Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №404/3546/25 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 квітня 2026 року м. Кропивницький

справа № 404/3546/25

провадження № 22-ц/4809/614/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя – Дьомич Л. М. (суддя-доповідач),

судді – Дуковський О. Л., Карпенко О. Л,

за участю секретаря судового засідання Соловйової І. О.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідачі – Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

ОСОБА_2 ,

третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько Олександр Олександрович,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Шмалька Олександра Олександровича, про визнання права власності та скасування арешту майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 27 листопада 2025 року (суддя Іванова Н. Ю.).

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позову

-У квітні 2025 року представник позивача, адвокат Нофенко Ю.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Фортечного районного суду міста Кропивницького з позовною заявою до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько Олександр Олександрович, про:

- визнання права власності на автомобіль марки ЗАЗ-DAEWOO, модель SENS, 2005 року випуску, колір білий, VIN № кузова (шасі рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію СТР НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 ;

- скасувати арешт, накладений постановою про арешт майна боржника № 76663459 від 27 листопада 2024 р, приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько О.О., на автомобіль марки ЗАЗ-DAEWOO, модель SENS, 2005 року випуску, колір білий, VIN № кузова (шасі рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію СТР НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 .

В обґрунтування позову зазначено, що 01 серпня 2023 року між ФОП ОСОБА_3 (комісіонер) та ОСОБА_2 (комітент) укладено договір комісії № 8069/23/014365.

Згідно п. 1.1. договору комісіонер зобов`язався за дорученням комітента за комісійну плату вчиняти за рахунок комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу: марка, модель ЗАЗ-DAEWOO SENS, 2005 року випуску, колір білий, VIN № кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію СТР НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , зареєстрований за власником (комітентом за договором комісії) транспортного засобу 02 грудня 2022 року за ціною, не нижче узгодженої сторонами, а саме: 50 000 грн.

02 серпня 2023 року між суб`єктом господарювання, що здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу, ФОП ОСОБА_4 , який є комісіонером та діє у відповідності до п. 8 Постанови КМУ №1388 від 07 вересня 1998 року та на підставі укладеного з власником транспортного засобу договору комісії № 8069/23/014365 від 01 серпня 2023 року (з однієї сторони), та ОСОБА_1 (з другої сторони), укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу.

Згідно п. 2.2 договору, покупець набуває право власності на транспортний засіб з моменту підписання сторонами даного договору купівлі-продажу.

Після укладеного договору купівлі-продажу транспортний засіб зламався, потребував дорого вартісного ремонту, автомобіль 2005 року, що становило перешкоди в експлуатації, відтак, здійснити перереєстрацію транспортного засобу з попереднього власника на нового довгий час не вдавалось. Згодом, коли позивач їхав здійснити перереєстрацію транспорту в Сервісному центрі МВС, він був зупинений співробітниками патрульної поліції, які повідомили про арешт, розшук автомобіля і здійснили вилучення.

Невизнання права власності на спірне рухоме майно та його обтяження порушує права позивача як власника та становить перешкоди у реалізації такого права.

Відзив на позовну заяву

17 липня 2025 року представником АТ КБ «Приватбанк» поданий відзив на позовну заяву, яким вказано, що боржник за виконавчим провадженням ОСОБА_2 , не за одним кредитним договором і не за одним судовим рішенням, винен кошти банку.

Так, 21 листопада 2023 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська прийнято заочне рішення суду по цивільній справі № 203/4945/23 за позовом банку до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яким позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором № б/н від 30 жовтня 2022 року (кредит «Оплата частинами») у розмірі 37 307 грн 68 коп, яка складається з: 37 270,40 грн – заборгованість по тілу кредиту, 37,28 грн – заборгованість за відсотками, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 грн, а загалом 39 991 гривня 68 копійок.

