Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №635/20/26 — Харківський районний суд Харківської області

06.05.26

Справа № 635/20/26

Провадження № 2/635/3478/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Даниленко Т.П.,

за участі секретаря судового засідання – Альохіної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Змієвська Тетяна Миколаївна про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк на прийняття спадщини в 2 місця для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті сина – ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_2 . У якості спадкового майна після смерті ОСОБА_2 залишилася частина квартири (1/3) яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та яка належала померлому. Іншими співвласниками даної квартири в свідоцтві зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Зазначені співвласники мають спільне сумісне право власності в зазначеній квартирі. Інших спадкоємців крім позивача після смерті ОСОБА_2 не має, заповіту він не залишав. На час смерті ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 . 07.11.2025 з питанням видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті сина позивач звернулась до Приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Змієвської Т.М. Але 07.11.2025 за № 263/02-14 нотаріусом їй було видано роз`яснення, відповідно до якого було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що у встановлений законом 6-ти місячний термін позивачем не було подано до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті сина та на час його смерті вона не була зареєстрована разом з ним, а отже вважається такою, що не прийняла спадщину у встановлений час. Вважає, що строк на прийняття спадщини пропущений з поважних причин. Спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шестимісячний термін на прийняття спадщини сплив 08.04.2024. До нотаріуса позивач звернулась 07.11.2025. Таким чином строк пропуску склав 1 рік та 7 місяців. Після введення воєнного стану по всій території України Кабінет Міністрів України Постановою «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» №164 від 28.02.2022р. визначив деякі особливості реалізації спадкоємцями свого права на спадкування. Зокрема, було установлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється. Після смерті сина позивач звернулась до юриста за консультацією щодо подальших дій з оформлення спадщини. Під час усної консультації дізналась, що Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 була прийнята постанова № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», п. 3 якої було встановлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється; а свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. Отже була впевнена, що процедуру оформлення спадщини за законом після смерті сина, вона зможе розпочати лише після завершення воєнного стану. В 2023-2025 роках на територію м. Мерефи та м.Харкова неодноразово прилітали ворожі ракети та дрони. Ці факти є загальновідомими та інформація є в мережі Інтернет. Крім того шок та біль від смерті сина нашарувались на шок від виникнення воєнних дій та досить тривалий час вона перебувала у досить виснаженому, депресивному стані. Отже в країні оголошений воєнний стан, ведутьсяактивні бойові дії на території м. Харкова та Харківської області, систематичні обстріли м. Харкова, обмеження в зв`язку з цим роботи державних установ, в тому числі і нотаріальних контор (державних та приватних), позбавили позивача можливості з об`єктивних причин звернутися у шестимісячний строк після відкриття спадщини з заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця. Враховуючи викладене вважає що строк на прийняття спадщини був пропущений з поважних причин враховуючи конкретні обставини.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 08.01.2026 провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження, справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні. Витребувано у приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Змієвської Т.М. копію спадкової справи, яка відкрилася після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилась, подала до суду надала заяву про підтримання позовних вимог, просить їх задовольнити, також просить розглянути справу без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надіслав відзив в якому не заперечував проти задоволення позов у повному обсязі та просив розглянути справу без участі представника відповідача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог надала заяву про розгляд справи за її відсутність, проти задоволення позов не заперечувала.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши доводи, що наведені у позовній заяві, здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає про таке.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 77 вказаного нормативно правового документу визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Отже у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивачки - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 виданим 12.10.2023 Мереф`янською міською радою Харківського району.

Згідно свідоцтва про народження на ім`я ОСОБА_2 , серія НОМЕР_2 виданим 02.03.1968 Покотилівською селищною Радою Харківського району Харківської області вбачається, що ОСОБА_1 зазначена як матір.

У якості спадкового майна після смерті ОСОБА_2 залишилася частина квартири (1/3), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та яка належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30.06.1999, виданого Відділом приватизації Харківського міжміського бюро технічної інвентаризації.

Іншими співвласниками даної квартири в свідоцтві зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Співвласники мають спільне сумісне право власності в зазначеній квартирі.

Інших спадкоємців крім позивача після смерті ОСОБА_2 не має, заповіту він не залишав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

При цьому, спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 Цивільного кодексу України).

На час смерті ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою Мереф`янської міської ради, виданою на адресу нотаріуса Змієвської Т.М.

07.11.2025 з питанням видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті сина позивач звернулась до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Змієвської Т.М., що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 83171089 про що була заведена спадкова справа № 77/2025.

