Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №644/1124/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Баронін Д. Б.

Справа № 644/1124/26

Провадження № 2/644/2408/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Нестеренко А.Ю.,

представниці позивача ОСОБА_1 ,

відповідачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження та визнання батьком дитини, за участю в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Другого відділу ДРАЦС у місті Харкові Східного МУ Міністерства юстиції -

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. ОСОБА_3 звернувся через свою представницю до Індустріального районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження та визнання батьком дитини.

В обґрунтування позовних вимог представниця позивача посилається на те, що позивач та відповідачка ОСОБА_2 познайомилися на початку 2022 року в м. Харкові, зустрічалися, мали близькі стосунки. Позивачу було відомо, що ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі та має від чоловіка двох дітей.

Після початку повномасштабної війни позивач залишив Україну, поїхав до Німеччини, а ОСОБА_2 разом з дітьми на той час перебувала в с-ще Шевченкове Харківської області, яке згодом було окуповане. Позивач постійно підтримував зв`язок з ОСОБА_2 , листувався з нею, в травні 2022 року дізнався про те, що ОСОБА_2 чекає від нього дитину.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_5 , батьком дитини був записаний чоловік ОСОБА_2 – відповідач ОСОБА_4 . Останній був обізнаний про те, що дружина народила сина від іншого чоловіка. Влітку 2023 року позивач приїхав до України, особисто познайомився з дитиною та після знайомства вирішив перевірити своє кровне споріднення з дитиною.

В червні 2023 року між малолітнім ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було проведено ДНК дослідження. Згідно звіту ДНК № 373873 (MGТ9848UA) ймовірність встановлення батьківства позивача стосовно ОСОБА_5 складає 99,99 %.

Відповідач ОСОБА_4 , на думку позивача, не буде надавати належне утримання та виховання ОСОБА_6 , позивач бажає виховувати свого сина, користуватися всіма правами батька та виконувати всі обов`язки, що покладені на батька дитини.

В підсумку, представниця позивача просить виключити відомості про ОСОБА_4 з актового запису про народження дитини та визнати позивача батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також внести відповідні відомості в актовий запис про народження дитини.

1.2. Ухвалою суду від 13.02.2026 було відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.03.2026, яка відображена у протоколі судового засідання, підготовче провадження у справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала. Під час допиту за правилами допиту свідків відповідачка пояснила, що вона познайомилася з позивачем ОСОБА_7 влітку 2021 року. На той час вона була у шлюбі з другим відповідачем ОСОБА_8 . Протягом зими 2021-2022 років у неї були інтимні стосунки як з позивачем, так і з другим відповідачем, але батьком її сина ОСОБА_9 є саме позивач. Зокрема, позивач має темний колір шкіри і дитина також має темний колір шкіри. Позивач приїжджав у місто Харків в 2023 році і вона разом з дитиною та позивачем їздила до лабораторії, де у позивача та дитини взяли на аналіз слину та провели тест на батьківство. Позивач ОСОБА_10 приблизно тричі на тиждень спілкується з ОСОБА_9 по відеозв`язку, надає щотижня 1000 грн. на утримання цієї дитини. Відповідач ОСОБА_11 не надає коштів на утримання дитини, не вважає себе батьком ОСОБА_9 . Ім`я дитині « ОСОБА_9 » обрав саме ОСОБА_10 .

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, проте надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Відповідно до посвідки на постійне місце проживання в Україні серії НОМЕР_1 , виданої УГІРФО ГУМВС України в Харківській області, громадянин Нігерії ОСОБА_3 з 13.07.2011 отримав вказану посвідку, яка діє безстроково.

2.2. Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 11.04.2023 Другим відділом реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Харкові, про що зроблено відповідний запис № 2. Батьком дитини записаний ОСОБА_4 , матір`ю записана ОСОБА_2 .

Згідно з рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19.06.2024 у справі № 641/2102/24 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було розірвано.

Згідно зі звітом про встановлення батьківства ДНК від 03.07.2023, підписаного менеджером з якості та директором лабораторії Endeavor DNA Laboratories, ОСОБА_3 може являтися передбачуваним батьком дитини ОСОБА_5 з ймовірністю 99,99999997%. Разом з тим, у звіті вказано, що результати тесту носять виключно інформаційний характер, зразки не відбиралися з верифікацією, імена пацієнтів та походження зразків не можуть бути підтверджені. Дата відбору зразків 06 червня 2023 року.

Відповідачка ОСОБА_2 надала до суду кольорові фотокартки дитини, на яких з її слів зображений ОСОБА_12 .

Відповідно до листів Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 25.03.2026 та від 30.03.2026 в період з 01.01.2021 громадянин Нігерії ОСОБА_13 виїхав з України 02.03.2022, в`їхав в Україну 02.06.2023, виїхав з України 16.06.2023.

3. Релевантні джерела права

3.1. Згідно з ст. 129 Сімейного кодексу України (далі - СК України) особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

У статтях 133, 134 СК України вказано, що якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

На підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Стаття 134 СК України передбачає, що на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

3.2. Верховним Судом України в постанові від 27 квітня 2017 року у справі № 6-617цс17 вказано, що у випадках, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 СК, мають застосовуватися правові приписи, закріплені в частині третій статті 267 ЦК. Тобто суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність. Без заяви сторони в спорі позовна давність застосовуватися не може ні за яких обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов`язана тільки з наявністю про це заяви сторони, зробленої до прийняття рішення судом першої інстанції.

