Вирок від 07 травня 2026 р. у справі №387/502/26 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/502/26

Номер провадження по справі 1-кп/387/149/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12023121100000505 від 15.01.2024, яке 01 березня 2024 року надійшло з Добровеличківського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Гаївка Добровеличківського району Кіровоградської області, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта повна середня, тимчасово не працює, служить в Збройних Силах України за мобілізацією, не одружений, раніше не судимий,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України,

за участі сторін кримінального провадження :

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізном, вчинене групою осіб за таких обставин.

ОСОБА_3 28.12.2023 близько 00 години 00 хвилин (точного часу не встановлено) прибув до приміщення будинку культури, розташованого по АДРЕСА_2 , де, як йому було відомо, знаходився автомобіль марки ВАЗ 21033, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , темно-синього кольору, який фактично належить ОСОБА_5 . У вказаному автомобілі перебували його знайома — неповнолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син власниці автомобіля — неповнолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_3 прибув до вказаного місця з мотивів ревнощів та з наміром вчинити сварку із зазначеними особами.

У подальшому, встановивши, що рідний брат неповнолітньої ОСОБА_6 — неповнолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щойно безпричинно наніс тілесні ушкодження неповнолітньому ОСОБА_7 , який після цього залишив місце події, ОСОБА_3 , діючи спільно та за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_8 , безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, ігноруючи загальноприйняті правила поведінки, норми добропристойності та моралі, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, почали розбивати скляні елементи вказаного автомобіля ВАЗ 21033, який фактично належить ОСОБА_5 .

При цьому неповнолітній ОСОБА_8 виліз на дах автомобіля та, стрибаючи по ньому, пошкодив кузов автомобіля, після чого пошкодив кришку багажного відділення та вирвав передні водійські дверцята автомобіля.

У результаті спільних протиправних дій ОСОБА_3 та неповнолітнього ОСОБА_8 потерпілій ОСОБА_5 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 20 955 грн 79 коп., що підтверджується висновком експерта.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що 28.12.2023 близько 00 години 00 хвилин (точного часу не пам`ятає) прибув до автомобіля марки ВАЗ 21033 темно-синього кольору, який знаходився неподалік приміщення будинку культури в с.Гаївка Новоукраїнського району Кіровоградської області. У вказаному автомобілі перебували його знайома ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Пояснив, що на ґрунті ревнощів він разом із ОСОБА_8 почали пошкоджувати автомобіль. Зокрема, він розбив лобове скло автомобіля, а також бокове скло зі сторони водія та пасажира, після чого пішов із місця події, тоді як ОСОБА_8 продовжив пошкоджувати автомобіль.

При цьому ОСОБА_3 зазначив, що участі у спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_7 він не брав.

Також обвинувачений пояснив, що брав участь у відшкодуванні матеріальної шкоди потерпілій та передав для цього власні кошти ОСОБА_8 . У вчиненому щиро розкаюється. На даний час проходить військову службу у Збройних Силах України.

Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, однак у телефонному режимі повідомила, що претензій до ОСОБА_3 не має, оскільки завдані їй збитки, пов`язані з пошкодженням автомобіля, відшкодовані у повному обсязі.

У судовому засіданні прокурор та обвинувачений просили суд досліджувати докази у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. Суд роз`яснив учасникам провадження, що у такому випадку вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення фактичних обставин, які ніким не оспорювалися та дослідження яких суд визнає недоцільним, а також роз`яснив обмеження апеляційного оскарження.

Переконавшись у добровільності та усвідомленості позиції сторін, суд у порядку ч. 3 ст.349 КПК України допитав обвинуваченого, дослідив матеріали, що характеризують його особу, та досудову доповідь органу пробації, визнавши недоцільним дослідження інших доказів, оскільки фактичні обставини кримінального правопорушення сторонами не оспорювалися.

Такий порядок судового розгляду відповідає вимогам п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини щодо забезпечення права на справедливий суд.

Суд, приймаючи до уваги визнання обвинуваченим своєї вини, позицію потерпілої, а також дослідивши характеризуючі дані на особу обвинуваченого, дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинене групою осіб.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

При вирішенні питання про вид та міру покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини справи, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з досудовою доповіддю, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній та виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування збитків потерпілій особі.

Обставини, що обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Оцінюючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд враховує, що дії обвинуваченого відносяться до категорії нетяжких злочинів, однак були вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувалися зухвалою поведінкою.

Разом із тим, суд враховує дані про особу обвинуваченого: він раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо. Обвинувачений визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, відшкодували завдані збитки потерпілим, що свідчить про його критичне ставлення до своїх дій та наявність передумов для виправлення без застосування реального строку позбавлення або обмеження волі.

Суд також враховує, що прокурор просив призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України та звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Разом із тим суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, виходячи з такого.

Так, обвинувачений вчинив умисне кримінальне правопорушення, пов`язане з грубим порушенням громадського порядку, яке супроводжувалося особливою зухвалістю, діяв спільно з іншою особою, умисно пошкодив майно потерпілої, чим спричинив матеріальну шкоду.

Водночас суд враховує, що ОСОБА_3 раніше не судимий, вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, сприяв встановленню обставин кримінального правопорушення, частково відшкодував завдану шкоду, потерпіла претензій до нього не має, а також те, що на даний час він проходить військову службу у Збройних Силах України.

Суд також бере до уваги, що призначення покарання у виді обмеження волі особі, яка проходить військову службу за мобілізацією, є фактично ускладненим з огляду на особливості виконання такого виду покарання.

За таких обставин суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання у виді позбавлення волі наближеного до мінімального терміну із звільненням від його відбування з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової транспортно-товарознавчої експертизи, підлягають стягненню з обвинуваченого пропорційно його участі у вчиненні кримінального правопорушення виходячи із вартості 9087 грн 36 копійок.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 17, 100, 124, 369–376 КПК України, ст. 62, 63 Конституції України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або служби.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили — не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Кіровоградського НДЕКЦ МВС України у зв`язку з проведенням судової транспортно-товарознавчої експертизи в частці співвідношення до протиправних дій співучасника в розмірі 4 543 ( чотири тисячі п`ятсот сорок три) гривні 68 копійок .

Речові докази: - автомобіль ВАЗ 21033, 1983 року випуску, синього кольору, Хо шасі НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_5 під розписку, ключі від замка запалення а/м ВАЗ21033 реєстраційний номер А4370КД передані на зберігання потерпілій ОСОБА_5 під розписку - залишити у власника.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1