Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №946/7803/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 06 травня 2026 р.

Справа: №946/7803/25

Суддя: Бортейчук Ю. Ю.

Справа № 946/7803/25

Провадження № 2/946/52/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Бортейчука Ю.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Іванової Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі – ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивує тим, що 19.09.2018р. між АТ "АЛЬФА-БАНК" та ОСОБА_1 укладено Угоду № CCNG-501067158, відповідно до умов Договору, Кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 200 000,00 грн., а Позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 19.09.2021 р. та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 26,00 %.

14.08.2019 р. між АТ "АЛЬФА-БАНК" та ОСОБА_1 укладено Угоду № 501173232. Відповідно до умов Договору, Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит у сумі 30 000,00 грн., а Позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 14.08.2022 р. та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 33 %.

АТ «АЛЬФА-БАНК» своє зобов`язання за кредитними договорами виконало у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у порядку, передбаченому договором. У свою чергу, ОСОБА_1 своє зобов`язання з повернення кредитних коштів, сплати процентів за їх використання належним чином не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 62 928 грн. 88 коп., з яких: 30 923 грн. 80 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 29 802 грн. 51 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом на дату відступлення права вимоги, 1 608 грн. 51 коп. - заборгованість за пенею та/або штрафами, 447 грн. 39 коп. - інфляційні збитки, 146 грн. 67 коп. - сума 3% річних.

17.05.2021 було укладено договір №2 відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АЛЬФА-БАНК" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами до ОСОБА_1

18.05.2021 було укладено договір № 18-05/2021 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами до ОСОБА_1

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами до ОСОБА_1 .

Станом на день звернення до суду строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідачка не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, що стало підставою для звернення до суду.

Оскільки позовна заява подана через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», тому позивач самостійно направив відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів рекомендованим листом з описом вкладення, надавши суду докази їх надсилання.

Представник позивача у позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Ухвалою суду від 11.02.2026 року було відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд цивільної справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін та відповідачці визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву (а.с. 18).

Відповідачці, на адресу зазначену у позовній заяві, надіслано копію позовної заяви з доданими документами, та роз`яснено про необхідність подання в п`ятнадцятиденний строк письмового відзиву разом з наявними у нього доказами.

Через АТ «УКРПОШТА» було надіслано відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі, докази чого наявні у матеріалах справи. Відповідачка отримала поштове повідомлення особисто.

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Зазначені обставини дають змогу суду дійти висновку про наявність даних про своєчасне сповіщення відповідача про місце і час розгляду справи

Відповідачка про розгляд справи повідомлена належним чином, однак, у встановлений судом строк відповідачкою не було подано відзиву на позов, не було надано заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.2 ст.281 розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи те, що відповідачка своїм правом на подання відзиву не скористалася, про відкриття провадження була повідомлена належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 19.09.2018 р. ОСОБА_1 особисто підписала анкету-заяву про прийняття публічної пропозиції АТ «АЛЬФА-БАНК» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб та відкриття на підставі нього банківського рахунку.

Підписанням вказаної анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердила беззастережний та безумовний акцепт публічної пропозиції АТ «АЛЬФА-БАНК» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб, ознайомлення з умовами цього договору, що розміщений на офіційному сайті банку, розуміння положень цього договору, а також отримання договору про банківське обслуговування фізичних осіб та додатків до нього у паперовому вигляді.

Анкета-заява від 19.09.2018 р. містить підпис уповноваженої службової особи АТ «АЛЬФА-БАНК», який засвідчує дозвіл на відкриття рахунку на ім`я ОСОБА_1 ..

Кредитний договір було підписано ОСОБА_1 особисто.

Таким чином, судом встановлено, що 19.09.2018 р. між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 шляхом приєднання останньої було укладено договір про банківське обслуговування фізичних осіб, на підставі якого між ними виникли відносини, пов`язані з наданням та отриманням банківських послуг.

