Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №724/593/26 — Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/593/26

Провадження № 2/724/488/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Гураль Л.Л.,

за участю секретаря судового засідання: Шуть Х.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

До Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначає, 11 грудня 2021 року уклав шлюб з відповідачкою, який був зареєстрований Хотинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 252, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 27.02.2026 року.

Повідомляє, що від шлюбу в сторін народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Витягу з реєстру актів про народження, стаття 106 та 108 Декрету Президента Республіки від 03.11.2000 №396, згідно з реєстром актів про народження АДРЕСА_1 , серії НОМЕР_2 .

Зазначає, що спільне життя позивача з відповідачкою не склалося. Між ними постійно виникають сварки внаслідок того, що кожен має різні погляди на сімейне життя. Відсутність між ними взаєморозуміння та спільної думки, щодо вирішення звичайних побутових питань спонукали до повного розриву їхніх відносин. Подальше збереження шлюбу неможливе і є таким, що суперечить особистим інтересам позивача. Подружні стосунки між сторонами припинені. На даний час між ними втрачено почуття кохання, взаєморозуміння та взаємоповаги. За таких обставин, позивач вважає, що сім`я існує формально.

Стверджує, що примирення між подружжям неможливе, оскільки сімейне життя не налагоджується вже тривалий час, а спроби налагодити стосунки призводять до ще більших конфліктів, у зв`язку із чим просить не надавати терміну на примирення.

Підтримуючи вищевикладене, просить розірвати шлюб, так як подальше спільне життя з відповідачкою, як подружжя, неможливе. Збереження шлюбу суперечитиме його інтересам.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 04.03. 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України роз`яснено учасникам справи про її розгляд без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, також було надано строк для подання відповідачем відзиву на позов. Вказану ухвалу та копію позовної заяви з додатками відповідачу було надіслано на поштову адресу, однак на адресу суду повернувся конверт із вкладенням з причин «адресат відсутній з вказаною адресою».

04.05.2026 року на адресу суду від відповідачки надійшла заява про надання строку на примирення. Вказану позовну заяву не визнає та заперечує щодо її задоволення, оскільки має бажання зберегти сім`ю. Просить надати шестимісячний строк на примирення подружжя та врахувати, що позивач на даний час перебуває в зоні бойових дій та є військовим ЗСУ.

05.05.2026 року на адресу суду від представника позивача – адвоката Бучинського О.С. надійшло заперечення на клопотання про надання строку на примирення. Вказує, що позивач та відповідачка тривалий час разом не проживають, більше того позивач стверджує, що справжньою причиною небажання відповідача розірвати шлюб є не відновлення сім`ї, а прагнення зберегти формальний статус дружини у зв`язку із проходженням позивачем військової служби та можливістю отримання одноразової грошової допомоги. За таких обставин позивач категорично заперечує щодо надання строку на примирення, оскільки це суперечитиме моральним засадам та інтересам позивача.

Фактичні обставини встановлені судом.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, які наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який між ними зареєстровано 11.12.2021 року Хотинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 252 (а.с.7).

Від даного шлюбу в сторін народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Витягу з реєстру актів про народження, стаття 106 та 108 Декрету Президента Республіки від 03.11.2000 №396, згідно з реєстром актів про народження АДРЕСА_1 , серії НОМЕР_2 (а.с.)

Застосовані норми права.

Щодо клопотання про надання строку на примирення.

Відповідно до вимог ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.

Відповідно до ч.7 ст.240 ЦПК України, у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.

Тобто надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Судом враховується, що позивач категорично заперечує проти надання строку для примирення, оскільки це суперечитиме моральним засадам та інтересам позивача.

Слід зазначити, що надання подружжю строку на примирення у даному випадку, з урахуванням тривалості перебування справи в провадженні суду, відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів того, що відповідачем вживаються будь-які заходи для примирення з позивачем, є недоцільним та суперечитиме моральним засадам та інтересам позивача.

Враховуючи вищенаведене клопотання відповідача про надання строку для примирення не підлягає задоволенню.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Частиною першою статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод визначено право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Відповідно до частини першої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду (частина третя статті 105 СК України).

Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім`ї. Проте завдання СК України щодо подальшого зміцнення сім`ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні лише такої сім`ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Відсутність почуттів любові і поваги, неможливість подолання непорозумінь, неприязні, ворожнечі - все це негативно відбивається на особистому житті кожного із подружжя.

Основою сімейних відносин є добровільний шлюб жінки та чоловіка, що ґрунтується на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поваги всіх членів сім`ї.

Відповідно до вимог статті 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

За приписами статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. У відповідності із частиною 1 статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Шлюб це добровільний союз чоловіка та жінки, і відповідачкою не спростовано доводи позивача про фактичне припинення шлюбних відносин та ведення спільного господарства.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Вирішуючи спір, суд встановив, що сторони разом не проживають, сімейні стосунки не підтримують, шлюб існує формально, збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, а тому наявні правові підстави для задоволення позову про розірвання шлюбу.

Одночасно судом встановлено що позивач не має наміру продовжувати подальші шлюбні відносини з відповідачкою, наполягав на розірванні шлюбу, а тому враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою (стаття 51 Конституції України) відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Мотиви та висновки суду.

Суд вважає, що збереження сім`ї неможливе, оскільки сім`я сторін розпалася остаточно, на даний час їх шлюб носить формальний характер. Шлюбні відносини між ними фактично припинені і позивач не бажає зберегти сім`ю.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить висновку, що шлюбно-сімейні відносини сторонами не підтримуються, шлюб між сторонами фактично розпався, носить формальний характер, рішення про звернення до суду із даним позовом є виваженим та відповідає волевиявленню позивача, тому позовні вимоги про розірвання шлюбу слід задовольнити.

Розподіл судових витрат.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 141, 258-259, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ), укладений 11.12.2021 року Хотинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 252 — розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне рішення складено 07.05.2026 року.

Суддя: Лілія ГУРАЛЬ