Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №724/14/26 — Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/14/26

Провадження № 2/724/265/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

07 травня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Ахмедова Р.А.

за участю секретаря судового засідання: Корневської Є.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідачів: Територіальної громади м. Хотин в особі Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Територіальної громади м. Хотин, в особі Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка народилася в с. Анадоли Хотинського району Чернівецької області, що проживала у в АДРЕСА_1 . 08 серпня 2013 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла належну їй земельну ділянку для введення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,2981 га, що розташована в адмінмежах Анадольської сільської ради Хотинського району Чернівецької області, йому позивачу, що підтверджується копією заповіту, що посвідчений 08.08.2013 року секретарем Луначарської сільської ради Бердянського району Запорізької області Колодяжна О.Я., зареєстрований в реєстрі №146.

У встановлений шестимісячний строк позивач не звернувся до Хотинської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку з тим, що він не знав про наявність заповіту складеного на його ім`я. Про існування даного заповіту йому стало відомо тільки в жовтні 2025 року, а тому вважає дану причину поважною.

19.12.2025 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Масловської І.Ю. з наміром прийняти спадщину. Однак отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті спадкодавці.

Позивач рахує, що в нього є поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, зокрема те, що він не проживав спільно з померлим, нотаріусом (посадовою особою органу місцевого самоврядування) не було зроблено жодної спроби своєчасно, протягом визначеного законом строку, розшукати спадкоємця та про існування заповіту він дізнався тільки в жовтні 2025 року.

Зазначає, що він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не був обізнаний про наявність заповіту складеного на його ім`я.

На підставі вищевикладеного, просив суд винести рішення, яким визначити для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 додатковий строк тривалістю в два місяця для подання до органів нотаріату Чернівецької області заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду від 12 січня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 03.02.2026 копотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено. Підготовче судове засідання по даній цивільній справі відкладено на 26 лютого 2026 року на 10 год 00 хв.

18.02.2026 на адресу суду від нотаріуса надійшли матеріали спадкової справи №80/2025, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 26.02.2026 клопотання представника позивача ОСОБА_4 – задоволено, залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Хотин в особі Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якості співвідповідача: ОСОБА_2 .

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 01 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду від його представника - адвоката Черней В.П. надійшла заява, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник відповідача - Територіальної громади м. Хотин в особі Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області в судове засідання не з`явився, надав заяву до суду від 01.04.2026 року, в якій не заперечує проти позову, розгляд справи просить проводити у відсутності представника міської ради.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, однак належним чином повідомлялася шляхом направлення рекомендованого листа на її адресу.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У зв`язку з чим, на підставі ст.247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду, по наявним в справі матеріалам.

Фактичні обставини встановлені судом.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, та заяви сторін, які наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 .

Як вбачається із копії заповіту, посвідченого 08.08.2013 секретарем Луначарської сільської ради Бердянського району Запорізької області Колодяжна О.Я., зареєстрований в реєстрі №146, ОСОБА_3 на випадок смерті заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 земельну ділянку розміром 0,2981 га (кадастровий номер 7325082000:02:004:0355), що розташована на території Анадольської сільської ради Хотинського району Чернівецької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

19 грудня 2025 року постановою за № 110/02-14/80/2025 приватним нотаріусом Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Масловською І.Ю. було відмовлено ОСОБА_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини.

З копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №429223 від 19.06.2009 року, встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,2981 га (кадастровий номер 7325082000:02:004:0355).

Також, судом з копії спадкової справи № 80/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 встановлено, що 18.07.2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 звернулась до приватного нотаріуса Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Масловської І.Ю. з заявою про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 .

Застосовані норми права. Мотиви та висновки суду.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 1233 ЦК України зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

На підставі ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

За правилами ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. За правилами ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Правила ч.3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі №766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19) та інших.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача.

Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також неодмінність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання.

Тобто, складаючи заповіт, спадкодавець виражає свою волю на набуття спадкоємцем права на визначене в ньому майно.

З приводу наведених мотивів Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14- 50цс24 дійшла переконання про наявність підстав для відступу від загального правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс 17, про те, що «необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини», шляхом конкретизації, зазначивши таке:

-необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права, втім це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування: незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини, тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , як на підставу своїх порушених прав, зазначав, що строк для подання заяви про прийняття ним спадщини пропущений з поважної причини, так як він не був обізнаний про наявність заповіту, складеного на його ім`я, а тому не звернувся до нотаріуса з відповідною заявою у встановлений законом строк.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини у зв`язку необізнаністю про наявність заповіту, та судом приймається це як поважна причина пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Суд дійшов висновку про наявність у позивача об`єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , оскільки він не проживав з останньою, та тривалий час не спілкувався з покійною, не є спадкоємцем за законом, про існування заповіту дізнався вже після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини. Крім того, у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Про свободу заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі N 642/2539/18-ц, від 28 травня 2021 року у справі N 688/106/20, від 17.12.21 р. у справі № 315/368/19.

Визначення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є оціночним поняттям та оцінюється судом в залежності від конкретних обставин справи.

Суд враховує доводи позивача про те, що про наявність заповіту йому стало відомо після закінчення шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Будь-яких доказів того, що позивач був обізнаний про наявність заповіту, матеріали справи не містять.

Таким чином, дослідивши отримані докази, та оцінивши їх в сукупності, надані в силу положень ст.81 ЦПК України, суд приходить до висновку, що зазначені позивачем обставини пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини є поважними, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 слід задовольнити і позивачу необхідно визначити додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини тривалістю у два місяці.

При вирішенні позовних вимог позивача до Територіальної громади м. Хотин в особі Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області, суд зазначає наступне.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).

Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (схожі за змістом висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17).

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Статтею 175 ЦПК України передбачено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Тобто саме позивач, звертаючись з позовом до суду, визначає коло відповідачів, предмет та підстави позову.

Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 761/23904/19, від 20.01.2021 у справі 203/2/19).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Із змісту зазначених норм права вбачається, що залучення у справі співвідповідача і заміна неналежного відповідача належним можливі лише за клопотанням позивача на певній стадії процесу, а саме до закінчення підготовчого провадження у справі.

У постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18) та від 23.11.2022 у справі № 543/459/21 (провадження № 61-30св22) зроблено висновок, що «за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України). Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини».

Отже, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину (або їх правонаступники, спадкоємці). Лише за їх відсутності відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування є відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття.

Як вбачається з копій матеріалів спадкової справи №80/2025, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 встановлено, що 18.07.2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 звернулась до приватного нотаріуса Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Масловської І.Ю. із заявою про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 .

Отже, ОСОБА_2 є спадкоємцем, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ураховуючи вказане, належним відповідачем у даній справі є єдиний спадкоємець, який прийняв спадщину, тобто ОСОБА_2 .

Водночас пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).

За таких обставин суд дійшов висновку, що Територіальна громада м. Хотин в особі Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області є неналежним відповідачем у даному спорі, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Хотин в особі Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Таким чином, позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково, а саме задовольнити в частині позовних вимог до належного відповідача — спадкоємця за законом ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 328, 1216-1218, 1220,1267, 1268, 1273, 1297 ЦК України, ст. ст. 19, 60, 76-81, 200, 206, 247, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідачів: Територіальної громади м. Хотин в особі Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жителю с. Каплівка Дністровського району Чернівецької області, додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном два місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Хотин в особі Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Копію заочного рішення надіслати сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте Хотинським районним судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повний текст судового рішення виготовлено 07 травня 2026 року.

Суддя: Р. А. АХМЕДОВ