Окрім того, 19.09.2018 р. на підставі укладеного договору про банківське обслуговування фізичних осіб ОСОБА_1 у письмовій формі виклала АТ «АЛЬФА-БАНК» пропозицію (оферту) № CCNG-501067158 на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. ОСОБА_1 шляхом підписання відповідного документа висловила бажання на здійснення АТ «АЛЬФА-БАНК» кредитування її рахунку шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом у розмірі 200 000,00 грн. та фіксованою процентною ставкою у розмірі 26% річних за використання кредитних коштів.

19.09.2018 р. АТ «АЛЬФА-БАНК» акцептовано оферту ОСОБА_1 на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. АТ «АЛЬФА-БАНК» погодився відкрити на ім`я ОСОБА_1 банківський рахунок із наступним здійсненням його кредитування на вищезазначених умовах.

19.09.2018 р. ОСОБА_1 ознайомилася та підписала паспорт споживчого кредиту, що містить вичерпну інформацію про специфікацію кредитного продукту, що буде надаватися її АТ «АЛЬФА-БАНК» на підставі угоди № CCNG-501067158. Так, сторонами було погоджено наступні умови кредитування: максимальний ліміт кредитування 200 000,00 грн, строк кредитування 12 місяців з можливістю пролонгації, фіксована процентна ставка 26% річних, спосіб надання кредиту шляхом здійснення кредитування рахунку.

Таким чином, судом встановлено, що 19.09.2018 р. між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 виникло кредитне зобов`язання на вищезазначених умовах.

У свою чергу, зі змісту виписки по рахунку, розрахунку заборгованості, сформованого АТ «АЛЬФА-БАНК», вбачається, що ОСОБА_1 своє зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх використання виконав лише частково, що призвело до утворення заборгованості. Часткове виконання ОСОБА_1 грошового зобов`язання перед АТ «АЛЬФА-БАНК» свідчить про визнання нею існування цього зобов`язання.

Встановлено, що 14.08.2019 р. між АТ "АЛЬФА-БАНК" та ОСОБА_1 укладено Угоду № 501173232. Відповідно до умов Договору, Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит у сумі 30 000,00 грн., а Позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 14.08.2022 р. та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 33 %.

Виконання АТ "АЛЬФА-БАНК" своїх зобов`язань за угодою № 501173232 підтверджується Меморіальним ордером № 652665 від 14.08.2019 року, на суму 30 000,00 грн., де в призначені платежу вказано надання кредиту за кредитним договором № 5001173232 від 14.08.2019 року.

Відповідно до Протоколу №2/2022 від 18.08.2022р. Позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК», відповідно до умов яких, змінено найменування Банку з Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» на наступне: Повне найменування Банку українською мовою: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК».

Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши відповідачці кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено факт порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання з повернення заборгованості за кредитним договором.

Зі змісту розрахунку заборгованості, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № CCNG-501067158 від 19.09.2018 р., що підлягає стягненню з відповідачки станом на день формування позовної заяви становить 5 552,69 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 3 750,12 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами – 1 208,51 грн., інфляційні збитки - 447,39 грн., нараховані 3% річних – 146,67 грн.

Зі змісту розрахунку заборгованості, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 501173232 від 14.08.2019 р., що підлягає стягненню з відповідачки станом на день формування позовної заяви, становить 57 376,19 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 27 173,68 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 29 802,51 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 400,00 грн..

За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

У відповідності до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Фактором, у свою чергу, може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Таким чином, договірні відносини факторингу передбачають особливий суб`єктний склад, оскільки сторонами такого договору можуть бути лише чітко визначені актом цивільного законодавства особи: клієнтом за договором факторингу може бути будь-яка фізична та юридична особа, які є суб`єктами підприємницької діяльності (ч. 2 ст. 1079 ЦК України), а фактором - банк чи інша фінансова установа, яка має право здійснювати факторингові операції (ч. 3 ст. 1079 ЦК України).

У Постанові ВС від 18.10.2023 у справі № 905/306/17, а також постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012 зазначено, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

17.05.2021р. між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» було укладено договір № 2, на підставі якого до ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № CCNG-501067158 від 19.09.2018 року та договором № 501173232 від 14.08.2019 року.

