Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №635/6902/25 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6902/25

Провадження по справі № 2/635/3129/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2026 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючої судді Березовської І.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Ворожбіян М.М.,

секретар судового засідання Гончаренко К.Д.,

учасники справи:

позивачі – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представник позивачів – ОСОБА_3 ,

відповідач – Безлюдівська селищна рада Харківського району Харківської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернулися до суду з позовом до Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області, яким просять суд в остаточних вимогах: встановити факт постійного спільного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її чоловіком ОСОБА_5 , на час відкриття спадщини після смерті останнього, а саме - станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , визнати за ними право власності по 1/2 частині за кожним на житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 84,4 кв.м., житловою площею 63,5 кв.м., з прибудовами літ. «А1-1», «а», ганком літ. «а1», за адресою: АДРЕСА_1 , з відповідною частиною господарських будівель та споруд, а саме: вбиральнею літ. «В», колонкою №1, воротами №2, хвіртками №4-6, огорожею №7-10, вигрібною ямою №11 в порядку спадкування за законом після смерті матері – ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що перебуваючи у шлюбі з 29 квітня 1958 року їх батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в 1977 році за адресою: АДРЕСА_1 почали будівництво житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами без належної дозвільної документації. В 1979 році будівництво зазначеного будинку було завершено, але належним чином документи на нього батьками так й не були оформлені.

У 2003 році на ім`я ОСОБА_5 були виданий державний акт на право приватної власності на землю на земельну ділянку площею 0,2803га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку 0,15га та для ведення особистого селянського господарства – 0,1303 га кадастровий номер 6325156402:00:015:0014.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла його дружина - ОСОБА_4 , оскільки на час смерті останнього вона мешкала та була зареєстрована разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 . Заяву до нотаріуса після смерті ОСОБА_5 ніхто не подавав, заповіту померлий не залишав. Після прийняття спадщини ОСОБА_4 належним чином документи не оформила, свідоцтво про право на спадщину після смерті чоловіка не отримувала та продовжувала надалі мешкати в спірному будинку.

Оскільки будинок за адресою: АДРЕСА_1 був збудований ОСОБА_5 та ОСОБА_4 під час шлюбу, то кожному з них належало по 1/2 частині зазначеного будинку, як майно спільно набуте подружжям під час шлюбу. Оскільки ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті чоловіка - ОСОБА_5 , то на час смерті вона мала право в цілому на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 частині як на майно подружжя набуте під час шлюбу, а в 1/2 частині, як на спадкове майно після смерті чоловіка.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , у встановлений законом 6-ти місячний термін після смерті ОСОБА_4 до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини звернулись її діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Але оформити спадкові права на майно після смерті матері позивачі не змогли, оскільки в червні 2025 року державним нотаріусом Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Ольховською Л.М. на їх ім`я були видані постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадковий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01 вересня 2025 року відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі, розгляд справи призначено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 листопада 2025 року клопотання позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування доказів – задоволено. Витребувано з Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області відомості про те, чи звертався хто-небудь із заявами про прийняття спадщини або відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований на час смерті за адресою: АДРЕСА_1 , чи складався від його імені заповіт, чи видавалися свідоцтва про право на спадщину; відомості про те, чи звертався хто-небудь із заявами про прийняття спадщини або відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була зареєстрована на час смерті за адресою: АДРЕСА_1 , чи складався від її імені заповіт, чи видавалися свідоцтва про право на спадщину; з Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області (62489, Харківська область, Харківський район, сел. Безлюдівка, вул. Зміївська буд. 48) інформацію стосовно того, хто був зареєстрований станом на 26 жовтня 2004 року та 15 квітня 2010 року, за адресою: АДРЕСА_1

19 листопада 2025 року на виконання вимог ухвали Харківського районного суду Харківської області від 12 листопада 2025 року надійшла витребувана інформація з Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області.

19 січня 2026 року на виконання вимог ухвали Харківського районного суду Харківської області від 12 листопада 2025 року державним нотаріусом Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Ольховською Л. надано відомості по спадковій справі.

16 лютого 2026 року до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27 лютого 2026 року підготовче провадження у цивільній справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Викликано в судове засідання для допиту у якості свідків: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвокат Ворожбіян М.М. підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Представник відповідача - Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Суд, вислухавши позивача, його представника, допитавши свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, оцінивши докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 17 квітня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції.

