Вирок від 06 травня 2026 р. у справі №404/4957/26 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/4957/26

Номер провадження 1-кп/404/202/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року Фортечний районний суд м. Кропивницького в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому в залі суду кримінальне провадження №62025100130001644 від 19.03.2026 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровограда, українця, громадянина України, неодруженого, з повною загальною середньою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст.89 КК України не має судимостей,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ :

1. ОСОБА_3 07.02.2025, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу на посаді кулеметника 3 штурмового відділення 3 штурмового взводу 2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», діючи умисно в порушення вимог ст.ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, самовільно залишив місце несення служби військової частини НОМЕР_2 , яка дислокувалась у АДРЕСА_2 , та ухилявся від проходження служби, використовуючи вільний час, що виниклий у зв?язку з цим, на власний розсуд, що не пов`язано з виконанням його обов?язків з військової служби.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив самовільне залишення військової частини тривалістю понад три доби, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України.

2. Крім того, ОСОБА_3 13.05.2025 року прибув до військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження служби та не зважаючи на це 20.05.2025, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, зарахованим до особового складу тимчасово прибулих військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», діючи умисно в порушення вимог ст.ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, самовільно залишив місце несення служби військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалась у АДРЕСА_2 , та ухилявся від проходження військової служби до моменту затримання 14.03.2026 на підставі ст.208 КПК України слідчим слідчого відділу Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області за адресою: вул.Вокзальна, 58, м.Кропивницький, Кіровоградська область.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив самовільне залишення військової частини тривалістю понад три доби, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю підтвердив та погодився із усіма обставинами вчинення кримінального правопорушення, вказаними у висунутому обвинуваченні, оскільки він, будучи військовослужбовцем, в умовах воєнного стану двічі, а саме: 07.02.2025 та 20.05.2025 самовільно залишав військову частину, та протягом тривалого проміжку часу, зазначеного в обвинуваченні, ухилявся від проходження військової служби. Розкаюється і висловлює жаль з приводу вчиненого, обіцяє виправитися, просить суворо не карати та бажає у подальшому проходити військову службу.

Обвинуваченому ОСОБА_3 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Як показав ОСОБА_3 у судовому засіданні, дає показання правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні кожного з епізодів кримінального правопорушення. У зв`язку з цим після роз`яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч.3 ст.349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його показань, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення епізодів кримінального правопорушення і його кваліфікацію, вказані в обвинувальному акті.

Таким чином, здійснюючи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_3 як за першим так, так і за другим епізодами вчинення кримінального правопорушення, за ч.5 ст.407 КК України – як самовільне залишення військової частини тривалістю понад три доби, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану.

Відповідно до змісту положень ст.50 КК України, покарання за вироком суду, з-поміж інших завдань, має на меті не тільки кару, а повинне досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так й іншими особами.

Згідно із загальними засадами призначення покарання, визначеними ст.ст.65, 68 ч.5 КК України, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_3 , як особа, характеризується посередньо, є військовослужбовцем, вчинив умисний тяжкий злочин, на обліках в закладах з надання наркологічної або психіатричної допомоги не перебуває, осудний, відповідно до ст.89 КК України не має судимостей.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття та наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд відповідно до ст.67 КК України визнає вчинення злочину особою повторно.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, дані про особу винного, який відповідно до ст.89 КК України вважається таким, що не має судимостей, зважаючи на те, що обвинувачений бажає проходити військову службу, його ставлення до вчиненого, суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_3 у разі призначення йому за ч.5 ст.407 КК України покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк в межах передбаченої санкції з його реальним відбуванням тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому підстави для застосування положень ст.ст.69, 75 КК України не встановлені.

Оскільки судом призначається покарання у виді позбавлення волі з реальним відбуванням, за відсутності виняткових обставин, передбачених ч.3 ст.377 КПК України, враховуючи встановлені та викладені раніше обставини, у тому числі визначені ст.ст.177, 178 КПК України, до набрання вироком законної сили суд залишає запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_3 тримання під вартою.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, та призначити йому покарання за ч.5 ст.407 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту затримання, тобто з 14.03.2026.

Запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

На вирок може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Фортечний районний суд м.Кропивницького, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Фортечного районного суду

м. Кропивницького ОСОБА_1