23 листопада 2023 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська прийнято заочне рішення суду по цивільній справі № 203/5459/23 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яким позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 26 серпня 2020 року (кредит по кредитній карті «Універсальна»), яка виникла станом на 05 вересня 2023 року, в сумі 95582 грн. 37 коп, що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 77658 грн 05 коп, за простроченими відсотками - 17924 грн32 коп, а також судовий збір в сумі 2684 грн.

Таким чином арешт, накладений приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько О.О. (ВП: 76663459) на майно/автомобіль боржника ОСОБА_2 є законним та обґрунтованим.

Натомість, продаж автомобіля боржником є прямим свідченням його бажання уникнути відповідальності та не сплачувати борги перед кредитором.

Заборгованість ОСОБА_2 перед банком за вищевказаними договорами/рішеннями судів не сплачена, що підтверджується банківськими виписками та розрахунками заборгованості.

У разі сплати боржником або іншою особою сум заборгованості за договорами та виконання рішень судів, отримання від банку в порядку ст. 545 ЦК України підтвердження/ довідки про виконання відповідного зобов`язання, банк не заперечуватиме проти задоволення позову.

Судове рішення

Рішенням Фортечного районного суду міста Кропивницького від 27 листопада 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько Олександр Олександрович, про визнання права власності та скасування арешту майна, відмовлено.

Суд дійшов висновку, що в установленому порядку договір купівлі-продажу спірного автомобіля між попереднім власником і позивачем не укладався, таким чином фактично перехід права власності на автомобіль не відбувся. Також відсутні підстави для зняття арешту з автомобіля, оскільки позивач не набув права власності на автомобіль, а зняття арешту порушить права банку, як стягувача, оскільки саме з метою задоволення вимог банку був накладений арешт на майно відповідача ОСОБА_2 , який є боржником за виконавчим провадженням.

Оскільки договір купівлі-продажу спірного автомобіля було укладено між сторонами у простій письмовій формі, не у сервісному центрі МВС України та без присутності адміністратора такого органу, суд дійшов висновку про те, що сторони не дотрималися порядку укладення договору купівлі-продажу автомобіля, відтак оспорюваний договір є неукладеним, а за фактом неукладеності договору, у сторін не виникає жодних прав та обов`язків.

Апеляційна скарга

Не погоджуючись з судовим рішенням, представник позивача адвокат Нофенко Юлія подала апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 27.11.2025р та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько Олександр Олександрович, про визнання права власності та скасування арешту майна - задовольнити.

В обґрунтування оскарження вказала, що судом першої інстанції при вирішенні спору не враховані суттєві обставини, а саме, що набуття права власності на транспортний засіб за позивачем підтверджується матеріалами справи,зокрема договором купівлі-продажу, приватним виконавцем після набуття позивачем такого права було накладено арешт на транспортний засіб, як на майно, що належало іншій особі, а не боржнику та оголошено майно в розшук. Перебування належного позивачеві майна під арештом за постановою приватного виконавця, унеможливлює проведення відповідних реєстраційних дій щодо спірного майна.

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу, представник відповідача АТ КБ „ПРИВАТБАНК” Якушев С.О. заперечив щодо мотивів оскарження та вказав, що ОСОБА_2 є боржником перед банком, з метою уникнути відповідальності уклав фраудаторний правочин, порушуючи принцип доброчесності та приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення

Навіть та обставина, що правочин із третьою особою, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає, що правочин спрямований на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства.

Отже, оскаржуване рішення суду повністю відповідає вимогам чинного законодавства України та судовій практиці Верховного Суду, а тому апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Рух справи

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 05 лютого 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 27 листопада 2025 року; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 26 лютого 2026 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 27 листопада 2025 рокупризначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 08 квітня 2026 року о 14 годині 00 хвилин.

Ухвалою від 03 квітня 2026р клопотання Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференцій поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів задоволено.

Забезпечена участь представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» – адвоката Якушева Сергія Олександровича у судових засіданнях у справі №404/3546/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 27 листопада 2025 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

Позиція сторін

Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд. Представник позивача, адвокат Нофенко Ю. підтримала мотиви, викладені в апеляційній скарзі, наполягала на скасуванні судового рішення та задоволенні позовних вимог.