18.05.2021р. між ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір № 18-05/2021, на підставі якого до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № CCNG-501067158 від 19.09.2018 року та договором № 501173232 від 14.08.2019 року.

10.03.2023р. між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір № 10-03/2023/01, на підставі якого до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № CCNG-501067158 від 19.09.2018 року та договором № 501173232 від 14.08.2019 року.

Після отримання права вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» не здійснювало жодних нарахувань на розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитними договорами.

Дані договори не оскаржуються в судовому порядку як сторонами договору, так і будь-якими іншими особами, є дійсними, відповідають волі сторін та чинному законодавству. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які спростовують факт переходу прав вимоги та/або будь-які заперечення сторін договору щодо виконання його умов.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Доказів виконання відповідачкою як боржником свого обов`язку первісному кредиторові до суду не надано.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідачки за договором № CCNG-CCNG-501067158 від 19.09.2018 року та договором № 501173232 від 14.08.2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачкою та первісним кредитором АТ «АЛЬФА-БАНК» існували зобов`язальні правовідносини, які виникли із договору позики, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов`язань.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України).

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за договором, відповідачка порушила зазначені норми законодавства та умови договору.

Згідно з ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, розмір яких встановлено договором.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами е будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

При цьому, згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідачка не надала суду жодного доказу належного та допустимого у відповідності до ст.ст.77,78 ЦПК України, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються заперечення проти позову.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитним договором № CCNG-501067158 від 19.09.2018 року та договором № 501173232 від 14.08.2019 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день подання позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 62 928 (шістдесят дві тисячі дев`ятсот двадцять вісім) гривень 88 копійок, яка складається з: 30 923 гривні 80 копійок - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту); 29 802 гривні 51 копійка - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1 608 гривень 51 копійка - заборгованість за пенею; 447 гривень 39 копійок - інфляційні збитки, 146 гривень 67 копійок - нараховані 3% річних.

Зважаючи на умови кредитування, що були погоджені сторонами, суд погоджується із вказаним розрахунком заборгованості, вважає такий розрахунок правильним та обґрунтованим. Нарахування ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» фінансових санкцій узгоджується з положеннями ст. 625 ЦК України та п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Доказів зворотного суду не надано.

Відповідачка не заперечувала факт отримання кредитних коштів, користування кредитними коштами та наявність заборгованості за кредитами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00,§ 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Також, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню понесені позивачем, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Щодо витрат на правову допомогу у розмірі 16 000,00 гривень, суд зазначає наступне.

Частиною 4 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові ВП ВС від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновки щодо ступеня деталізації опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Крім того, у цій постанові зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе тільки на підставі клопотання іншої сторони в разі недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом і часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано до суду заявку на надання юридичної допомоги №2 від 01.08.2025 року; витяг з акту №12 про надання юридичної допомоги від 29.08.2025 року; договір №02-09/2024-8 про надання правової допомоги від 02.09.2024року.

Сума витрат на правову допомогу складає 16 000,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. (надання усної консультації з вивченням документів); 12 000,00 грн. (складення позовної заяви).

Частиною 1 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно ч. 2 ст.137 ЦПК за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

З огляду на викладене, витрати понесені позивачем на правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн. підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись ст. 526, 1048, 1054 ЦК України, ст. 12, 81, 141, 263-265, 274 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», адреса місцезнаходження юридичної особи: 01033, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3 офіс 306, до ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – « НОМЕР_1 », на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3 офіс 306 заборгованість за CCNG-501067158 від 19.09.2018 року та договором № 501173232 від 14.08.2019 у розмірі 62 928 (шістдесят дві тисячі дев`ятсот двадцять вісім) гривень 88 копійок, з яких:

-30 923 гривні 80 копійок- заборгованість за кредитом (за тілом кредиту);

-29 802 гривні 51 копійка - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги;

-1 608 гривень 51 копійка - заборгованість за пенею;

-447 гривень 39 копійок - інфляційні збитки;

-146 гривень 67 копійок -нараховані 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – « НОМЕР_1 », на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3 офіс 306 судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – « НОМЕР_1 » на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3 офіс 306 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Ю.Ю.Бортейчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua