 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,

з участю:

представника особи, яка притягається до відповідальності – адвоката Заборського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу адвоката Заборського О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років та з оплатним вилученням транспортного засобу автомобіля марки "Mitsubishi Lancer”, державний номерний знак НОМЕР_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років та з оплатним вилученням транспортного засобу автомобіля марки "Mitsubishi Lancer”, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Стягнуто з ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

Згідно постанови суду ОСОБА_1 15.03.2026 о 10:15 год в селищі Кам`янець по вул. Криворізька, 44, керував транспортним засобом "Mitsubishi Lancer”, державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, тобто не мав посвідчення водія відповідної категорії «В», правопорушення вчинено повторно протягом року, про що свідчить постанова ЕНА №4936440 від 10.06.2025р., чим порушив п.2.1 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.5 ст.126 КУпАП.

В апеляційній скарзі адвокат Заборський О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, події, які були покладені працівниками поліції в основу складення адміністративного протоколу, мали місце 15.03.2026 року о 10:15 годині .

Разом із тим сам протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 633245 був складений лише 06.04.2026 року, тобто майже через три тижні після виявлення адміністративного правопорушення.

Вказана обставина сама по собі є надзвичайно важливою, оскільки фактично свідчить про безпідставне та необґрунтоване зволікання працівників поліції зі складанням адміністративного протоколу, що у подальшому призвело до істотного порушення права ОСОБА_1 на захист та фактичного позбавлення його можливості отримати ключові докази своєї невинуватості.

Разом з тим відеозапис, долучений до матеріалів справи, є неповним, не безперервним, містить суттєві часові прогалини та не відображає безпосередньо самого факту руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Вказані доводи були детально викладені у клопотанні про визнання відеозапису неналежним доказом.

Так, зі змісту матеріалів справи вбачається, що у протоколі про адміністративне правопорушення у пункті 10 «Технічний засіб відеозапису» зазначено лише один технічний пристрій — БК 966331 . Водночас фактично до матеріалів справи долучено декілька різних відеозаписів з різних бодікамер, зокрема БК 966314 та БК 966331, при цьому саме відеозапис з БК 966314 нібито повинен був фіксувати саму подію адміністративного правопорушення, тобто рух транспортного засобу, його зупинку та безпосереднє спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 .

Разом із тим відеозапис з БК 966314 починається лише з 10:18 години, хоча згідно самого протоколу ОСОБА_1 нібито керував транспортним засобом вже о 10:15 годині. Тобто, на думку апелянта ключовий проміжок часу — а саме з 10:15 до 10:18 години — у матеріалах справи взагалі відсутній.

Разом із апеляційною скаргою адвокат Заборський О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав клопотання про визнання протоколу неналежним доказом.

Вказане клопотання мотивоване тим, що у матеріалах справи відсутня постанова суду про адміністративне правопорушення, а тому і докази повторності також відсутні. Роздруківка з адмінпрактики, на яку посилається працівник поліції при складанні матеріалів, як на повторність вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП, не може бути належним доказом такої повторності, вона не має позначки про набрання законної сили, не містить інформації про накладення стягнень, арештів тощо.

Також, до матеріалів справи фактично доданий відеозапис з БК 966314 та БК 966331, хоча у вищезазначеному протоколі, п. 10 2Технічний засіб відеозапису2 - зазнається взагалі тільки один пристрій “966331”. По-друге, як вбачається з матеріалів протоколу серії ЕПР 1 № 633245, а саме п. 7 «Місце скоєння та суть адміністративного правопорушення, опис установлених даних» - часом зупинки авто зазначено — 10:15:00, хоча, як вбачається із відеозапису, а саме запису з бодікамери - фіксування подій починається з 10:18 хвилини.

Вказує, що наявна невідповідність у часі, зазначеному в протоколі та фактично зафіксованому на відеозаписі з бодікамери поліцейського. Такі чинники суперечать один одному, а також даним протоколу, що свідчить про порушення вимог ст. 256 КУпАП щодо правильності та повноти складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складається невідкладно після виявлення правопорушення.

Натомість у даній справі наявна істотна процесуальна затримка: подія відбулася 15.03.2026 о 10:15 годині, а сам протокол було оформлено лише 06.04.2026 о 08:57 годині, тобто майже через місяць після самої події.

Як вбачається з відеозапису, на якому зафіксовано момент складання адміністративного протоколу 06.04.2026 року, працівник поліції зазначає, що протокол складається повторно у зв`язку із допущенням технічної помилки при складанні протоколу від 15.03.2026 року, але не зазначає якої саме. Відповідний рапорт або довідка із зазначенням причин складання запізно протоколу - в матеріалах справи відсутні.

Також адвокат Заборський О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав клопотання про визнання відеозапису неналежним доказом.