Представник Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» адвокат Якушев Сергій Олександрович заперечував щодо доводів скарги, наполдягав на незмінності судового рішення.

Відповідач ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явився, шо не перешкодлжає слуханню справи.

Обставини встановлені судом

За інформацією Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виходить, що на примусовому виконанні у приватного виконавця знаходиться виконавче провадження № 76663459, в якому стягувачем є АТ КБ «Приватбанк», боржником - ОСОБА_2

01 серпня 2023 року між ФОП ОСОБА_3 (комісіонер) та ОСОБА_2 (комітент) укладено договір комісії № 8069/23/014365.

Згідно п. 1.1. договору комісіонер зобов`язався за дорученням комітента за комісійну плату вчиняти за рахунок комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу: марка, модель ЗАЗ-DAEWOO SENS, 2005 року випуску, колір білий, VIN № кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію СТР НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , зареєстрований за власником (комітентом за договором комісії) транспортного засобу 02 грудня 2022 року за ціною, не нижче узгодженої сторонами, а саме: 50 000 грн.

01 серпня 2023 року було проведено та складено акт технічного стану транспортного засобу.

02 серпня 2023 року між суб`єктом господарювання, що здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу, ФОП ОСОБА_4 , який є комісіонером та діє у відповідності до п. 8 Постанови КМУ №1388 від 07 вересня 1998 року, та на підставі укладеного з власником транспортного засобу договору комісії № 8069/23/014365 від 01 серпня 2023 року (з однієї сторони), та позивачем ОСОБА_1 (з другої сторони), укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу.

Згідно п. 2.2 договору, покупець набуває право власності на транспортний засіб з моменту підписання сторонами даного договору купівлі-продажу.

02 серпня 2023 року складено акт огляду реалізованого транспортного засобу.

Договір купівлі-продажу виконано у простій письмовій формі, реєстрацію права власності в Сервісному центрі МВС, не здійснено.

Норми права, якими керувався суд

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності на майно набувається на підставах не заборонених законом, зокрема із правочинів.

Згідно з п. 3 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів неоподаткованого мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першої ст. 206 цього Кодексу.

Письмова форма договору купівлі-продажу автомобіля передбачена й постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. №1388, якою затверджені «Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів та мотоколясок» (далі-Правила).

Згідно з п.2 «Правил» вони є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб.

Відповідно до п. 7 зазначених «Правил» власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Згідно п. 8 «Правил» державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Абз. 4 п. 8 «Правил» передбачені документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Мотиви апеляційного суду

Спірні правовідносини виникли за наслідком укладеного 01 серпня 2023 року між ФОП ОСОБА_3 (комісіонер) та ОСОБА_2 (комітент) договору комісії № 8069/23/014365, на підставі якого 02 серпня 2023 року між суб`єктом господарювання, що здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами та позивачем ОСОБА_1 , укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу автомобіля марки ЗАЗ-DAEWOO, модель SENS, 2005 року випуску, колір білий, VIN № кузова (шасі рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію СТР НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 .

Транспортний засіб позивач не зміг вчасно перереєструвати, у зв`язку з обтяженням, яке виникло після договору купівлі-продажу, тому просить про визнання права власності та скасування арешту накладеного приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько О.О. (ВП: 76663459) на майно/автомобіль боржника ОСОБА_2 , комітента за договором комісії.

ОСОБА_2 є боржником АТ КБ „ПРИВАТБАНК” за кредитними договорами, судовими рішеннями, зокрема, по цивільній справі № 203/4945/23 суду з нього стягнуто на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за договором № б/н від 30 жовтня 2022 року у розмірі 37 307 грн 68 коп; у цивільній справі № 203/5459/23 стягнуто на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором від 26 серпня 2020 року в сумі 95 582 грн 37 коп.

