Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №205/13229/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/13229/25

Номер провадження2/205/1225/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без згоди батька,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач), треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без згоди батька.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з Відповідачем з 27.04.2018 року по 05.05.2022 року. Від шлюбу сторони мають спільну малолітню дитину - доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після розірвання шлюбу дитина проживає разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана квартира належить на праві спільної сумісної власності Позивачу, її батькам та брату. Співвласники - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - не заперечують проти проживання малолітньої дитини та реєстрації її місця проживання за цією адресою.

Разом з тим, Відповідач за місцем проживання дитини не з`являється, участі у її вихованні не бере, з дитиною не спілкується, матеріального утримання не здійснює та фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків.

Позивач зазначає, що дитина досягла віку вступу до закладу освіти, у зв`язку з чим питання реєстрації місця її проживання набуло практичного значення.

З метою реєстрації місця проживання дитини Позивач звернулася до Центру надання адміністративних послуг м. Дніпра, однак отримала відмову від 20.08.2025 року у зв`язку з відсутністю письмової згоди батька дитини.

Отримати таку згоду Позивач не має можливості, оскільки Відповідач ухиляється від спілкування та участі у вирішенні питань щодо дитини.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач змушена звернутися до суду та просити суд надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , без згоди батька ОСОБА_2 .

Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк відзив на позовну заяву не подав.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач у відкрите судове засідання не з`явилася, надала до суду письмову заяву про завершення розгляду справи за її відсутності. У такій письмовій заяві позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань від такого учасника справи до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 02.03.2026 року підготовче провадження у даній цивільній справі було закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, ніяких письмових заяв чи клопотань від такого учасника справи до суду не надходило.

Суд зазначає з цього приводу, що однією з основних засад цивільного судочинства, у відповідність до ст. 2 ЦПК України, є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р., гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В даному випадку, систематичне, на протязі декількох місяців, не прибуття такої сторони у жодне судове засідання, мають всі ознаки дій, які спрямовані на затягування розгляду справи по суті.

Оскільки стороні відповідача надавалась реальна можливість висловити у повному обсязі свої заперечення щодо пред`явленого до нього позову, та здійснити повну подачу всіх доказів на їх обґрунтування, і наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання вкотре не з`явився, суд, з метою уникнення надмірно тривалого судового розгляду судової справи, вважає за можливе завершити судовий розгляд шляхом ухвалення рішення за відсутності такого учасника справи.

Також, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, однак така сторона у судове засідання не з`явилась, відзив на позов не подав, суд за згодою позивача, здійснює заочний розгляд справи, що повністю відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів, та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 27.04.2018 року по 05.05.2022 року. Обставина реєстрації шлюбу підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 27.04.2018 року.

Судовим розглядом також встановлено, що від сумісного подружнього життя сторони мають малолітню дитину: доньку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 11.12.2018 року, які зараз мешкає разом із позивачем та перебуває на її утриманні.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до довідки № 5113 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 28.08.2025 року, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: позивач - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - батько позивача, ОСОБА_4 - мати позивача, ОСОБА_5 - брат позивача та інші.

Матеріалами справи також підтверджено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 22.11.1999 року, на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Також, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наданих до суду заяв третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , тобто, співвласників квартири АДРЕСА_3 , які не заперечують проти реєстрації малолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою реєстрації її матері.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Стаття 33 Конституції України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ч.3 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Статтею 310 ЦК України визначено право кожної фізичної особи на місце проживання, а також на його вільний вибір та зміну, крім випадків, встановлених законом.

Свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні гарантує і стаття 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно з частиною 4 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона фактично проживає.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до ч.2 ст. 154 СК України, батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місцем проживання є житло, в якому особа проживає, а реєстрація місця проживання - це внесення відповідної інформації до реєстру територіальної громади.

При цьому реєстрація місця проживання чи її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод особи або підставою для їх обмеження.

Разом з тим, статтею 6 зазначеного Закону покладено обов`язок зареєструвати місце проживання у встановлений строк, а на батьків - обов`язок зареєструвати місце проживання дитини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207 затверджено Правила реєстрації місця проживання, якими визначено механізм здійснення такої реєстрації.

Відповідно до абзацу 15 пункту 18 цих Правил, у разі проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини реєструється за згодою обох батьків, крім випадків, коли таке питання вирішено судом.

Як встановлено судом, між сторонами існує спір, оскільки відповідач, не заперечуючи проти проживання малолітньої дитини разом із матір`ю, фактично не надає письмової згоди на реєстрацію її місця проживання.

Крім того, відповідач не вжив жодних дій щодо самостійного визначення місця проживання дитини або її реєстрації за своєю адресою, що свідчить про ухилення від належної реалізації батьківських прав та обов`язків.

Суд звертає увагу, що реєстрація місця проживання дитини має похідний та декларативний характер і не створює нових прав, а лише фіксує фактичне місце її проживання.

У даному випадку встановлено, що дитина фактично проживає разом із матір`ю, а тому реєстрація її місця проживання за цією адресою спрямована на приведення правового статусу у відповідність до фактичних обставин. При цьому, як встановлено судом, за відсутності письмової згоди батька на реєстрацію місця проживання дитини, позивач позбавлена можливості зареєструвати місце проживання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за власною адресою реєстрації.

Принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, закріплений у статті 3 Конвенції ООН про права дитини, вимагає, щоб у всіх діях щодо дітей першочергова увага приділялась саме їх інтересам.

Відповідно до частини 8 статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Суд враховує, що відсутність реєстрації місця проживання дитини за місцем її фактичного проживання створює перешкоди у реалізації її прав, зокрема на освіту, медичне обслуговування та соціальний захист.

За таких обставин відсутність згоди батька має формальний характер та не може переважати інтереси дитини.

Суд також зазначає, що право батьків на участь у вирішенні питань щодо дитини не є абсолютним та не може реалізовуватись всупереч її інтересам.

З огляду на викладене, виходячи з інтересів самої дитини, враховуючи, на даний час проживання дитини саме з матір`ю, а також дотримуючись балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах, суд вважає за доцільне позовні вимоги про надання дозволу на здійснення реєстрації місця проживання дитини без згоди батька задовольнити в повному обсязі.

Суд також зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд даної цивільної справи по суті, в судове засідання не з`явився, заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надав, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 150, п. 2 ч. 1 ст. 164, ст. 165 СК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без згоди батька - задовольнити в повному обсязі.

2. Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), без згоди батька ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ).

3. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 211 грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Мовчан Д.В.