Вказує, щона відеозаписі з долученого до матеріалів справи диску належним чином не зафіксовано руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Зокрема, на відеозаписі чітко видно, що авто не рухається, стоїть на краю дороги. Будь-який належний та допустимий доказ керування транспортним засобом у матеріалах справи відсутній.

А тому, знаходження біля або навіть у салоні транспортного засобу, який не є у стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції – залишити без змін, з таких підстав.

В суді апеляційної інстанції адвокат Заборський О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, зазначивши, що ОСОБА_1 знаходився біля транспортного засобу. Відеозапис не здійснювався самого початку. Через порушення строків складання протоколу порушено право особи на захист, оскільки а адвокатський запит сторона захисту не отримала повний відеозапис оскільки пройшов 1 місяць. В матеріалах справи відсутні докази повторності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 2.1 а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Повторним відповідно до статті 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому, винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 633245 від 06.04.2026, яким підтверджується, що саме 15.03.2026р. о 10:15 год в с-щі Кам`янець по вул. Криворізька, 44, мало місце правопорушення, яке ставиться в вину

ОСОБА_1 ;

- копією постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4936440 від 10.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адмін. відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, яка сумнівів у достовірності суду апеляційної інстанції не викликає. Крім того, вказана постанова не оскаржена ОСОБА_1 та набрала – законної сили;

- довідками інспектора САП відділу взаємодії з громадами Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про те, що ОСОБА_1 притягувався до адмінвідповідальності протягом року, про належність транспортного засобу "Mitsubishi Lancer”, державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 останньому та про відсутність за відомостями ГСЦ МВС станом на 15.03.2026р. посвідчення водія ОСОБА_1 ;

- розпискою ОСОБА_1 про те, що він зобов`язується сьогодні та в подальшому не сідати за кермо транспортного засобу;

- відеозаписами наявними в матеріалах справи на яких зафіксована, що спілкування працівників поліції з водієм транспортного ОСОБА_1 . Так, причиною зупинки була інформація про керування водієм транспортний засобом без страхового полісу. В ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечує факту керування ним транспортним засобом.

Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що дії працівника поліції є правомірними, а протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог 2.1 а ПДР України складений відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно п. 2.1 а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

А тому, факт порушення п. 2.1 ПДР - є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 КУпАП, оскільки законодавцем чітко передбачено імперативний обов`язок водія мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

В матеріалах справи наявні докази того, що ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортним засобом не отримував, 10.06.2025 притягався до адміністративвної відповідальності за 10.06.2025 та повторно протягом року, а саме 15.03.2026 знову вчинив адміністративне правопорушення.

А тому, вказані дії ОСОБА_1 утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

В матеріалах справи наявний відеозапис на підставі якого можливо перевірити, дії працівників поліції на правомірність та відповідність обставин зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення.

Перевіркою інформації, яка зафіксована на диску відеозапису апеляційним судом не було встановлено жодних порушень дій працівників поліції.

Враховуючи те, що на відеозаписі повно та чітко зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення апеляційний суд не має сумнівів стосовно обставин правопорушення викладених у протоколі.

Що стосується доводів про не доведеність факту керування транспортним засобом, необхідно зазначити наступне.

В матеріалах справи наявний відеозапис на якому зафіксовано те, що причиною зупинки була інформація про керування водієм транспортний засобом без страхового полісу. В ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечує факту керування ним транспортним засобом.

Також в матеріалах справи наявна розписка ОСОБА_1 про те, що він зобов`язується сьогодні та в подальшому не сідати за кермо транспортного засобу.

З огляду на викладене на відеозаписах безпосередньо на відеозаписах не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, однак з вищезазначених доказів можливо зробити беззаперечний висновок про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

З цих же підстав суд не враховує письмові пояснення ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом.

Що стосується доводів апеляції про визнання відеозапису неналежним доказом.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Переглядаючи відеозаписі встановлено, що за своєю суттю вони є безперервними та фактично продовжують один одного.

Отже, наявний у справі диск з відеозаписом є належними та допустимими доказами. Докази на підтвердження протилежного, в матеріалах справи відсутні.

Необхідно зазначити про те, що ОСОБА_1 та його захисник не оспорюють дійсність даних зафіксовані на відеозаписі.

А тому, враховуючи те, що інформація яка міститься на відеозаписі не оспорюється жодними учасниками справи ні в суді першої та апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що докази, які містяться на диску є достатніми та необхідними для встановлення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Що стосується доводі про те, що на відеозаписах не зафіксовано перше спілкування ОСОБА_1 з працівником поліції.

Так відеозапис наявний в матеріалах справи починається з того, що працівник поліції підходить до транспортного засобу "Mitsubishi Lancer” та вітається з водієм.

Вказане безпосередньо свідчить про те, що наявний відеозапис в матеріалах справи є записом початку розмови ОСОБА_1 з працівником поліції.

