Постанова від 23 квітня 2026 р. у справі №636/4168/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/4168/26 Провадження№ 3/636/1988/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року суддя Чугуївського міського суду Харківської області Гніздилов Ю. М., розглянувши в залі суду в м. Чугуїв справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харків, громадянина України, який займає посаду командира взводу протитанкових ракетних комплексів в/ч НОМЕР_1 , маючого військове звання «старший лейтенант», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП

встановив:

Старший лейтенант ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира взводу протитанкових ракетних комплексів в/ч НОМЕР_1 14 квітня 2026 року за результатами перевірки на підставі резолюції начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 805/4940-в від 14.04.2026 щодо можливих протиправних дій посадових осіб військової частини НОМЕР_3 , встановлено наступне. 11 квітня 2026 року командиром взводу протитанкових ракетних комплексів 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 , близько 18:00, під час раптової перевірки особового складу, який розміщений поблизу АДРЕСА_2 , було виявлено відсутність сержанта ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказаний військовослужбовець самовільно разом із закріпленою за ним зброєю (АК-74 № НОМЕР_4 ) покинув місце тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_3 поблизу АДРЕСА_2 .

Таким чином, старший лейтенант ОСОБА_1 , який проходить військову службу на посаді командира взводу протитанкових ракетних комплексів НОМЕР_5 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 , тобто будучи військовою службовою особою, перебуваючи на території тимчасового розташування підрозділів військової частини НОМЕР_3 поблизу АДРЕСА_2 , неналежно виконав свої службові обов`язки, передбачені законами України, статутами Збройних Сил України, наказами та інструкціями, через несумлінне ставлення до військової служби.

Зокрема, у порушення вимог ст.ст. 11, 16, 49, 58 ,59, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункту 20 розділів її Інструкції, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.11.2018 № 604, старший лейтенант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов`язків, приписів законів та інструкцій, вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, а саме не здійснив негайного повідомлення з моменту виявлення факту самовільного залишення військової частини НОМЕР_3 зі зброєю сержантом ОСОБА_2 . Внаслідок цього командування військової частини не було своєчасно поінформовано, що призвело до несвоєчасного направлення відповідних повідомлень та письмової доповіді до органів управління Військової служби правопорядку та вищого командування.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій розгляд справи просив провести за його відсутності, просив суворо не карати.

Відповідно до ст. 268 КУпАП неприбуття в судове засідання особи, що притягається до відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Частиною першою статті 277 КУпАП визначено, що справи про адміністративне правопорушення розглядаються у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод із урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності (Lutz v. Germany, § 182; Schmautzer v. Austria; Malige v. France).

Гарантії статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод включають зобов`язання суддів надавати достатні підстави для винесення рішень (H. v. Belgium (Н. проти Бельгії), § 53). Достатні підстави демонструють сторонам, що їхню справу було ретельно розглянуто.

Хоча національний суд користується певним правом розсуду, обираючи аргументи і приймаючи докази, він зобов`язаний обґрунтувати свої дії підставами для винесення рішень (Suominen v. Finland (Суомінен проти Фінляндії), § 36).

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутньою на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Практика Європейського суду з прав людини, у своїх рішеннях, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у п. 41 рішенні Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява № 8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява № 50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Суддею при розгляді даної справи враховано позицію Верховного Суду відображену в п. 34 постанови від 12.03.2019 року по справі №910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП - недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджена:

-протоколом про військове адміністративне правопорушення серії ДНХ-1974 від 14 квітня 2026 року;

-матеріалами кримінального провадження та результатами службового розслідування.

При накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан. Обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, не встановлено.

За таких обставин суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції відповідної частини статті КУпАП.

Згідно п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, займає посаду командира взводу протитанкових ракетних комплексів в/ч НОМЕР_1 , суддя вважає за необхідне звільнити його від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. (р/р № UA478999980313060106000020651, отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Чугуїв/21081100, код отримувача: 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів державного бюджету: 21081100).

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом п`ятнадцяти днів з метою примусового виконання цієї постанови органам державної виконавчої служби стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в 10-денний строк з дня її винесення через Чугуївський міський суд Харківської області.

Суддя Ю. М. Гніздилов