Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №723/1383/26 — Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/1383/26

Провадження № 3/723/2636/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м.Сторожинець

Суддя Сторожинецького районного суду Чернівецької області Бужора В.Т., розглянувши справу про адміністративне правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 353800 від 19.03.2026 року), яка надійшла від відділення №1 (м.Сторожинець) Чернівецького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , пенсінер, громадянина України, за ст.173 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

До Сторожинецького районного суду Чернівецької області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КпАП України.

Так, 19.03.2026 року о 13 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою, в сторону громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим своїми діями порушив громадський порядок і спокій громадянина ОСОБА_3 та вчинив дрібне хуліганство.

Дії ОСОБА_1 уповноваженою особою кваліфіковано за ст.173 КпАП України.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Гакман С.П. надіслав до суду заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначив, що ОСОБА_1 не визнає себе винним в скоєні адміністративного правопорушення передбаченого 173 КпАП України та вважає протокол безпідставним, складеним із грубим порушенням закону з наступних підстав: відсутність події та складу правопорушення.

Вказав, що 19. 03.2026 року ОСОБА_1 близько 13-00 годин на вулиці якій він проживає випадково зустрівся з сусідкою ОСОБА_2 , з якою він у ввічливій формі поспілкувся та розійшлися по своїм справам. Твердження ОСОБА_2 , що ОСОБА_1 нецензурно лаявся та погрожував їй розправою є неправдою, жодних дій, що порушували б громадський порядок він не вчиняв, що намагається тримати свій словниковий запас чистим, тому нецензурна лексика — це не про нього. Сусідська розмова, навіть як би і існував конфлікт, є приватним конфліктом, а не хуліганством. В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Просив провадження по справі закрити за відсутності складу та події адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 та його представник Гакман С.П. у судовому засіданні підтримали вищевказане заперечення та просили провадження по справі закрити за відсутності складу та події адміністративного правопорушення.

Потерпіла особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, місце та час розгляду справи повідомлялася належним чином.

Суд дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення встановив наступне.

Так, диспозицією ст.173 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України, є суспільні відносини саме у сфері громадського порядку, а для кваліфікації дій особи за цією статтею встановлення хуліганського мотиву є обов`язковим.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення, полягає у вчиненні хуліганських дій у громадських місцях. Громадське місце отримало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Відповідно до ст.251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КпАП України).

Згідно ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи непростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 19.03.2026 року серії ВАД №353800, 19.03.2026 року о 13 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою, в сторону громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим своїми діями порушив громадський порядок і спокій громадянина ОСОБА_3 та вчинив дрібне хуліганство (а.с.5).

До протоколу про адміністративне правопорушення не додано доказів, які б підтвердили факт порушення ОСОБА_1 громадського порядку і спокій громадянина ОСОБА_3 як вказано вище в протоколі.

Зважаючи на вказане, суд не знаходить доказів винуватості ОСОБА_1 в порушенні ним громадського порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 173, 247 КпАП України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Постанова суду може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Сторожинецького районного суду Василь БУЖОРА