3.3. У рішенні від від 18 травня 2006 року в справі «Ружанські проти Польщі» (Rozanski v. Poland, заява № 55339/00, § 78, 79) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) виснував про те, що порушення статті 8 Конвенції установлено, коли національні органи влади відмовляли в розгляді позову ймовірного біологічного батька про встановлення його батьківства, лише пославшись на визнання батьківства іншим чоловіком та не розглянувши при цьому фактичні обставини справи.

На противагу, стаття 8 Конвенції не була порушена у випадах, коли національні органи влади відмовляли в розгляді такого позову після ретельного вивчення інтересів зацікавлених осіб, приділивши особливу увагу інтересам дитини та не проігнорувавши при цьому інтереси ймовірного біологічного батька (рішення ЄСПЛ від 12 лютого 2013 року у справі «Кріштіан Барнабас Тот проти Угорщини» (Krasztian Barnabas Tot v. Hungary, заява № 48494/06, § 33-38).

Той факт, що національні органи влади, дозволяючи або відхиляючи позов про встановлення батьківства, користуються дискреційними повноваженнями, спрямованими на захист найкращих інтересів дитини та збалансування інтересів як дитини, так і передбачуваного біологічного батька, як такий не суперечить гарантіям, які містяться у статті 8 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 12 лютого 2013 року в справі «Кріштіан Барнабас Тот проти Угорщини» (Krasztian Barnabas Tot v. Hungary, заява № 48494/06, § 33)). Тим не менш, абсолютна неможливість передбачуваного біологічного батька намагатися встановити своє законне батьківство лише на тій підставі, що інший чоловік уже визнав батьківство дитини, про яку йде мова, без розгляду конкретних обставин справи та різноманітних інтересів, що поставлені на карту, було визнано судом таким, що порушує статтю 8 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 18 травня 2006 року в справі «Ружанські проти Польщі» (Rozanski v. Poland, заява № 55339/00, §§ 77-79)».

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Суд зазначає, що рішення у справі про оспорювання батьківства та визнання батьківства за іншою особою має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина, в разі задоволення позову - містити всі відомості, необхідні для виключення з актового запису відомостей про особу, яка була записана батьком дитини, та реєстрації батьківства за позивачем в органах реєстрації актів цивільного стану.

Питання щодо походження дитини суд має вирішити на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи або досліджень, у тому числі судово-генетичних чи генетичних, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про оспорювання батьківства та визнання батьківства за іншою особою мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини першої статті 129 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

4.2. Суд зауважує, що звіт про встановлення батьківства від 03.07.2023 підтверджує, що ОСОБА_3 може являтися передбачуваним батьком дитини ОСОБА_5 з ймовірністю 99,99999997%. Разом з тим, вказаний звіт має невисокий ступінь достовірності, оскільки у звіті вказано, що результати тесту носять виключно інформаційний характер, зразки не відбиралися з верифікацією, імена пацієнтів та походження зразків не можуть бути підтверджені.

В аспекті аналізу достовірності вказаного звіту суд враховує, що відповідно до листів Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України позивач ОСОБА_3 в`їхав в Україну 02.06.2023, виїхав з України 16.06.2023, а отже дійсно міг надати зразки свого ДНК для проведення аналізу на батьківство в Україні.

Суд також враховує, що відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала та під час допиту за правилами допиту свідків пояснила, що батьком її сина ОСОБА_9 є саме позивач. Зокрема, позивач має темний колір шкіри і дитина також має темний колір шкіри. Позивач приїжджав у місто Харків в 2023 році і вона разом з дитиною та позивачем їздила до лабораторії, де у позивача та дитини взяли на аналіз слину та провели тест на батьківство. Позивач ОСОБА_10 приблизно тричі на тиждень спілкується з ОСОБА_9 по відеозв`язку, надає щотижня 1000 грн. на утримання цієї дитини. Відповідач ОСОБА_11 не надає коштів на утримання дитини, не вважає себе батьком ОСОБА_9 . Ім`я дитині « ОСОБА_9 » обрав саме ОСОБА_10 .

Враховуючи вищевказані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд вважає, що наявні у справі докази є достатніми для висновку про те, що дійсним біологічним батьком дитини ОСОБА_14 – ОСОБА_15 , є ОСОБА_3 , а не ОСОБА_11 . У зв`язку із цим позовні вимоги слід задовльнити.

5. Розподіл судових витрат, вирішення інших процесуальних питань

5.1. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас позивачем або його представницею не заявлялася вимога про розподіл судових витрат, у зв`язку із чим розподіл витрат судом не здійснювався.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження та визнання батьком дитини – задовольнити.

Виключити відомості про ОСОБА_4 як про батька дитини з актового запису № 2 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зробленого 11 квітня 2023 року Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Визнати ОСОБА_3 , громадянина Нігерії, ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внести наступні зміни до актового запису № 2, зробленого 11 квітня 2023 року Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції:

- виключити з графи «По-батькові дитини» - « ОСОБА_16 »;

- зазначити відомості про батька - ОСОБА_3 , громадянин Нігерії, ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Денис БАРОНІН