Відповідно до інформації отриманої 19 січня 2026 року від Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли її діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_2

06 червня 2025 року та 10 червня 2025 року державним нотаріусом Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Ольховською Л.М. на ім`я позивачів були видані постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1253_/02-31 та № 1262_/02-31 оскільки у них були відсутні правовстановлюючі документи на спадковий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Як було встановлено судом та не заперечується матеріалами справи, 29 квітня 1958 року уклали шлюб батьки позивачів – ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_2 , виданим 11 червня 1989 року Чернецьким С-РАЦС Борівського району Харківської області.

Факт родинних стосунків ОСОБА_1 з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтверджується наступними документами: свідоцтвом про народження на дівоче прізвище – ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_3 , виданим Чернецьким С- РАЦС Борівського району Харківської області, в якому останні зазначені у якості батьків); витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 0000550633 від 28 вересня 2010 року згідно якого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 уклала шлюб з ОСОБА_12 , 07 липня 1984 року та отримала прізвище « ОСОБА_13 », 21 березня 1990 року шлюб було розірвано та свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , виданим 13 листопада 1997 року відповідно до якого після розірвання шлюбу між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 останній залишено прізвище « ОСОБА_13 .

Факт родинних стосунків ОСОБА_2 з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим 12 березня 1962 року Андріївським сільським РАЦС Борівського району.

В 1977 році ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 було розпочате будівництво житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами без належної дозвільної документації.

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Харківської районної ради депутатів трудящих Харківської області від 05 травня 1977 року № 3638 ОСОБА_5 було дозволено закінчити самовільно розпочате будівництво житлового будинку житловою площею не більше 60 кв.м. в АДРЕСА_3 , після закінчення будівництва дозволити прийняття в експлуатацію даного будинку та оформлення права особистої власності.

В 1979 році будівництво спірного будинку було завершено, але належним чином документи оформлені не були.

07 березня 2003 року на ім`я ОСОБА_5 був виданий державний акт серії ХР № 008160 на право приватної власності на землю на земельну ділянку площею 0,2803га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку 0,15 га та для ведення особистого селянського господарства – 0,1303 га кадастровий номер 6325156402:00:015:0014.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданим 27 жовтня 2004 року Васищівською селищною радою Харківського району Харківської області.

Згідно Акту №55 від 04 лютого 2026 року складеного старостою Васищевського старостинського округу Макаровим О.В. в присутності свідків ОСОБА_14 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_15 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на день смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з ним була зареєстрована та проживала його дружина – ОСОБА_4 .

Також згідно інформаційної довідки виконавчого комітету Безлюдівської селищної ради №74 від 04 лютого 2026 року ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на день смерті мешкав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним на день його смерті за даною адресою була зареєстрована та мешкала ОСОБА_4 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 зазначила, що є родичкою позивачів, а саме: ОСОБА_1 її тітка, а ОСОБА_2 її батько. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 її дідусь та бабуся, яких вона знає з народження. І ОСОБА_5 і ОСОБА_4 весь час на її пам`яті мешкали за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті ОСОБА_5 в 2004 році разом з ним мешкала і його дружина – ОСОБА_4 , яка продовжила мешкати в будинку до самої смерті в 2010 році, іншого житла вона не мала. Більш ніхто крім ОСОБА_5 і ОСОБА_4 в будинку не проживав. В будинку ОСОБА_5 і ОСОБА_4 бувала за їх життя майже щонеділі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 зазначила, що позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 її тітка та дядько, яких вона знає з народження. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 її дідусь та бабуся, яких також вона знає з народження. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 мешкали за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті ОСОБА_5 в 2004 році разом з ним мешкала і його дружина – ОСОБА_4 , яка продовжила мешкати в будинку до самої смерті в 2010 році, іншого житла вона не мала. Більш ніхто крім ОСОБА_5 і ОСОБА_4 в будинку не проживав.

Відповідно до інформації отриманої 19 січня 2026 року від Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , що на час смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 , не заводилась.

Таким чином спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла тільки його дружина - ОСОБА_4 .

Оскільки будинок за адресою: АДРЕСА_1 був збудований ОСОБА_5 та ОСОБА_4 під час шлюбу, то на час смерті ОСОБА_5 йому належала 1/2 частина зазначеного будинку, а ОСОБА_4 1/2 частина, як майно спільно набуте подружжям під час шлюбу.

