Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №725/2573/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/2573/26

Номер провадження 2/725/683/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2026 року

Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючої судді Піхало Н.В.

за участю секретаря судового засідання Соник А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що 20 жовтня 2023 року, між нею та ОСОБА_2 Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис №100 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , який на даний час не розірвано.

Від вказаного шлюбу у них із відповідачем народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому зазначала, що на її утриманні перебуває малолітній син та відповідач добровільно аліменти на утримання сина не сплачує, а вона в свою чергу здійснює догляд за малолітнім сином і не має можливості повноцінно працювати, а тому потребує додаткової фінансової підтримки на власне утримання до досягнення дитиною трирічного віку та матеріальне утримання дитини.

Також зазначала, що відповідач ОСОБА_2 офіційно працевлаштований та працює на посаді старшого інспектора (з організації комунально-побутового та інтендантського забезпечення) ВІГЗ Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» й відповідно має стабільний високий дохід, а також значні грошові заощадження.

Посилаючись на вказане, та зважаючи на вік дитини, її повсякденних потреб, витрат на харчування, одяг, засоби гігієни, медичне обслуговування, розвиток та інші необхідні витрати, а також потреби матері дитини, яка здійснює безпосередній догляд за дитиною, просила суд ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини від його доходу щомісяця на утримання малолітнього сина; та у розмірі 1/8 (однієї восьмої) частини від його доходу щомісяця на її користь – до досягнення дитиною трирічного віку.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак через канцелярію суду від її представника ОСОБА_4 надійшла заява, в якій просила розгляд справи проводити без їх участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак через канцелярію суду від його представника ОСОБА_5 надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якій вказала, що відповідач не заперечує, щодо сплати аліментів на утримання спільного сина ОСОБА_3 , та визнає вимогу позивачки щодо стягнення аліментів на утримання їх спільного сина.

При цьому, зазначав, що відповідач не погоджується із вимогою щодо стягнення із нього аліментів на утримання ОСОБА_1 у розмірі 1/8 частини всіх його заробітків щомісячно, до досягнення сином ОСОБА_3 , трирічного віку, так як дана вимога є завищеною, оскільки відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21.10.2011 року із нього стягуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку до повноліття дитини. Також, зазначав, що на його утриманні знаходиться його мати, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка являється інвалідом третьої групи та в силу свого захворювання проходить лікування в медичних закладах й відповідно для підтримки її стану здоров`я він щомісяця купляє призначені лікарями медичні препарати. Просив суд врахувати письмовий відзив, та позовні вимоги задовольнити частково.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Так, згідно ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому, ч.2 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Крім того, положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що з 20.10.2023 року сторони перебувають у шлюбі, який між ними зареєстровано Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що складено відповідний актовий запис №100 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . На даний час шлюб між ними не розірвано.

Під час шлюбу у сторін народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.76).

Як убачається з матеріалів справи, позивачка із дитиною проживають у АДРЕСА_1 , що підтверджено актом №1-09 від 17.09.2025 року про фактичне проживання осіб у багатоквартирному житловому будинку й відповідно даний факт не спростовано відповідачем ( а.с. 13).

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснює догляд за малолітнім сином до досягнення дитиною трирічного віку й відповідно не має можливості повноцінно працювати, у зв`язку та потребує додаткової фінансової підтримки на власне утримання .

При цьому ОСОБА_2 офіційно працевлаштований на посаді старшого інспектора (з організації комунально-побутового та інтендантського забезпечення) ВІГЗ Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор».

Так, звертаючись до суду із вищевказаним позовом, позивачка просила стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітнього сина, а також вказуючи на те, що вона здійснює догляд за малолітнім сином, просила також стягнути з відповідача аліменти на своє утримання до досягнення дитиною трирічного віку.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли сімейні правовідносини, які врегульовані Сімейним кодексом України.

Так, ст. 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Зокрема, судом в ході розгляду справи встановлено, що син сторін проживає разом із позивачкою та знаходяться на її утриманні.

При цьому, між сторонами не було досягнуто домовленості щодо добровільної сплати відповідачем аліментів на утримання дитини.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог в частині стягнення аліментів, оскільки відповідач як батько зобов`язаний надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.

Крім того, визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню на користь позивача на утримання сина , суд виходить з наступного.

Так, ч. 1 ст. 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, ч. 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Таким чином, ураховуючи вищевказане, суд визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання дитини, а також зважаючи на матеріальне становище позивачки, а також те, що саме на позивачці лежать усі повсякденні обов`язки та відповідальність по утриманню та вихованню дитини, забезпечення її лікуванням, харчуванням, та одягом, а також житлом, приймаючи до уваги інтереси дитини, яка має право на достатній рівень матеріального забезпечення, приходить до висновку, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

А тому, при визначенні розміру аліментів відповідно до ст. 182 СК України суд, враховує те, що відповідач здоровий, є працездатною особою, має офіційне місце роботи та його доходи носять постійний характер, а тому ураховуючи його пояснення, викладені у відзиві в частині фактичного визнання вимог позивачки в частині стягнення аліментів на утримання сина в розмірі частки від усіх видів заробітку, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів на її утриманні до досягнення дитиною трирічного віку, суд зазначає наступне.

Так, статтею 75 СК України визначено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Положеннями статті 84 Сімейного кодексу України визначено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Зазначене право дружина має і в разі розірвання шлюбу.

При цьому, положеннями ч. 4 ст. 84 СК України визначено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Отже, для призначення судом утримання дружини, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років від чоловіка - батька дитини, суд має дослідити, чи проживає з позивачем дитина, проте матеріальне становище дружини, з якою проживає дитина, правового значення не має, а вирішальним є наявність у чоловіка - батька дитини можливості надавати матеріальну допомогу дружині.

Відповідач позовні вимоги в цій частині визнав частково, зазначивши, що аліменти в розмірі 1/8 частині від усіх його доходів на утримання дружини змоги не має, оскільки на його утриманні також перебуває донька від попереднього шлюбу та він здійснює догляд за матір`ю, яка являється інвалідом третьої групи, що підтвердив відповідними доказами.

При цьому, вирішуючи питання про стягнення та розмір аліментів, які мають бути стягнуті в даному випадку з відповідача на користь позивача, суд враховує також й позицію відповідача щодо часткового визнання позову.

Таким чином, ураховуючи положення ст.84 СК України, яка ставить можливість стягнення аліментів на дружину в залежність від можливості надавати таке утримання з боку чоловіка, суд визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання позивачки, враховуючи його позицію щодо часткового визнання позову в цій частині, зважаючи на наявність у відповідача окрім іншого аліментних обов`язків по відношенню до малолітнього сина, та перебування на його утриманні неповнолітньої дитини від попереднього шлюбу - ОСОБА_6 , а також його мати, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка являється інвалідом третьої групи, з метою дотримання справедливого балансу інтересів, приходить до висновку про необхідність зменшення заявленого до стягнення розміру аліментів на утримання дружини з 1/8 частки до 1/10 частки доходу відповідача

За таких обставин, позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів підлягає частковому задоволенню.

За правилами ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 264, 265, 352-354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 )на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 листопада 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 )на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) на її утримання аліменти у розмірі 1/10 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 12 листопада 2025 року та до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 трирічного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 )на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Чернівецький районний суд міста Чернівців протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Піхало Н.В.