07.11.2025 за № 263/02-14 приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Змієвською Т.М.позивачу видано роз`яснення, відповідно до якого їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що у встановлений законом 6-ти місячний термін нею не було подано до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті сина та на час його смерті вона не була зареєстрована разом з ним, а отже вважається такою, що не прийняла спадщину у встановлений час.

Спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шестимісячний термін на прийняття спадщини сплив 08.04.2024. До нотаріуса позивач звернулась 07.11.2025. Таким чином строк пропуску склав 1 рік 7 місяців.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

У частині першій статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

У частині третій статті 1272 ЦК України визначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Поважними є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.10.2018 у справі № 2516/1356/12-ц (провадження N 61-28938св18) зроблено висновок, що "за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України). Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини".

Як встановлено судом, позивач з об`єктивних причин не змогла своєчасно подати заяву про прийняття спадщини, а тому наявні правові підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Після введення воєнного стану по всій території України Кабінет Міністрів України Постановою «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» №164 від 28.02.2022 визначив деякі особливості реалізації спадкоємцями свого права на спадкування.

Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 була прийнята постанова № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», п. 3 якої було встановлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється, а свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Ознайомившись з вищевказаною постановою позивач була впевнена, що процедуру оформлення спадщини за законом після смерті сина, я зможу розпочати лише після завершення воєнного стану.

Згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією» Мереф`янська міська територіальна громада Харківського району та Харківська міська територіальна громада є в переліку територій можливості виникнення бойових дій з 24.02.2022. Наразі замість цього наказу діє Наказ затверджений Міністерством розвитку громад та територій України від 28.02.2025 за №375 Про затвердження Переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією» .

Як зазначає позивач, протягом 2023-2025 років на територію м. Мерефи та м.Харкова неодноразово прилітали ворожі ракети та дрони. Ці факти є загальновідомими та інформація є в мережі Інтернет. Інформація про здійснені ворогом ракетні удари є загальновідомим фактом, який, згідно ч. 3 ст. 82 ЦПК України не потребує доказування. Крім того, шок та біль від смерті сина нашарувались на шок від виникнення воєнних дій та досить тривалий час позивач перебувала у досить виснаженому, депресивному стані. Отже через оголошений в країні воєнний стан, активні бойові дії на території м. Харкова та Харківської області, систематичні обстріли м. Харкова, обмеження в зв`язку з цим роботи державних установ, в тому числі і нотаріальних контор (державних та приватних), позбавили позивача можливості з об`єктивних причин звернутися у шестимісячний строк після відкриття спадщини з заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.

З копії спадкової справи, наданої приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Змієвською Т.М. вбачається, що заведена спадкова справа №77/2025, яка зареєстрована 07.11.2025 на підставі заяви ОСОБА_1 на прийняття спадщини. ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги у порядку спадкування за законом. Інших спадкоємців за законом, які б подавали заяву про прийняття спадщини за померлого ОСОБА_2 у встановлений законом строк, немає. Заповітів ОСОБА_2 не складав. 07.11.2025 позивачу відмолено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки позивачем попущено строк на прийняття спадщини.

Оцінюючи доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, суд має враховувати тривалість пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до постанови ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17.10.2018, незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог.

При цьому суд погоджується з доводами позивача про те, що такий строк нею був пропущений з поважних причин. Введення в Україні воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України об`єктивно вплинули на можливість позивача звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлені законом строки. Наявність зазначених позивачем обставин свідчать про те, що у неї були поважні причини, пов`язані з істотними труднощами на вчинення дій щодо вчасного звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Суд також враховує те, що відомостей щодо звернення до нотаріуса інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявами про прийняття спадщини матеріали справи не містять. Мереф`янська міська рада Харківського району Харківської області проти задоволення позовних вимог не заперечує.

З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 наведено причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті сина - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного і керуючись ст. 3, 4, 12, 81, 247, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Змієвська Тетяна Миколаївна про визначення додаткового строку на прийняття спадщини – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк в 2 (два) місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті сина - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості, що не проголошуються:

позивач - ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач - Мереф`янська міська рада Харківського району Харківської області, місцезнаходження: 62472, Харківська обл., Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпровська, буд. 213, код ЄДРПОУ: 04058692;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Змієвська Тетяна Миколаївна, місцезнаходження: 62472, Харківська обл., Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпровська, 133.

Суддя Т.П.Даниленко