Відповідно до довідки виданої КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації Безлюдівської селищної ради» від 21 січня 2025 року № 3374 за архівними матеріалами справ з реєстрації станом на 31 грудня 2012 року право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Згідно довідки виданої КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації Безлюдівської селищної ради» від 17 січня 2025 року № 3373 відповідно до матеріалів технічної інвентаризації станом на 27 грудня 2024 року житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 має наступні характеристики: житловий будинок літ. «А-1» має загальну площу 84,4 кв.м., житлову площу 63,5 кв.м., вбиральню літ. «В»; колонку №1; огорожу №2, №4-10; вигрібну яму №11. Житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 84,4 кв.м., житловою площею 63,5 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами побудований до 05 серпня 1992 року. Будівельні роботи, які потребують документів, що дають право на їх виконання, та після їх закінчення яких об`єкт підлягає прийняттю в експлуатацію за даною адресою не проводились.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 428797607 від 27 травня 2025 року право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 в реєстрі не обліковується.

Згідно Технічного паспорта, виготовленого КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації Безлюдівської селищної ради» 27 грудня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 розташований зведений в 1979 році житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 84,4 кв.м., житловою площею 63,5 кв.м. з прибудовами літ. «А1-1», «а», ганком літ. «а1», вбиральнею літ. «В», колонкою №1, воротами №2, хвіртками № 4-6, огорожею №7-10, вигрібною ямою №11.

Таким чином житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 був збудований в період з 1977 по 1979 роки в період шлюбу та є спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , як майно набуте подружжям під час шлюбу та належить кожному з них в 1/2 частині.

У зв`язку з цим спадкове майно після смерті ОСОБА_5 складає 1/2 частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки спадок після смерті ОСОБА_5 прийняла тільки його дружина - ОСОБА_4 , то на час смерті останньої їй в цілому належав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України.

Відповідно до ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.»

Частинами 1,2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до Кодексу про шлюб та сім`ю який діяв на час виникнення правовідносин з будівництва спадкового будинку за ст. 22 майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку. Також згідно ст. 28 в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя що заслуговують на увагу.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

За приписами ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

Визнання права та зміна правовідношення є встановленими ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів.

На підставі ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено главою 87 ЦК України.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа - свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї.

Згідно положень ст. 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або законом. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Пунктом 3.1 Роз`яснень Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 передбачено, що якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Згідно вимог порядку проведення обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних, будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 03 липня 2018 року №158 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 серпня 2018 року за № 976/32428, не підлягають прийому до експлуатації, як такі що зведені до 05 серпня 1992 року. Зазначене також підтверджується Верховним Судом України у постанові від 15 жовтня 2020 року (справа №623/214/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно ст. 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Пунктом другим Постанови Пленуму Верховного СУДУ України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Згідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до правового висновку, висловленого у Постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі №484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом

Статтею 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не - позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК України).

Стаття 1270 ЦК України встановлює для прийняття спадщини строк у 6 (шість) місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Пленум Верховного суду України у своїй постанові за № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» констатує факт того, що відповідно до ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Враховуючи, що згідно зі ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню.

Згідно з п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. На підставі вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно зі ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. 3, 4, 12, 81, 247, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Встановити факт постійного спільного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її чоловіком ОСОБА_5 , на час відкриття спадщини після смерті останнього, а саме - станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 84,4 кв.м., житловою площею 63,5 кв.м. з прибудовами літ. «А1-1», «а», ганком літ. «а1», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з відповідною частиною господарських будівель та споруд, а саме: вбиральнею літ. «В», колонкою №1, воротами №2, хвіртками № 4-6, огорожею №7-10, вигрібною ямою №11, в порядку спадкування за законом після матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 84,4 кв.м., житловою площею 63,5кв.м. з прибудовами літ. «А1-1», «а», ганком літ. «а1», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд, а саме: вбиральнею літ. «В», колонкою №1, воротами №2, хвіртками № 4-6, огорожею №7-10, вигрібною ямою №11 в порядку спадкування за законом після матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_4

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_5 .

Відповідач – Безлюдівська селищна рада Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04396555, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, сел. Безлюдівка, вул. Зміївська буд. 48.

Суддя І.В. Березовська