Суд першої інстанції, вирішуючи заявлену вимогу виснував, що оскільки договір купівлі-продажу спірного автомобіля було укладено між сторонами у простій письмовій формі, не у сервісному центрі МВС України та без присутності адміністратора такого органу, то сторони не дотрималися порядку укладення договору купівлі-продажу автомобіля, а відтак, оспорюваний договір є неукладеним, а за фактом неукладеності договору у сторін не виникає жодних прав та обов`язків.

За наслідком перегляду оскаржуваного судового рішення, в межах та доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності на майно набувається на підставах не заборонених законом, зокрема із правочинів.

Згідно з п. 3 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів неоподаткованого мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першої ст. 206 цього Кодексу.

За статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 1 та 4 статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 392 ЦК України обумовлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Письмова форма договору купівлі-продажу автомобіля передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388, якою затверджені «Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів та мотоколясок» (далі-Правила).

Згідно з п.2 «Правил» вони є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб.

Відповідно до п. 7 зазначених «Правил» власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Позивач наполягає, що договір комісії та купівлі-продажу є чинними, укладеними у відповідності до вимог законодавства України, а тому він набув право власності на автомобіль. Видача за результатами проведення реєстраційних дій свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, лише підтверджує проведення реєстраційної процедури та внесення до Єдиного державного реєстру МВС відомостей про транспортний засіб і його власника, проте як самостійний документ право власності у особи не породжує.

Станом на 02 серпня 2023 року не існувало виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» коштів, а арешт на автомобіль був накладений постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько О.О. від 27 листопада 2024 року, ВП № 76663459.

Апеляційний суд звертає увагу, що у вищевказаному договорі купівлі-продажу у п. 2.2. обумовлено, що покупець набуває право власності на транспортний засіб з моменту підписання сторонами даного договору купівлі-продажу. Вказаний договір купівлі-продажу виконано у простій письмовій формі, реєстрація права власності в Сервісному центрі МВС за об`єктивних підстав, не здійснена.

Виходячи зі змісту даної правової норми, право на звернення до суду з позовом про захист речових прав на майно встановлюється, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, та створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності, у зв`язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на майно. Тобто, у позивача є право власності на певне майно і наявний факт оспорювання належного позивачу права.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді.

Згідно з п. 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделещпричепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388від 07вересня 1998року (далі - Порядок) власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. У разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом дев`яноста днів.

Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають вимогам, установленим МВС, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Порушення приписів про державну реєстрацію транспортного засобу має наслідком заборону його експлуатації (користування рухомим майном), однак не є підставою для оспорення права власності.

Пунктом 8 Порядку визначено, що документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: договір комісії між власником транспортного засобу і суб`єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб`єкт господарювання, які підписані від імені суб`єкта господарювання уповноваженою особою, - у разі продажу транспортних засобів суб`єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Вимог щодо обов`язкової державної реєстрації договорів купівлі - продажу транспортних засобів, чинне законодавство не містить.

Згідно зі ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Таким чином договір комісії та купівлі-продажу транспортного засобу є чинними, укладеними у відповідності до вимог законодавства України, а тому ОСОБА_1 набув право власності на вищевказаний автомобіль. Правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності, є саме договір комісії транспортного засобу та договір купівлі-продажу транспортного засобу.

Щодо нездійснення перереєстрації транспорту, з якою місцевий суд пов`язав набуття права власності, то така позиція є неправильною, з огляду на наведені вище норми права. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу видане за результатами проведення реєстраційних дій, лише підтверджує проведення реєстраційної процедури та внесення до Єдиного державного реєстру МВС відомостей про транспортний засіб і його власника, однак як самостійний документ право власності не становить.

Аналогічний за замістом висновок здійснений у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі № 910/11266/17 та від 04.09.2019 року у справі № 761/24050/17.

