Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №646/12113/25 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/12113/25

Провадження № 2/646/75/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Чорної Б.М.,

за участю секретаря судового засідання Тарусіної А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Яковенко Оксани Григорівни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через свого представника звернувся з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до закінчення навчання, але не більше, як до досягнення двадцяти трьох років.

В обґрунтування позову вказує, що ОСОБА_1 з ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 03 листопада 2001 року. Мають спільну дитину народжену у шлюбі: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заочним рішенням Основ`янського районного суду м. Харкова від 26.09.2025 року у справі № 646/3681/25, зокрема, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Дитина проживає разом із батьком за місцем реєстрації. Мати проживає окремо, систематично відвідує сина, спілкується з ним, приймає участь у вихованні, дитина разом з матір`ю проводять дозвілля, в той же час, матеріальне забезпечення та утримання спільної дитини здійснюється виключно батьком. На сьогоднішній день син є студентом першого курсу першого (бакалаврського рівня) вищої освіти факультету комп`ютерних технологій Харківського національного університету радіоелектроніки. Закінчує навчання 30 червня 2029 року. У зв`язку із навчанням позбавлений можливості працевлаштуватися без відриву від навчання, внаслідок чого не має можливості самостійно себе забезпечувати та потребує фінансового утримання з боку батьків. За наявною інформацією Відповідач є працевлаштованою особою, має стабільний дохід у вигляді заробітної плати. В досудовому порядку, шляхом переговорів вирішити питання про участь в утриманні дитини не вдалося, тому позивач вимушений звернутись до суду із позовною заявою про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2025 р. головуючим суддею у даній судовій справі визначено суддю Чорну Б.М.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 24 листопада 2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник позивача надіслала до суду заяву про розгляд справи у відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі. Проти заочного рішення у справі не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судових засідань повідомлялася у встановленому законом порядку, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка була повернута оператором поштового зв`язку. Крім того, шляхом надсилання судової повістки за допомогою смс-повідомлення, про що в матеріалах справи наявні довідки про доставлення.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (ч.3 ст.131 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явилася у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлялася про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих суду доказів, приходить до наступного.

Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданими учасниками справи.

Відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин.

Відповідно до Свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 відповідач є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 12/.

Заочним рішенням Основ`янського районного суду м. Харкова від 26.09.2025 року у справі № 646/3681/25 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 03 листопада 2001 року Наталинською сільською радою за актовим записом № 20 розірвано. /а.с. 5-8/.

Відповідно до довідки № 48/269 від 19.10.2025 року, виданої Харківським національним університетом радіоелектроніки, ОСОБА_3 , є студентом першого курсу університету на денній формі навчання, термін навчання з 01.09.2025 року по 30.06.2029 року.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дітей регулюються главою 16 Сімейного Кодексу України.

Статтею 198 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі ч.1 ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Потреба повнолітньої дитини у матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням полягає у необхідності отримання коштів для проїзду до місця навчання, проживання, одяг, харчування, канцелярія, підручники тощо.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

У Постанові № 644/3610/16-ц від 17.04.2019 Верховний Суд вказав, що батьки зобов`язані утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття незалежно від форми навчання до досягнення нею віку, що є меншим 23 років. Необхідність утримувати інших дітей не виключає обов`язку відповідача надавати матеріальну допомогу також своїй повнолітній дитині, яка її потребує.

При визначенні розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, суд враховує те, що утримувати повнолітню дитину є рівною мірою обов`язком як матері так і батька, як і те, що основні витрати на утримання повнолітньої дитини на даний час несе батько.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів підлягають задоволенню, необхідно стягнути з відповідача аліменти у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) на утримання ОСОБА_3 , починаючи з 24.11.2025 року й до закінчення навчання, але не більше, як до досягнення ним двадцяти трьох років.

Відповідно до п.1 ч.1ст.430 ЦПК України, суд вважає допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу на один місяць.

Згідно зі ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача судові витрати.

Керуючись ст. ст. 82, 180-182, 192, Сімейного кодексу України, ст. ст.10, 12, 95, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Яковенко Оксани Григорівни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з 24.11.2025 року і до припинення навчання, але не більше, як до досягнення двадцяти трьох років.

Допустити негайне виконання рішення щодо стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок на користь держави.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстраціїї : АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстраціїї : АДРЕСА_1 .

Суддя Б.М.Чорна