Необхідного також зазначити про те, що ОСОБА_1 та його захисником не зазнають про саме конкретні обставини, які мали місце та не зафіксовані на відеозаписі.

Тому, не можуть бути враховані доводи апелянта про розбіжність в часі, який зазначено на відео реєстраторі та часі скоєння адміністративного правопорушення зазначеному у складеного протоколі.

Розходження в часі апеляційний суд розцінює, як технічний збій в роботі електроприладів, пов`язаний з похибкою після розрядки акумуляторів приладу відео реєстраторі, який може не збігатися з реальним часом. При цьому, розбіжність у часі вказаному в протоколі та часі, що міститься на записі не може бути підставою для скасування постанови суду, оскільки це логічно пояснюється технічними особливостями роботу пристрою, настройками часу в приладах, які можуть не співпадати з точним часом у зв`язку з некоректною роботою акумуляторної батареї, у разі розряджання якої збивається дата.

Щодо визнання протоколу про адміністративне правопорушення неналежним доказом.

Так захисник як підставу для визнання протоколу неналежним доказом посилається не те, що постанова не має позначки про набрання законної сили, не містить інформації про накладення стягнень, арештів тощо.

Разом з тим, вказана підстава не можу бути враховано оскільки в даному випадку сторона захисту з метою спростування факту притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності мала можливість самостійно звернутися до орачів поліції з метою спростування вказаних обставин.

В той же час наявна у справі копія постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4936440 від 10.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адмін. відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, містить позначку від руки згідно з оригіналом, підпис та посаду особу яка виготовляла її копію.

Відсутність печатки не можу бути автоматичною підставою для визнання її неналежним.

Крім того, згідно довідки аналітичної системи ІПНП «Інформаційний портал», що видана інспектором САП відділу взаємодії з громадами Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Єлизаветою Шураковою - Тимченко О.О. притягувався до адмін. відповідальності протягом року. Також встановлено належність транспортного засобу "Mitsubishi Lancer”, державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 останньому та про відсутність за відомостями ГСЦ МВС станом на 15.03.2026р. посвідчення водія ОСОБА_1 .

Апеляційний суд враховує, що вищезазначена інформація надана уповноваженою посадовою особою з офіційної електронної інформаційної системи ІПНП, а тому сумнівів у суду апеляційної інстанції не викликає.

Вказана інформаційно-комунікаційна система «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі – система ІПНП) - є однією із функціональних підсистем єдиної інформаційної системи МВС та використовується Національною поліцією України. Відповідно до Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС від 03.08.2017 № 676, який зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 серпня 2017 року за № 1059/30927, власником система ІПНП є Національна поліція України, а її адміністратором – уповноважений структурний підрозділ апарату центрального органу управління Національної поліції України.

Також, захисник як підставу для визнання протоколу неналежним доказом посилається не те, що в протоколі зазначено час зупинки транспортного засобу 10:15:00, хоча, як вбачається із відеозапису, а саме запису з бодікамери - фіксування подій починається з 10:18 хвилини.

Однак вказане не можу бути враховано, оскільки з відеозапису відеозапис наявний в матеріалах справи починається з того, що працівник поліції підходить до транспортного засобу "Mitsubishi Lancer” та вітається з водієм.

Тобто у даному випадку ОСОБА_1 мав можливість керувати транспортним засобом о 10:15 хвилині та бути зупиненим працівниками поліції, а вже після зупинки працівник поліції о 10:18 хвилини увімкнув нагрудну камеру.

Захисник як підставу для визнання протоколу неналежним доказом посилається не те, що протокол було оформлено лише 06.04.2026 о 08:57 годині, тобто майже через місяць після самої події.

Однак вказане не можу бути враховано, оскільки 15.03.2026 відносно

ОСОБА_1 складався протокол за ч.5 ст.126 КУпАП.

На відеозаписі зафіксовано пояснення інспектора поліції про те, що в програмі стався технічний збій та 06.04.2026 ОСОБА_1 запрошено для складання протоколу.

В той же час оскільки на момент складання як 15.03.2026 так і 06.04.2026 в Україні введено військовій стан, а також можливість будь-яких атак на інформаційну систему України, крім того працівники поліції можуть у звзяку з технічними помилками здійснити доопрацювання матеріалів та скласти інший протокол, що не суперечить вимогам Інструкції. А тому, суд приходить до висновку про те, що протокол складений 06.04.2026 на ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП є належним доказом оскільки відповідає обставинам, які мали місце, підтверджують належними та допустимим доказами.

З огляду на викладене судом не може бути враховано визнання протоколу про адміністративне правопорушення неналежним доказом.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_2 адміністративне стягнення, в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим. При цьому, санкція вказаної статті передбачає обов`язкове призначення додаткового стягнення - позбавлення права керування незалежно від його наявності.

Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.

За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясував всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях

ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Заборського О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , – залишити без задоволення, а постанову Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2026 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.А. Бондарчук