Таким чином, вимога про визнання права власності за ОСОБА_1 на автомобіль марки ЗАЗ-DAEWOO, модель SENS, 2005 року випуску, колір білий, VIN, № кузова (шасі, рами) НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 є законною та обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Оскільки стороною позивача доведено та судом встановлене право власності на транспортний засіб, а приватним виконавцем після набуття позивачем права власності накладений арешт на транспортний засіб, як на майно, що належало іншій особі, а не боржнику та оголошено його в розшук, статус належного позивачеві майна під арештом за постановою приватного виконавця порушує права власника та унеможливлює проведення відповідних реєстраційних дій, а відтак наявні законні підстави для зняття з рухомого майна арешту.

Щодо строків реалізації реєстрації, то строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Указом Президента України № 64/2022«Про введення воєнного стану в Україні`з 5:30 24.02.2022 р., запроваджено воєнний стан на всій території України, який вчергове продовжено до 09.05.2025 р (Закон України № 12404 від 15.01.2025 р.), пункт 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделещпричепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07вересня 1998року.

Щодо посилання сторонни відповідача у відзиві на апеляційну скаргу про фраудаторність правочину і намагання боржника ОСОБА_2 уникнути відповідальності за боргами, суд зазначає наступне.

По-перше, позивач набув право власності за договором купівлі-продажу, де продавцем виступав ОСОБА_2 , попередньо укладений договір комісії. По-друге, договір купівлі-продажу від 02 серпня 2023року не оспорюється, що в силу закону не надає право оцінювати договір з огляду позиції відповідача на його фраудаторність. У договорі визначено про набуття права власності покупцем з моменту підписання сторонами даного договору купівлі-продажу.Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпцію правомірності правочину. Згідно з нею, будь-який правочин вважається правомірним (законним), доки його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або він не визнаний недійсним судом (оспорюваний правочин). Втретє, арешт приватного виконавця на примусове виконання судових рішень, де боржником виступає ОСОБА_2 , накладений приватним виконавцем у листопаді 2024р, за минуванням тривалого часу після укладеного договору купівлі-продажу та набуття права власності позивачем. Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивний правочин, виходячи з позиції представника банку про фраудаторність договору купівлі-продажу, є оспорюваним, а не нікчемним. Це означає, що він не є недійсним автоматично, а потребує визнання недійсним за рішенням суду.

Позивач в силу ст. 392 ЦК звернувся до суду з вимогою про визнання за ним права власності, так як не може здійснити реєстрацію права власності, набуття якого відбулося за договором купаівлі-продажу. В межах даної справи не ставало питання добросовісності дій відповідача ОСОБА_2 , транспортний засіб проданий на підставі договору комісії № 8069/23/01436501 від 01 серпня 2023 року, укладеного між ФОП ОСОБА_3 (комісіонер) та ОСОБА_2 (комітент) та в подальшому договору купівлі-продажу.

Зазначені обставини справи та норми права, які відповідають спірним виниклим правовідносинам неправильно оцінені судом, а відтак всупереч вимогам закону здійснений висновок, що підлягає скасуванню.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Викладене, а також встановлені у даній справі фактичні обставини свідчать, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Судові витрати

У зв`язку зі скасуванням судового рішення та ухваленням нового про задоволення позову, у відповідності до ст. 141 ЦПК в порядку розподілу судових витрат підлягає стягненню з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі по 3 028,00 грн з кожного.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 27 листопада 2025 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким визнати право власності за ОСОБА_1 на автомобіль марки ЗАЗ-DAEWOO, модель SENS, 2005 року випуску, колір білий, VIN, № кузова (шасі, рами) НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 .

Скасувати арешт, накладений постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Шмалька О. О. про арешт майна (коштів) боржника ВП № 76663459 від 27 листопада 2024 року на автомобіль марки ЗАЗ-DAEWOO, модель SENS, 2005 року випуску, колір білий, VIN, № кузова (шасі, рами) НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 , який належить на праві власності ОСОБА_1 .

У порядку розподілу судових витрат стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі по 3 028,00 грн з кожного.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 06 травня 2026 року.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді О. Л. Дуковський

О. Л. Карпенко